Справа № 127/22975/13-к

Провадження №11-кп/772/735/2014 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Старинщук О. В.

Доповідач : Зайцев В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого - судді Зайцева В.А.,

суддів: Нагорняка Є.П., Ковальської І.А.

при секретарі: Діденко В.В.,

за участю: прокурора Клімова Б.В.,

захисників - адвокатів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

потерпілих: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинувачених: ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянув 12 листопада 2014 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами: прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції Скороход Л.О., обвинуваченого ОСОБА_6, адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_9 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 25 грудня 2013 року, яким

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець

та житель АДРЕСА_1,

громадянин України, раніше не судимий,

та

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець

та житель АДРЕСА_2,

громадянин України, раніше не судимий,

кожен з них, визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та засуджений до покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Цивільні позови потерпілих задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_5 500 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди. Стягнуто із ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_4 10. 000 грн. моральної шкоди.

Вирішено долю речових доказів.

Згідно вироку ОСОБА_6, приблизно о 22.30 годині 15 липня 2013 року, вступивши у попередню змову із неповнолітнім ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна із застосуванням фізичного насильства, перебували неподалік від будинку №14 по вулиці Чехова у місті Вінниці, де помітили раніше незнайомого їм ОСОБА_10 Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, вони підбігли до ОСОБА_10 здійснили напад та збили з ніг останнього, внаслідок чого він впав на землю. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7, із застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, яке виразилося в тому, що вони нанесли по два і більше ударів руками та ногами по голові та тулубу ОСОБА_10, спричинивши останньому тілесні ушкодження, при цьому відкрито заволоділи його речами, а саме: мобільним телефоном марки «Самсунг SGH Х670», IMEI НОМЕР_1, вартістю 795,83 гривень, дезодорантом «АХЕ», вартістю 15 гривень, грошима у сумі 15 гривень, чоловічим шкіряним портмоне, вартістю 60 гривень, в якому знаходилися три банківські картки «ПриватБанк», які вартості не представляють, а всього на загальну суму 885,83 гривень. Після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд.

Відповідно до висновку експерта № 1542 від 14.08.2013 - 06.09.2013 року вбачається, що у ОСОБА_10 були виявлені тілесні ушкодження - закрита черепно - мозкова травма - забій головного мозку легкого ступеню з вогнищами геморагічного просякання в правій потиличній долі, множинні забої, підшкірні крововиливи, садна м'яких тканин голови (правої та лівої виличний ділянок, правої та лівої надбрівних дуг, правої та лівої привушно-жувальних ділянок, правої та лівої параорбітальної ділянки). Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_10 утворилися 15.07.2013 року та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки забій головного мозку легкого ступеню з вогнищами геморагічного просякання в правій потиличній долі не являвся небезпечним для життя в момент спричинення і не супроводжувався загрозливими для життя явищами, проте спричинив тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.

Крім того, ОСОБА_6, приблизно о 22.45 годині 15 липня 2013 року, вступивши у попередню змову із неповнолітнім ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна із застосуванням фізичного насильства, перебували неподалік будинку №54 по вулиці Немирівське шосе у м. Вінниці, помітили раніше незнайомого їм ОСОБА_5. Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, вони підбігли до ОСОБА_5 та, використовуючи чинник раптовості, здійснили напад і збили з ніг останнього, внаслідок чого він впав на землю. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7, із застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, яке виразилося в тому, що вони нанесли по два і більше ударів руками та ногами по голові та тулубу ОСОБА_5, спричинивши останньому тілесні ушкодження, при цьому відкрито заволоділи його речами, а саме: золотим перснем - печаткою із вставками з білого металу та інкрустацією одного прозорого каменя, вагою 4,95 грамів, вартістю 2 228 гривень; годинником «Романсон», вартістю 1 930 гривень; грошима у сумі 22 гривні (купюрами 20 та 2 гривні), а всього на загальну суму 4 180 гривень. Після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд.

Відповідно до висновку експерта № 1467 від 05.08.2013 - 11.09.2013 року у ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження, які утворилися від дії тупих твердих предметів, а саме: закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, шести груп зливних крововиливів в лівій тім'яно-скроневій ділянці справа та зліва, в лівих привушно-жувальній, вушній та завушній ділянках, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; а також зливних крововиливів на боковій поверхні шиї справа, садна та підшкірного крововиливу в проекції остистого та поперечного відростків 10- го грудного хребця, двох підшкірних крововиливів на задній та передній поверхнях грудної клітки зліва та справа, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В апеляційній скарзі прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції Скороход Л.О., ставиться питання про скасування вироку з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого ОСОБА_6 внаслідок м'якості, безпідставного застосування щодо неповнолітнього ОСОБА_7 додаткового покарання у виді конфіскації майна. Також, вказується на те, що суд, кваліфікувавши дії ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 187 КК України, як розбійний напад, не зазначив одну з кваліфікуючих ознак цього злочину - вчинення розбою особою, яка раніше вчинила розбій, хоча така ознака інкримінувалася органом досудового слідства в провину ОСОБА_6 Прокурор просить ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України, і призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі без конфіскації майна; ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України, і призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Обвинувачений ОСОБА_6 і його адвокат ОСОБА_11 в своїх апеляційних скаргах просять вирок щодо ОСОБА_6 змінити, застосувавши до нього ст. 69 КК України і на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання, застосувавши ст.76 КК України. Скарги мотивовані тим, що ОСОБА_6 щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочинів, вперше притягується до кримінальної відповідальності, навчається, позитивно характеризується, частково відшкодував потерпілим заподіяну шкоду, у зв»язку з чим один з них не наполягає на суворому покаранні, а другий - покладається на розсуд суду. Крім того, в скаргах ставиться питання про виключення з вироку обтяжуючої покарання винного обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, так як ця обставина не доведена досудовим слідством.

Адвокат ОСОБА_9 в інтересах неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі вважає вирок, в частині призначеного його підзахисному покарання, незаконним, просить пом'якшити покарання, застосувавши положення ст.ст.69, 75, 76 КК України, посилаючись на неповнолітній вік підзахисного, його особу, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, у скоєному щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, частково відшкодував збитки потерпілим які не наполягали на його суворому покарні, сімейний стан винного - наявність у нього малолітньої дитини. Крім того, просить виключити з вироку обтяжуючу обставину - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння внаслідок її недоведеності.

Заслухавши доповідь судді, виступи в дебатах: прокурора Клімова Б.В., який підтримав апеляційну скаргу державного обвинувача та просив постановити новий вирок, заперечив проти апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_6 та адвокатів: ОСОБА_2, ОСОБА_9, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_2, які підтримали свої скарги і просили не позбавляти ОСОБА_6 волі, адвоката ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_7, які підтримали апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 і просили її задовольнити, потерпілого ОСОБА_4, який просив не позбавляти волі ОСОБА_6, а щодо ОСОБА_7 поклався на розсуд суду, потерпілого ОСОБА_5, який у своєму виступі поклався на рішення суду щодо покарання винних, перевіривши матеріали кримінального провадження та обсудивши доводи апеляційних скарг, колегія судів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6, його захисника - адвоката ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Суд правильно встановив фактичні обставини провадження і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187 КК України. Даний висновок ґрунтується на сукупності зібраних і ретельно перевірених судом першої інстанції доказах, які учасниками кримінального провадження не оспорюються.

Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги прокурора про те, що суд при кваліфікації у вироку дій ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 187 КК України, як розбійний напад, помилково не вказав кваліфікуючої ознаки цього злочину - вчинення розбою особою, яка раніше вчинила розбій щодо ОСОБА_6, хоча ніяких сумнівів про правильність в цілому юридичної кваліфікації їх дій немає.

Призначаючи покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд першої інстанції в повній мірі дотримався положень ст. ст. 50, 65 КК України та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 № Про практику призначення судами кримінального покарання», вірно призначив їм покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, встановленому санкцією ч. 2 ст. 187 КК України, врахувавши при цьому обставини вчиненого, характер двох епізодів тяжкого злочину та його суспільну небезпеку, дані про особи винних, один з яких - ОСОБА_7 на момент вчинення злочину був неповнолітнім, проте на даний час перебуває під вартою і знов притягується до кримінальної відповідальності за інший злочин, сукупність пом'якшуючих обставин та обтяжуючу обставину - вчинення ними злочину в стані алкогольного сп»ягніння, належним чином вмотивувавши у вироку свої висновки щодо необхідності призначення винним саме такого покарання.

Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора щодо м'якості призначеного обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Крім того, виходячи з вищенаведеного та враховуючи вказівки ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 серпня 2014 року, якою була скасована попередня ухвала Апеляційного суду Вінницької області від 21.03.2014 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7, жодна із зазначених в апеляційних скаргах обвинуваченого ОСОБА_6 та адвокатів обставин, на думку колегії суддів, не дає підстав для застосування до винних положень ст. ст. 69, 75, 76 КК України і призначення їм більш м'якого покарання.

В той же час, призначаючи неповнолітньому ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 187 КК України, суд помилково призначив йому додаткове покарання - конфіскацію майна, не врахувавши при цьому, що відповідно до ч. 2 ст. 98 КК України, таке покарання не може бути застосовано до неповнолітніх, а тому воно підлягає виключенню з вироку, а вирок в цій частині щодо ОСОБА_7, - зміні.

Вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочину у стані алкогольного сп'яніння суд вірно визнав обставиною, що обтяжує їх покарання, оскільки про факт вживання ввечері того ж дня пива та слабоалкогольних напоїв обидва обвинувачених повідомили в ході проведення розслідування та в суді першої інстанції. Тому доводи обвинуваченого ОСОБА_6 та захисників-адвокатів про виключення з вироку цієї обтяжуючої обставини апеляційний суд вважає безпідставними.

Будь-яких істотних порушень вимог кримінального та кримінально - процесуального законів при апеляційному розгляді даного кримінального провадження не встановлено, а тому, враховуючи вищенаведене, підстав для скасування вироку немає.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції Скороход Л.О., - задовольнити частково.

Апеляційні скарги: обвинуваченого ОСОБА_6, його захисника - адвоката ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, - залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 25 грудня 2013 року стосовно ОСОБА_7, в частині призначеного йому покарання, - змінити. Вважати його засудженим за ч.2 ст.187 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі.

В решті вирок щодо нього та ОСОБА_6 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення, а засудженим, якій тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді:

З оригіналом вірно: