Справа № 761/27177/14-ц

Провадження №2/761/7553/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 листопада 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Пономаренко Н.В.

при секретарі Клим Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про захист прав споживачів і стягнення заборгованості, суд, -

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_2 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про стягнення грошових коштів та неодноразово збільшуючи свої позовні вимоги зазначила, що 2 липня 2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського вкладу «Подарунок» «Постійний» «Тринадцяти місячний» №608170/2013. За умовами цього договору строком на тринадцять місяців позивач внесла 9000,00 дол. США з процентною ставкою 11 % річних. На неодноразові звернення позивачки до відділення банку з проханням повернути суму вкладу, банк так і не здійснив повернення вказаних коштів. Враховуючи викладене, позивачка остаточно просила стягнути з відповідача суму вкладу за договором №608170/2013, невиплачені відсотки у розмірі 87,90 дол. США та відсотки в порядку ст. 625 ЦК України по день винесення рішення із розрахунку 2,83 дол. США за ввесь час затримки, а також витрати пов'язані з надісланням кореспонденції в розмірі 83,29 грн.

Позивачка у судове засідання не з'явилась, направила до суду письмову заяву в якій просила розглядати справу у її відсутність і категорично заперечувала проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі не надав.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно положень ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, перевіряючи обставини справи, у судовому засіданні встановлено, що 2 липня 2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського вкладу «Подарунок» «Постійний» «Тринадцяти місячний» №608170/2013. За умовами цього договору строком на тринадцять місяців позивач вніс 9000,00 дол. США з процентною ставкою 11 % річних. (а.с.4).

Відповідно до виписки по вкладному рахунку та відповідної квитанції, вбачається, що розмір вкладу по договору № 608170/2013 від 02.07.2013 року за період з 01.07.2014 по 09.09.2014 року, становить 9000,00 дол. США, що підтверджує факт внесення позивачкою вказаних коштів на депозитний рахунок відповідача (а.с.18 та зворот).

Із копії виписки з вкладного(депозитного) рахунку по договору банківського вкладу №608170/2013 від 02.07.2013 року, вбачається, що розмір початкового вкладу за вказаним договором становить 9000,00 дол. США та сума нарахованих відсотків по сумі вкладу становить 87,90 дол. США із розрахунку 11,5% річних (а.с.18).

Також, згідно письмових пояснень позивача ОСОБА_1 та копії вищевказаної виписки по її рахунку, підтверджується та обставина, що в період дії договору в банку було проведено «акцію» стосовно збільшення відсоткової ставки до 11,5%, однак, ОСОБА_1 не надано доказів тому, що вказану акцію було продовжено вже після закінчення дії вказаного договору, крім того, з матеріалів справи, вбачається прохання позивачки від 04.08.2014 року розірвати вищевказаний договір, відповідно до телеграми №4976 (а.с.5).

Відповідно до п.1.2. договору банківського вкладу №608170/2013 банк відкриває на ім'я вкладника картковий рахунок НОМЕР_1, код банку 380537, надалі - Рахунок - кореспондент.

На цей рахунок кореспондент банк перераховує нараховані проценти за збереження вкладу та може бути перерахований вклад по закінченні строку його дії.

Відповідно до п.1.7. договору банківського вкладу №608170/2013 дата вимоги вкладником вкладу - 02.08.2014 року. Дата вимоги вкладником пролонгованого вкладу - дата, що співпадає з першим днем по закінченні кожного наступного строку від дати укладення договору.

4.08.2014 року заявником було направлено телеграму №4976 керівнику правління ПАТ «ВіЕйБі» з вимогою повернути банківський вклад за договором банківського вкладу №608170/2013 від 02.07.2013 року та розірвати депозитний договір (а.с.5).

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1060 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України (висловленої під час розгляду справи №6-39цс13)вбачається, що згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно із частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини п'ятої статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

В даному випадку, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у день закінчення строку дії договору мала намір розірвати вищевказаний депозитний договір, однак відділення банку 02.08.2014 року не працювало, що підтверджується фотознімками із відповідними повідомленнями (а.с.19) та остання 04.08.2014 року звернулась до банку із телеграмою № 4976 з вимогою повернення банківського вкладу, та розірвання депозитного договору.

У зв'язку з цим банк був зобов'язаний повернути вкладнику депозитні кошти з процентами в строк закінчення дії договору, однак, вказані кошти по день винесення рішення не повернув, чим порушив свої грошові зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути не тільки суму вкладу, а й проценти по банківському вкладу за прострочений строк до дня винесення рішення за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на підставі частини другої статті 625 ЦК України, а саме в розмірі 11% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення зобов'язання.

Таким чином, за депозитним договором №608170/2013 сума нарахованих та невиплачених відсотків позивачу з врахуванням відсоткової ставки 11,5% річних за період дії вказаного договору з 02.07.2013 року по 02.08.2014 року становить 87,90 дол. США; сума нарахованих відсотків за період після закінчення дії договору по день винесення рішення, а саме з 03.08.2014 року 10.11.2014 року складає 271,23 дол. США відповідно до відсоткової ставки встановленої умовами договору 11% річних (оскільки позивачкою не було надано доказів продовження «акції») яка давала б підстави для нарахування відсотків в іншому розмірі, ніж обумовлено умовами договору розмірі.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача витрат пов'язаних з надісланням кореспонденції на адресу відповідача та суду, а саме: направлення телеграми № 4976 та матеріалів справи на адресу суду в сукупному розмірі 83,29 грн. задоволенню не підлягають, так як не відносяться до судових витрат в розумінні ст. 79 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, в зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання за договором підлягає стягненню сума депозитного внеску з нарахованими відсотками в розмірі 9359,13 дол. США із розрахунку: 9000,00 дол. США (сума депозитного вкладу) + 87,90 дол. США (сума нарахованих відсотків з врахуванням відсоткової ставки 11,5% річних за період з 02.07.2013 року по 02.08.2014 року) + 271,23 дол. США (сума нарахованих відсотків з врахуванням відсоткової ставки 11,0% річних за період з 03.08.2014 року по 10.11.2014 року).

Таким чином, враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в судовому засіданні достовірно встановлено невиконання відповідних договірних зобов'язань перед позивачем щодо повернення банківського вкладу та відсотків за користування ним, тому, оскільки заявлені позовні вимоги частково знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 про повернення суми депозитного вкладу та процентів підлягає задоволенню частково: підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь позивача заборгованість по Договору банківського вкладу «Подарунок» «Постійний» «Тринадцяти місячний» №608170/2013 від 02.07.2013 року в загальному розмірі 9359,13 дол. США.

Судові витрати розподіляються судом відповідно до ст.88 ЦПК України, а саме враховуючи, що сума яка підлягає до стягнення становить 9359,13 дол. США, що в еквіваленті відповідно до курсу НБУ станом на день винесення рішення становить 138554,66 грн. то сума судового збору, що підлягає до стягнення з відповідача на користь держави становить 1385,54 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 625, 631, 509, 526, 1058, 1060, 1061 ЦК України ст.ст. 10, 11, 57-61, 64, 88, 179,208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про захист прав споживачів і стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу по договору № 608170/2013 від 2.07.2013 в загальному розмірі 9359,13 доларів США.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь держави судовий збір в розмірі 1385,54 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :