ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року Справа № 5011-44/18931-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б.М.

суддів:Коваленка В. М., Короткевича О.Є. (доповідач у справі)

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2014 року

та ухвалуГосподарського суду міста Києва від 21 липня 2014 року

у справі№ 5011-44/18931-2012

за заявою Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

доПриватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1"

пробанкрутство,

в судовому засіданні взяли участь представники:

від ПАТ "Банк Столиця" - Курінний С.Ю.,

від ПАТ "Київміськбуд-1" - Єрьомін О.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 липня 2014 року у справі № 5011-44/18931-2012 затверджено реєстр вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" на загальну суму 243 515 794,75 грн. Разом з тим, відмовлено у визнанні кредиторських вимог до боржника Публічному акціонерному товариству "Банк Столиця" на суму 4 618 379,29 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2014 року (судді: Сотніков С.В. - головуючий, Остапенко О.М., Шипко В.В.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця" залишено без задоволення, ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 21 липня 2014 року у справі № 5011-44/18931-2012 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця" на суму 4 618 379,29 грн. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими процесуальними актами, скаржник Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21 липня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2014 року, а справу направити на новий розгляд.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема приписів ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 543 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, боржник Приватне акціонерне товариство "Київміськбуд-1" заперечує проти вимог касаційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Залишаючи без змін ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця" на суму 4 618 379,29 грн., суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки виконання солідарного обов'язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором, то банком не доведено факту невиконання зобов'язання іншими солідарними боржниками за рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2011р. у справі № 20/110.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій на підставі наявних в матеріалах справи доказів з'ясовано, що після публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" у строк, встановлений ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до суду звернулося Публічне акціонерне товариство "Банк Столиця" з кредиторськими вимогами на суму 4 618 379,29 грн.

Судами встановлено, що кредиторські вимоги банку до боржника виникли на підставі договору поруки № 1 від 11.05.2006р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Холдинг "Київміськбуд-1", Закритим акціонерним товариством "Київміськбуд-1" (правонаступником якого є боржник), Закритим акціонерним товариством "Трест Київміськбуд-1" (поручителі) та Корпорацією "Столиця", за умовами якого поручителі поручаються перед кредиторами (власниками облігацій) за виконання в повному обсязі Корпорацією "Столиця" зобов'язань щодо погашення облігацій власного випуску на суму 50 000 000,00 грн. та виплати відсотків по ним власникам облігацій.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2011р. у справі № 20/110 присуджено до стягнення солідарно з Корпорації "Столиця", Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг "Київміськбуд-1", Закритого акціонерного товариства "Київміськбуд-1", Закритого акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця" 4 687 000,00 грн. номінальної вартості облігацій, 560 893,29 грн. процентів за 10, 11, 12 відсоткові періоди, 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Статтею 541 Цивільного кодексу України регламентовано, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Стаття 543 Цивільного кодексу України визначає право кредитора вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відповідно до ст. 544 Цивільного кодексу України, боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 20.09.2012 року постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва про стягнення солідарно Корпорації "Столиця", Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг "Київміськбуд-1", Закритого акціонерного товариства "Київміськбуд-1", Закритого акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця" 4 687 000,00 грн. номінальної вартості облігацій, 560 893,29 грн. процентів за 10, 11, 12 відсоткові періоди, 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Разом з тим, заявником додавалися документи про часткове погашення боржниками заборгованості.

Таким чином, суди врахували відсутність доказів на підтвердження невиконання іншими солідарними боржниками (поручителями за договором поруки № 1 від 11.05.2006р.) в добровільному або примусовому порядку рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 року по справі № 20/110.

В силу приписів статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими у справі доказами.

Нормою ч. 2 ст. 1117 ГПК України визначено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

В порушення зазначених вище приписів ГПК України обґрунтування касаційної скарги зводяться до заперечення скаржником зробленої судами попередніх інстанції в порядку норм ст. 43 ГПК України оцінки наданих у справі доказів.

Отже, враховуючи, що касаційні вимоги зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, на які послалися суди попередніх інстанцій, та переоцінки обставин справи, які були встановлені цими судами, ці вимоги є такими, що викладені без врахування особливостей порядку та меж здійснення касаційного провадження у господарській справі, та є неправомірними.

При цьому, суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що банком не доведено факту невиконання зобов'язання іншими солідарними боржниками за рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2011р. у справі № 20/110.

У зв'язку з цим, постанова Київського апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2014 року та ухвала Господарського суду міста Києва від 21 липня 2014 року в частині розгляду кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця" у справі № 5011-44/18931-2012 підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2014 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 21 липня 2014 року в частині розгляду кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця" у справі № 5011-44/18931-2012 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич