ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2014 року Справа № 912/1373/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Дарміна М.О. (доповідач)

судді: Березкіної О.В., Чус О.В.

при секретарі судового засідання:Назаренко С.Г.

Представники сторін:

від позивача: Феоктістов О.В. представник, довіреність №1441-10 від 31.12.13;

Представники відповідачів - 1,2,3 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрейн" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 31.07.14р. у справі № 912/1373/14

за позовом: приватного акціонерного товариства "Креатив",

до відповідачів:

відповідач - 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод",

відповідач - 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Красноліманське хлібоприймальне підприємство",

відповідач - 3: товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрейн",

про стягнення 18 906 116,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду :

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 31.07.14р. у справі №912/1373/14 (суддя Тимошевська В.В.) прийнято відмову приватного акціонерного товариства "Креатив" від позову в частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" та припинено провадження у справі в цій частині. Позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Креатив" до товариства з обмеженою відповідальністю "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" та до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрейн" задоволено повністю. Стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" та товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрейн" на користь приватного акціонерного товариства "Креатив" - 18 906 116,95 грн. збитків, а також 73080,00 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, господарський суд дійшов, що позовні вимоги ПрАТ "Креатив" про стягнення солідарно з ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" та ТОВ "Інтегрейн" збитків в розмірі 18 906 116,95 грн. є такими, що підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Інтегрейн" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 31.07.14р. у справі № 912/1373/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог приватного акціонерного товариства "Креатив" відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що майже всі копії документів, що містять у справі, не є такими, що засвідченні належним чином, а відтак, такі копії не є належним чином завіреними, а тому, не можуть вважатися належними та допустимими письмовими доказами, а інформація відображена ними, не може вважатися фактичними даними на яких може базуватися встановлення фактів по справі.

Рішення вказівки про наявність таких клопотань, прийняті за їх розглядом рішення та доводів за яким б суд першої інстанції відхилив або прийняв такі рішення. Відповідач - 3 не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що матеріалами справи підтверджено порушення Відповідачем 2 зобов'язання щодо повернення позивачеві зі зберігання насіння соняшника в кількості 4 031,155 тонн, внаслідок чого позивачу завдано збитків у розмірі вартості такого насіння соняшника, оскільки доказів повернення вказаного насіння соняшника та його фактичного знаходження на зберігання в Відповідача 2 до суду не надано. Вважає, що адресовані Відповідачу 2 та Відповідачу 3 вимоги позивача, по-перше, були відправлені в ході судового розгляду справи, а по-друге, самі вимоги підписані не уповноваженою на те особою, підпис якої не підтвердженні, ані печаткою позивача на самих вимогах, ані в доданих до них копіях довіреності на представника самим довірителем, які також засвідчені не у відповідності до вимог пунктів 5.6., 5.7, ДСТУ 4163-2003, а самі повноваження Феоктісова Олега Вячеславовича зводяться виключно до представництва інтересів Позивача перед іншими суб'єктами тільки-но з питань представництва останнього в ході судових процесів та підчас виконання судових рішень. Стосовно листів позивача, якими б той, начебто, просив відвантажити Відповідача 2 зерно, скаржник зазначає, що позивач не надав суду докази їх відправлення Відповідачу 2 (опис вкладення та фіскальний чек, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку), а також вони не є заявками в розумінні пункту 6.2. Договору зберігання, оскільки в них не міститься визначеної пунктом 6.2. Договору зберігання відомостей стосовно дати плануємого відвантаження, а також доданих довіреностей, що підтверджували би повноваження їх підписантів. Вважає, що позивач не надав, а суд не досліджував оригінали складських квитанцій на зерно, що підтверджували би право вимоги стосовно Договору зберігання. На думку скаржника, висновок суду щодо підписання Відповідачем 2 та Позивачем актів виконаних робіт за Договором зберігання також не підтверджується матеріалами справи, адже в наданих до суду копіях актів здачі-прийняття робіт (надані послуг), вказано, що вони підтверджують начебто проведення робіт (надання послуг) за відповідними рахунками. У той же час долучені судом фотокопії рахунків-фактур не містять у собі посилання на будь-який договір щодо виконання якого вони виписані, а відтак вони не являють собою підтвердження укладання Договору зберігання.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

Приватне акціонерне товариство "Креатив" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду господарського суду Кіровоградської області від 31.07.14р. у справі № 912/1373/14 - залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. У відзиві зазначає, що в апеляційній скарзі скаржник стверджує, що документи приєднані до матеріалів справи у якості доказів не містять дати їх засвідчення, назви посади особи, що їх засвідчила, а також відтиску печатки позивача. Однак, позивач вважає, що зазначене твердження апелянта не відповідає дійсності.Оскільки, всі копії документів надавались суду з супровідними листами, в яких було зазначено дату засвідчення копій. Крім того, Феоктістов О.В. є представником ПрАТ «Креатив», проте не є працівником цього підприємства, тому при засвідченні копій документів було зазначено не посаду, а процесуальний статус. При цьому, довіреністю № 1441-10 від 31.12.2013р. Феоктістову О.В., як представнику ПрАТ «Креатив», було надано право завіряти копії документів своїм підписом. На думку позивача, апелянт не звертає уваги на той факт, що господарський суд Кіровоградської області в кожній своїй ухвалі витребовував від сторін необхідні докази по справі, проте надавала ці докази суду лише сторона позивача, відповідачі ж самоусунулись від виконання цього обов'язку. Вважає, що твердження апелянта про відсутність у представника позивача, повноважень на виставлення вимог боржникам не відповідає дійсності та спростовується наявною в справі довіреністю, яка надає право представляти інтереси ПрАТ «Креатив» не тільки в суді, а й в підприємствах незалежно від форми власності, з правом підписувати та подавати заяви, скарги, клопотання тощо. Також апелянт зазначає, що позивачем не виконані необхідні (передбачені договором зберігання сільськогосподарської продукції) умови для отримання зі зберігання насіння соняшника. Однак позивач вважає, що таке твердження є некомпетентним, оскільки апелянт не є стороною договору зберігання сільськогосподарської продукції, не був присутнім про обговоренні умов цього договору та не приймав участі в переговорах з приводу повернення насіння соняшника. Крім цього, апелянт з метою отримання необхідного йому результату, застосовує софістичні методи при висвітленні обставин справи, зокрема, неправильно (на свою користь) інтерпретує пояснення позивача та приєднані до справи докази.

У судовому засіданні представник позивача надав суду додаткові усні пояснення по апеляційній скарзі. Представники відповідачів - 1,2,3 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією:

01.09.2012р. між ТОВ «Краснолиманське хлібоприймальне підприємство» (зерновий склад) та ПрАТ "Креатив" (Поклажодавець) було укладено договір складського зберігання сільськогосподарської продукції № 10/10-П за умовами якого ПрАТ «Креатив» зобов'язався передати зерно, а ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство", відповідно - прийняти зерно на зберігання на умовах, визначених вказаним договором (том І а.с. 19-21).

01.09.2012р. сторонами укладена додаткова угода до Договору складського зберігання сільгосппродукції № 10/10-П від 01.09.2012р., відповідно до якої сторони виклали назву Договору в новій редакції «Договір складського зберігання № 10/12 - П від 01.09.2012р.; визнають, що всі документи, які були видані, або будуть видані на виконання Договору складського зберігання сільгосппродукції № 10/10-П, необхідно вважати такими, що видані на виконання Договору складського зберігання сільгосппродукції № 10/12-П.; визнають, що Договір, додатки до Договору , додаткові угоди до Договору та інші документи видані сторонами на виконання Договору передані за допомогою факсу або електронної пошти мають силу оригіналів. (т.3 а.с. 18) ,

01.09.2012 ПрАТ "Креатив" (Кредитор) уклало договір поруки № П/10/10-П із ТОВ "Соколівський консервний завод" (Поручитель), за умовами якого Поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед Кредитором за своєчасне та повне виконання ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" зобов'язань, що виникли за Договором складського зберігання № 10/10-П від 01.09.2012 (том І а.с. 25).

02.09.2012р. між ТОВ «Краснолиманське хлібоприймальне підприємство» (зерновий склад) та ПрАТ "Креатив" (Поклажодавець) було укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до Договору складського зберігання № 10/10-П від 01.09.2012р., за умовами якого сторони домовилися в розділ 1 додати п.1.4 наступної редакції « 1.4 Зерновий склад знаходиться за адресою - Донецька обл. м. Красний Лиман, вул. Свободи, 20» ;

Пункт 11.1 сторони виклали в наступній редакції : « 11.1 Строк зберігання зерна - до подання Поклажодавцем вимог вимог про його повернення, але не довше ніж на строк до 31 серпня 2013 року» (а.с. 21 зворотня сторінка)

За період з 27.09.2012р. по 03.04.2013р. ПрАТ «Креатив» придбавав насіння соняшнику у контрагентів, на умовах EXW (ИНКОТЕРМС 2010) за адресою :ТОВ Краснолиманське ХПП» Донецька обл., м. Красний Лиман, вул. Свободи, 20, шляхом переоформлення складських квитанцій на зерновому складі.

Наявними в справі складськими квитанціями підтверджується прийняття ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" на зберігання від ПрАТ "Креатив" 9 807,467 тонн насіння соняшника.

Крім того, згідно Акту прийому-передачі оригіналів складських квитанцій на зерно від 28.03.2013 ПрАТ "Креатив" передано, а ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" отримано наступні складські квитанції, копії яких відсутні в матеріалах справи:

АФ № 708040 від 14.12.2012 на 144,397 тонн насіння соняшника;

АФ № 708058 від 30.01.2013 на 108,776 тонн насіння соняшника (том І а.с. 23).

ПрАТ "Креатив" протягом листопада 2012 - червня 2013 звернулось до ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" з письмовими вимогами на відвантаження насіння соняшника, що знаходиться на зберіганні вказаного підприємства (том І а.с. 189-191, том ІІ а.с. 148-184).

За вимогою ПрАТ «Креатив» ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" повернуло позивачеві зі зберігання 3007,510 тонн насіння соняшника та з 08.06.2013 Зерновий склад припинив відвантаження належного позивачу насіння соняшника без будь-яких пояснень.

На підтвердження відвантаження насіння соняшника позивачем надано до матеріалів справи товарно-транспортні та залізничні накладні, з яких вбачається завантаження насіння соняшника на автотранспорт та залізничні вагони, подані ПрАТ "Креатив" в пункті завантаження - ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" (том ІІ а.с. 2-100).

17.07.2013 між ТОВ "Інтегрейн" (Поручитель), ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" (Боржник) і ПрАТ "Креатив" (Кредитор) укладено договір поруки № 1П/10-10-П, відповідно до якого Поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед Кредитором за своєчасне та повне виконання Боржником зобов'язань, що виникли за Договором складського зберігання сільсгоппродукції № 10/10-П від 01.09.2012 та всіма додатками, додатковими угодами до нього, що укладені між Кредитором і Боржником (том І а.с. 181-184).

