Справа № 815/4730/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

секретар судового засідання - Гур`єва К.І.

за участю сторін: представника позивача - Набойченко Н.М. (за довіреністю)

представника позивача - Добровольської В.В. (за довіреністю)

представника відповідача (Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області) - Радіонової О.О. (за довіреністю)

представника відповідача (Головного управління Державного казначейства України в Одеській області) - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Металопром» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Металопром» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про стягнення з Державного бюджету України суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 844 909, 00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що враховуючи скасування податкових повідомлень-рішень №0002332301/0, №0002552301, №4909/23-01, приватне акціонерне товариство «Металопром» має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 844 909, 00 грн. У зв'язку із закінченням процедури судового оскарження, відповідач протягом п'яти робочих днів за днем набрання законної сили судовими рішеннями, повинен був надати до органів казначейства висновок щодо суми податку, яка підлягає відшкодуванню з бюджету. Натомість ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області до органів казначейства з відповідним висновком не зверталось, через що позивачу не відшкодовано податок на додану вартість у розмірі 844 909, 00 грн.

За таких обставин з метою захисту своїх порушених прав позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення на його користь бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області у судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення відповідно до яких зазначив, що для отримання бюджетного відшкодування податку на додану позивач не відповідає критеріям п. 200.19.7 п. 200.19 ст. 200 ПК України, оскільки станом на 14.08.2014 року має заборгованість з єдиного соціального внеску.

Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України в Одеській області у судові засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно. Жодних клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності, а також заперечень на адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Металопром» від нього не надходило.

Вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог податкового законодавства, 19 липня 2010 року ПАТ «Металопром» було подано до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року з відповідними додатками, а саме додаток 2 - довідка про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого к звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, додаток 3 - розрахунок суми бюджетного відшкодування, додаток 4 - заява про повернення суми бюджетного відшкодування. У рядку 23.1 поданої декларації позивачем визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 505 692, 00 грн. (а.с. 14-15).

18 серпня 2011 року ПАТ «Металопром» до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року з відповідними додатками, зокрема заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, за липень 2011 року. Відповідно до рядку 23.1 поданої декларації позивачем визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 133 255, грн. (а.с. 19-20).

20 вересня 2011 року ПАТ «Металопром» було подано до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року із відповідними додатками та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування. У рядку 23.1 поданої декларації позивачем визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, яка складає 205 962, 00 грн. (а.с. 9-10).

Судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Суворовському районі м. Одеси №0002332301/0 від 29 вересня 2010 року, прийнятим за результатами невиїзної документальної перевірки ПАТ «Металопром» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року, суму бюджетного відшкодування зменшено на 505 692, 00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено ПАТ «Металопром» у судовому порядку (справа №2а-10779/10/1570). Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року, скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси № 0002332301/0 від 29.09.2010 року, № 000233/2301/1 від 21.10.2010 року.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Суворовському районі м. Одеси №0002552301 від 21 листопада 2011 року, ПАТ «Металопром» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на 205 962, 00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено ПАТ «Металопром» у судовому порядку (справа №2а-1570/10071/2011). Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси № 0002552301 від 21 листопада 2011 року.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Суворовському районі м. Одеси №4909/23-1 від 18 жовтня 2011 року, ПАТ «Металопром» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року на 133 255, 00 грн. Проте, Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року (справа №1570/8928/2011), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси від 18.10.2011 року № 4909/23-1 визнано нечинним.

Зазначені судові рішення набрали законної сили, тобто суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є узгодженими.

Проте, сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 844 909, 00 грн. позивачу так і не відшкодована, що стало підставою звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Відповідно до п.п. 200.7, 200.8 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем дотримано передбачені п.п. 200.7, 200.8 ст. 200 ПК України вимоги щодо надання до податкової заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунку суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 200.11 ст. 200 ПК України, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Судом встановлено, що для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування відповідачем було проведено відповідні перевірки, однак прийняті за її результатами податкові повідомлення-рішення скасовані у судовому порядку.

При цьому, відповідно до п.п. 200.13, 200.15 ст. 200 ПК України, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до податкової з проханням виконати зобов'язання щодо подання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Так, відповідно до листів від 27 січня 2012 року №25, 04 жовтня 2012 року №385, позивач звертався до відповідача щодо відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість у розмірі 505 692, 00 грн.

08 липня 2013 року, 04 грудня 2013 року, 24 квітня 2014 року позивач звертався до відповідача щодо відшкодування з бюджету 133 255, 00 грн.

06 листопада 2012 року, 04 квітня 2013 року, 04 грудня 2013 року, 24 квітня 2014 року позивач звертався до відповідача щодо відшкодування з бюджету 205 962, 00 грн.

При цьому, суд зазначає, що на лист від 24 квітня 2014 року позивачу надано відповідь від 06 травня 2014 року №7201/10/15-54-20-0, якою повідомлено, що рішеннями суду про скасування податкових повідомлень-рішень не зобов'язано податкову надавати висновок до Головного управління державного казначейства в Одеській області щодо перерахування суми ПДВ з державного бюджету на р/р підприємства (а.с. 76-77).

Однак суд зазначає, що такий обов'язок виникає у відповідача на підставі положень ст. 200 ПК України.

Станом на день розгляду справи бюджетне відшкодування податку на додану вартість по деклараціям за червень 2010 року, липень 2011 року, серпень 2011 року не проведено.

Таким чином, незважаючи на набрання законної сили судовими рішенням про скасування податкових повідомлень-рішень, відповідачами передбачені законом дії для проведення бюджетного відшкодування позивачу не здійснювались.

У відповіді ДПІ від 14 серпня 2014 року на лист позивача від 07 серпня 2014 року щодо надання висновку до органу державного казначейства висновку по податку на додану вартість у сумі 505 692, 00 грн. по декларації за червень 2010 року, позивачу повідомлено, що згідно пп. 200.19.7 п. 200. 19 ст. 200 ПК України бюджетне відшкодування не проводиться при наявності податкового боргу та станом на 14.08.2014 року у позивача існує заборгованість з єдиного соціального внеску (а.с. 78-79).

З огляду на зазначене, 24 квітня 2014 року позивач звернувся до податкової з листом у якому просить перерахувати йому суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету після чого зобов'язується сплатити заборгованість з єдиного соціального внеску (81-82).

З приводу зазначеного, суд зазначає, що п. 200.19 ст. 200 ПК України, визначено критерії за якими платник податків має право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку.

При цьому, сума бюджетного відшкодування у розмірі 844 909, 00 грн. з моменту набрання законної сили судовими рішеннями по адміністративним справам №2а-10779/10/1570, №2а/1570/10071/2011, 2а/1570/8928/2011 є узгодженою.

Таким чином позивач, у зв'язку з набранням законної сили судовими рішеннями, прийнятими в процесі судового оскарження сум бюджетного відшкодування, має право на бюджетне відшкодування податку в загальному порядку, передбаченому пунктами 200.12, 200.13, 200.15 ст. 200ПК України, а не в автоматичному.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідачами допущено протиправну бездіяльність, що призвела до порушення прав позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

З огляду на зазначене та з метою належного захисту прав позивачів на реєстрацію їх місця проживання, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Білгород-Дністровського міськрайонного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області здійснити реєстрацію місця проживання позивачів в садовому будинку за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Бритівська сільська рада, садівничий кооператив «Жемчуг», ділянка 16а, 17.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачами вимог та необхідність їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 6-8, 11, 69, 71, 72, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Металопром» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Металопром» (код ЄДРПОУ 02138961, р/р 26004210096100, АТ «УкрСиббанк МФО 351005) суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 844 909, 00 грн. (вісімсот сорок чотири тисячі дев'ятсот дев'ять гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 10 листопада 2014 року.

Суддя О.В. Глуханчук

10 листопада 2014 року.