Дата документу 19.11.2014

Справа № 320/10592/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого-судді Баранова В.І., при секретарі Бочко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на період навчання,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання, у розмірі ? частини від усіх доходів відповідача щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до закінчення сином навчання у Таврійському державному агротехнологічному університеті, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років.

В обґрунтування позову вказує, що 12.12.1987 року вона уклала шлюб з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_10 року в них народився син - ОСОБА_3. Повнолітній син проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. До повноліття сина аліменти з відповідача стягувались у примусовому порядку за виконавчим листом № 2-1258, виданим 22.07.1993 року Мелітопольським міським судом, за місцем роботи відповідача - ВАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат». З 01.09.2014 року син вступив на навчання до Таврійського державного агротехнічного університету та на сьогодні є студентом 1-го курсу факультету АТЕ денної форми навчання, навчається за державним замовленням. Дата закінчення навчання 01.03.2016 року, Позивачка ніде не працює, шукає роботу. Вважає, що стягнення з відповідача ? частки від усіх його доходів, буде достатнім для утримання сина.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги за вказаними доводами та підставами, та пояснила, що 12.12.1987 року вона уклала шлюб з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_10 року в них народився син - ОСОБА_3. Син навчається на 1 курсі Таврійського державного агротехнологічного університету. Відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає. Вона разом з сином проживають за адресою: АДРЕСА_3 та сплачує комунальні послуги. Раніше проживала в квартирі сестри за адресою: АДРЕСА_1. Син отримує стипендію приблизно в розмірі 600 грн., якої хватає тільки на дорогу до інституту, обіди та канцелярські прилади. Грошей на утримання сина не вистачає на купівлю продуктів харчування, ліків, одягу.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, та пояснив, що не згоден сплачувати аліменти в розмірі ? частини, згоден платити 17%, оскільки він ніде не працює, його звільнили з ВАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» з вересня 2014 року, не має грошей на своє життя та має на утриманні ще двох неповнолітніх дітей, яких теж необхідно навчати та годувати. На теперішній час живе на гроші, які були йому виплачені після звільнення.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч. 3 ст.199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

Згідно з копією свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 /а.с.5/.

ОСОБА_3, з 01.09.2014 року дійсно є студентом 1 курсу факультету АТЕ Таврійського державного агротехнологічного університету IV рівня акредитації, денної форми навчання, термін навчання 1 рік 6 місяців, дата закінчення 01.03.2016р., що підтверджується довідкою цього навчального закладу /а.с.8/.

Як вбачається з довідки квартального комітету № 12 Мелітопольської міськради від 09.09.2014 року /а.с.7/, позивачка ОСОБА_1 дійсно проживала разом з сином ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3, де на сьогодні проживають.

Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Позивачем в підтвердження своїх витрат на навчання сина, підтверджується довідкою з місця навчання, обґрунтування своїх вимог про те, що відповідач має можливість сплачувати аліменти в розмірі ? частини щомісяця до закінчення сином навчання, доказів не надано.

Тобто, зазначені обставини свідчать про наявність потреби позивача в матеріальній допомозі на утримання сина на період його навчання, але не в зазначеному у позові розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів, суд враховує матеріальне становище позивачки та відповідача, їх доходи та витрати, склад сім'ї відповідача, часткове визнання ним позову, та недоведеність можливості сплати аліментів у вказаному позивачкою розмірі, і вважає, що при вказаних обставинах з відповідача можуть бути стягнені аліменти на користь позивача на утримання сина до закінчення ним навчання в розмірі 1/6 частини від усіх доходів щомісячно, а саме до 01.03.2016 року.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, але, з урахуванням матеріального стану сторін, підлягають задоволенню частково.

Крім того, на підставі ст.88 ЦПК України, з відповідача також підлягає стягненню судовий збір на користь держави, в розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 182, 199, 200 СК України, ст.ст. 10, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на період навчання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, /ідентифікаційний номер НОМЕР_1/ ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Мелітополь Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, /інші відомості відсутні/ на користь ОСОБА_1 /ідентифікаційний номер НОМЕР_2/,ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки м. Мелітополя Запорізької області, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_5, аліменти на період навчання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9 в Таврійському державному агротехнологічному університеті IV рівня акредитації, в розмірі 1/6 частини від усіх доходів щомісячно, починаючи з 14.10.2014 року по 01.03.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_2 /ідентифікаційний номер НОМЕР_1/, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Мелітополь Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, /інші відомості відсутні/ на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

В іншій частині позову в задоволенні відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ В.І.БАРАНОВ