Згідно витягів з реєстру складських документів на зерно, виданих державним підприємством "Держреєстри України", засвідчено, що станом на 16.05.2014 ПрАТ "Креатив" зберігає на ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" зерно - соняшник згідно договору складського зберіганні від 01.09.2012 № 10/10-П, на яке видано наступні складські квитанції:

АФ № 708150 від 15.05.2013 на 64,246 тонн насіння соняшника,

АФ № 708 149 від 15.05.2013 на 9,934 тонн насіння соняшника,

АФ № 708156 від 22.05.2013 на 41,706 тонн насіння соняшника,

АФ № 708069 від 12.02.2013 на 602,280 тонн насіння соняшника,

АФ № 708157 від 31.05.2013 на 19,180 тонн насіння соняшника,

АФ № 708006 від 08.05.2013 на 1494,800 тонн насіння соняшника,

АФ № 708151 від 17.05.2013 на 39,503 тонн насіння соняшника,

АФ № 708031 від 10.12.2012 на 1 000 тонн насіння соняшника,

АФ № 708112 від 22.03.2013 на 500 тонн насіння соняшника,

АФ № 708122 від 02.04.2013 на 483,857 тонн насіння соняшника,

АФ № 708121 від 02.04.2013 на 8,727 тонн насіння соняшника,

АФ № 708124 від 08.04.2013 на 333,586 тонн насіння соняшника,

АФ № 708126 від 09.04.2013 на 60,496 тонн насіння соняшника,

АФ № 708128 від 10.04.2013 на 17,347 тонн насіння соняшника,

АФ № 708131 від 12.04.2013 на 20,503 тонн насіння соняшника,

АФ № 708134 від 17.04.2013 на 141,482 тонн насіння соняшника,

АФ № 708137 від 18.04.2013 на 94,600 тонн насіння соняшника,

АФ № 708140 від 22.04.2013 на 67,740 тонн насіння соняшника,

АФ № 708146 від 30.04.2013 на 50 тонн насіння соняшника,

АФ № 708061 від 01.02.2013 на 178,637 тонн насіння соняшника,

АФ № 708039 від 21.12.2012 на 1 000 тонн насіння соняшника (том ІІ а.с. 101-121).

Відомості про погашення зазначених вище складських квитанцій в Реєстрі відсутні.

Згідно заяви від 15.07.2014 позивач зменшив розмір збитків до 18 906 116,95 грн., які розраховані з кількості насіння соняшника, не повернутого зі зберігання, в розмірі 4031155 кг., мотивуючи вказане тим, що зазначена кількість насіння соняшника підтверджується відповідними складськими квитанціями, які передано Зерновому складу за Актами приймання-передачі для отримання соняшника зі зберігання та за якими зерно не отримано і які є не погашеними згідно витягів з Реєстру складських квитанцій на зерно (том ІІ а.с. 199-201).

Отже, відповідно до наявних у справі документів не підтверджено отримання ПрАТ "Креатив" зі зберігання насіння соняшника за наступними складськими квитанціями, які були передані Поклажодавцем Зерновому складу для отримання насіння соняшника:

АФ № 708031 від 10.12.2012 на 1 000 тонн насіння соняшника,

АФ № 708112 від 22.03.2013 на 500 тонн насіння соняшника,

АФ № 708122 від 02.04.2013 на 483,857 тонн насіння соняшника,

АФ № 708121 від 02.04.2013 на 8,727 тонн насіння соняшника,

АФ № 708124 від 08.04.2013 на 333,586 тонн насіння соняшника,

АФ № 708126 від 09.04.2013 на 60,496 тонн насіння соняшника,

АФ № 708128 від 10.04.2013 на 17,347 тонн насіння соняшника,

АФ № 708131 від 12.04.2013 на 20,503 тонн насіння соняшника,

АФ № 708134 від 17.04.2013 на 141,482 тонн насіння соняшника,

АФ № 708137 від 18.04.2013 на 94,600 тонн насіння соняшника,

АФ № 708140 від 22.04.2013 на 67,740 тонн насіння соняшника,

АФ № 708146 від 30.04.2013 на 50 тонн насіння соняшника,

АФ № 708150 від 15.05.2013 на 64,246 тонн насіння соняшника,

АФ № 708 149 від 15.05.2013 на 9,934 тонн насіння соняшника,

АФ № 708061 від 01.02.2013 на 178,637 тонн насіння соняшника,

АФ № 708039 від 21.12.2012 на 1 000 тонн насіння соняшника,

а всього - 4 031,155 тонн насіння соняшника.

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини між власниками зерна та суб'єктами зберігання зерна (зерновими складами) регулюються, зокрема, положеннями глави 66 Цивільного кодексу України та Законом України "Про зерно і ринок зерна в Україні".

Згідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно зі ст. 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором.

За умовами пункту 10 ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зберігання зерна - комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна. Статтею 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено, що договір складського зберігання зерна є публічним договором, за яким зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

З матеріалів справивбачається, що ПрАТ "Креатив" на підставі договорів поставки придбано в інших юридичних осіб (Продавці) насіння соняшника, яке знаходилось на зберіганні Зернового складу ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство". Про те, що придбане ПрАТ "Креатив" насіння соняшника на момент його придбання вже знаходилось на зберіганні Зернового складу, свідчать відмітки про переоформлення на складських квитанція на зерно, що видані ПрАТ "Креатив" Зерновим складом на підтвердження прийняття зерна на зберігання.

Відповідне переоформлення передбачено положеннями розділу 2 параграфу V Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 13 жовтня 2008 р. N 661 (надалі - Інструкція № 661), яка встановлює процедуру ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на елеваторах, хлібних базах, хлібоприймальних, борошномельних і комбікормових підприємствах незалежно від їх форм власності.

Згідно ст. 45 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зернові склади ведуть реєстр складських документів на зерно. Вимоги до реєстру складських документів на зерно та порядок його ведення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 9 Порядку ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. N 1569, підставою для внесення зміни до запису у реєстрі зернового складу є, зокрема: видача нового складського документа; погашення раніше виданого складського документа у зв'язку з відвантаженням або переоформленням зерна.

Відповідно до наданих державним підприємством "Держреєстри України" витягів з Реєстру складських документів на зерно, зазначені вище складські квитанції на зерно не погашені. ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" не надано до суду жодних відомостей чи документів, які б підтверджували повернення позивачеві зі зберігання насіння соняшника згідно вказаних вище складських квитанцій. Фактичну наявність насіння соняшника на зберіганні ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" не підтверджує.

При цьому, наявними матеріалами справи підтверджується виконання ПрАТ "Креатив" своїх зобов'язань з оплати наданих ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" послуг зі зберігання; документально підтверджені відомості про виникнення у Зернового складу права на притримання насіння соняшника відсутні.

Як зазначено в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, визначений ст. 225 Господарського кодексу України.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків та моральної шкоди є одним із наслідків порушення зобов'язання.

За вимогами ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Статтею 951 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність зберігача у вигляді збитків, завданих поклажодавцеві втратою (нестачею) речі у розмірі вартості такої речі.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про зерно та ринок зерна" за втрату, нестачу чи пошкодження зерна, прийнятого на зберігання, зерновий склад несе відповідальність на підставах, передбачених законодавством.

Згідно експертного висновку Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати середня вартість насіння соняшника товарного станом на 28.04.2014 становить 4680-4700 грн., з якої позивачем проведено розрахунок розміру збитків та що склало 18 906 116,95 грн. (4031,155 тонн х 4690,00 грн.).

Відповідно до Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", видача зерна володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на це зерно складські документи (ч. 5 ст. 24). Після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі - "погашено". Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Погашені складські документи зберігаються зерновим складом протягом трьох років. (ст. 46 Закону).

З прийняттям ТОВ «Красноліманьске хлібоприймальне підприємство» у ПрАТ «Креатив» оригіналів складських квитанцій (а.с. 22-24) у Відповідача - 2 виник обов'язок щодо повернення насіння зі складського зберігання, передбачений статтею 35 Закону України «Про зерно та ринок зерна України». При цьому посилання апелянта на порушення умов договору в частині відсутності узгодженого графіку вивозу зерна, забезпечення надходження автотранспорту під завантаження , відсутності заяв на відвантаження відхиляються колегією суддів з огляду на те, що у відповідності до частин 1, 2, 3 статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене , з урахуванням відсутності до теперішнього часу доказів повернення позивачеві Товариством з обмеженою відповідальністю "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" насіння соняшника в кількості 4 031,155 тонн або підтвердження його фактичного знаходження у нього на зберіганні, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог ПрАТ "Креатив" до ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" про стягнення збитків в розмірі 18 906 116,95 грн., що є вартістю переданого на зберігання та не повернутого зі зберігання насіння соняшника.

Зобов'язання ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" за Договором складського зберігання № 10/10-П від 01.09.2012 забезпечено згідно укладених договорів поруки.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно термінів, наведених у договорі поруки № 1П/10-10-П від 17.07.2013 Боржник - ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство", яке прийняло у Кредитора на зберігання за договором складського зберігання сільгоспродукції № 10/10-П від 01 вересня 2012 року насіння соняшнику (ДСТУ 7011:2009) в кількості 6037,905 тонн й зобов'язалось зберігати зерно, повернути його в строки та на умовах, визначених зазначеним договором зберігання та додатковими угодами до нього та/або відшкодувати його повну вартість, сплатити штрафні санкції, передбачені договором зберігання та додатковими угодами до нього, чинним законодавством України.

Вказаним договором поруки забезпечено всі зобов'язання, що витікають з Договору зберігання, у тому числі, але не обмежуючись: надання послуг із зберігання зерна для уникнення псування і втрати його якостей; доведення зерна до якісних показників, встановлених умовами Договору зберігання; здійснити повернення (переоформлення/відвантаження) зерна в порядку, визначеному Договором; у разі втрати зерна, повернути Кредитору таку ж кількість зерна такої ж якості, як зерно, передане на зберігання; у разі погіршення якості замінити зерно на таку ж кількість зерна належної якості або іншим, погодженим Кредитором та Боржником способом компенсувати вартість втраченого зерна або зерна, якого не вистачає; сплатити штрафні санкції, передбачені договором зберігання та додатковими угодами до нього.

Відповідно до пункту 2.1. договору поруки № 1П/10-10-П від 17.07.2013, у разі невиконання (порушення виконання) Боржником зобов'язань щодо повернення переданого на зберігання згідно Договору зберігання зерна або не відшкодування Боржником вартості неповернутого зі зберігання зерна, а також у випадку несплати штрафних санкцій, передбачених Договором зберігання чи чинним законодавством, Поручитель зобов'язується виконати за Боржника зобов'язання останнього шляхом передачі Кредитору насіння соняшнику в кількості та якості, визначеній Договором зберігання, або сплатити Кредитору вартість неповернутого зі зберігання зерна, а також сплатити штрафні санкції за неповернення зерна, в розмірі, визначеному Договором зберігання.

У вказаному пункті сторони домовилися, що вартість 1 тонни неповернутого зі зберігання насіння соняшника складає 5000 грн.

Згідно пункту 3.3. договору поруки Поручитель та Боржник залишаються зобов'язаними перед Кредитором до тих пір, поки всі зобов'язання за договором зберігання не будуть виконані повністю.

Вказана порука припиняється з припиненням забезпеченого порукою зобов'язання та не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов'язання (п.п. 4.1., 4.3. договору поруки).

Частиною 1 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до частини 1 ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Положеннями ст. 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, а солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Як зазначено в частині 2 ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За умовами договору поруки № 1П/10-10-П від 17.07.2013 ТОВ "Інтегрейн" зобов'язалось, зокрема, виконати за Боржника зобов'язання останнього шляхом передачі Кредитору насіння соняшнику в кількості та якості, визначеній Договором зберігання, або сплатити Кредитору вартість неповернутого зі зберігання зерна (п. 2.1. договору).

В матеріалах справи відсутні докази виконання ТОВ "Інтегрейн" вказаних зобов'язань, у тому числі і після звернення ПрАТ "Креатив" з вимогою до останнього (том ІІІ а.с. 228).

ТОВ "Інтегрейн" не надало доказів, які б спростовували доводи ПрАТ "Креатив" стосовно не повернення насіння соняшника у кількості 4031,155 тонн та його відсутності.

Розрахований позивачем розмір збитків не перевищує погоджену в договорі поруки вартість 1 тонни неповернутого зі зберігання насіння соняшника.

На підставі викладеного, пред'явлення ПрАТ "Креатив" вимоги про стягнення солідарно з ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" та ТОВ "Інтегрейн" збитків в розмірі 18 906 116,95 грн., які завдано позивачу внаслідок неналежного виконання ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" своїх зобов'язань за Договором зберігання є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору поруки № 1П/10-10П від 17.07.2013.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду , яким відхилено доводи ТОВ "Інтегрейн" про те, що договір поруки № 1П/10-10П від 17.07.2013 є нікчемним, оскільки між Кредитором та Боржником немає укладеного договору зберігання з огляду на наступне:

В силу приписів частини 3 ст. 957 Цивільного кодексу України договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

За нормами частини 3 ст. 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна" договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

Як вбачається з матеріалів справи, укладення між ПрАТ "Креатив" та ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" договору складського зберігання сільгосппродукції № 10/10-П від 01 вересня 2012 підтверджено видачею Зерновим складом відповідних складських квитанцій на зерно, про які зазначається вище.

При цьому, обставини того, що складські квитанції видано саме за договором складського зберігання № 10/10-П від 01.09.2012, підтверджуються витягами з Реєстру складських документів на зерно, який ведеться безпосередньо зерновим складом (ст. 45 Закону України "Про зерно та ринок зерна"), в яких зазначено про зберігання зерна згідно договору складського зберігання від 01.09.2012 № 10/10-П.

Більш того, кожна сторінка договору поруки № 1П/10-10П від 17.07.2013, зміст якого фіксує забезпечення зобов'язання саме за договором складського зберігання сільськогосподарської продукції № 10/10-П від 01.09.2012, укладеного між ПрАТ "Креатив" і ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство", підписана трьома сторонами договору - Кредитор, Боржник, Поручитель і скріплена печатками названих підприємств. В пункті 6.4. договору поруки № 1П/10-10П від 17.07.2013 зазначено, що цей договір сторонами прочитаний, відповідає їх намірам та досягнутих згідно договору домовленостям, що засвідчується власними підписами сторін, що діють з повним розумінням предмету та змісту цього договору.

Щодо відсутності у ПрАТ "Креатив" оригіналу договору складського зберігання сільгосппродукції № 10/10-П від 01.09.2012, то як зазначено в пункті 3 додаткової угоди до названого договору, сторони визнали, що Договір, додатки до Договору, додаткові документи, видані сторонами на виконання Договору, передані за допомогою факсу або електронної пошти мають силу оригіналів (том ІІІ а.с. 18).

Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються до суду, у тому числі - в належним чином засвідченій копії.

Отже, наявними матеріалами справи спростовуються доводи ТОВ "Інтегрейн" про відсутність укладеного між ПрАТ "Креатив" і ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" договору зберігання сільськогосподарської продукції № 10/10-П від 01.09.2012.

Інші доводи апеляційної скарги необґрунтовані і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Відповідно до статті 49 ГПК України розподіл судових витрат без змін.

Таким чином місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, правильно застосував норми процесуального та матеріального права, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.103 ГПК України є підставою для залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а скарги - без задоволення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрейн" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 31.07.14р. у справі №912/1373/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 24.11.2014р.

Головуючий суддя М.О.Дармін

Суддя О.В. Березкіна

Суддя О.В. Чус