Справа № 1316/4225/12 Головуючий у 1 інстанції: Галайко Н.М.

Провадження № 22-ц/783/3940/14 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.

Категорія:27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: судді Бакуса В.Я.,

суддів: Гірник Т.А., Левика Я.А.,

секретаря: Глинського О.А.,

з участю: представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника позивача - Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - Ковальчук Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 грудня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

заочним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 грудня 2012 року вказаний вище позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_6 та його поручителів - ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 солідарно достроково заборгованість за Кредитним договором № 014/7300/82/46714 від 14.12.2006 р., Додатковою угодою № 2 від 13.09.2010 р. у сумі 38 179,64 доларів США (305 169,89 гривень), у тому числі:

- заборгованість за кредитом - 32 225,32 доларів США (257 576,98 грн.);

- заборгованість по сплаті відсотків - 2 372,54 доларів США (18 963,71 грн.);

- пеню за невчасну сплату кредиту та відсотків - 3 581,78 доларів США (28 629,20 грн.), та суму сплаченого судового збору в розмірі 3 051,70 грн.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 лютого 2014 року заяву ОСОБА_6 про перегляд зазначеного вище заочного рішення залишено без задоволення.

Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_6, просить його скасувати й ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволені вимоги, посилаючись на те, що рішення прийняте внаслідок неповного з'ясування судом обставин справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Так, зокрема апелянт зазначає, що суд не з'ясував внаслідок чого утворилась заборгованість по кредиту та на підставі чого банк вимагає стягнення суми заборгованості; суд стягнув суму пені у валюті та поза строком позовної давності в один рік та не звернув уваги, що розмір пені встановлений у договорі перевищує установлений законом розмір; стягнення проведено в солідарному порядку з боржника та трьох поручителів, що є порушенням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу - представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, представника позивача - Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - Ковальчук Л.О. на заперечення апеляційної скарги, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством (далі ВАТ) «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_6 14 грудня 2006р. укладено Кредитний договір № 014/7300/82/46714 (а.с.6-11), відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит у сумі 40 000 доларів США строком до 14 грудня 2016 року із сплатою 14,0 % річних.

На забезпечення належного виконання позичальником ОСОБА_6 умов Кредитного договору 14 грудня 2006 року між Банком та ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, з кожним окремо, укладені договори поруки № 014/7300/82/46714/1, № 014/7300/82/46714/2 та № 014/7300/82/46714/3, згідно яких поручителі взяли на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням позичальника, що виникають з умов Кредитного договору № 014/7300/82/46714 від 14.12.2006 р. в повному обсязі (а.с.28-29а).

03 червня 2009 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_6 укладено Додаткову угоду № 1 до вказаного вище Кредитного договору, відповідно до якої, з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці, сторони визначили фактичну заборгованість позичальника по кредиту 31 383 долари США, а строк якої настав - 2 670,72 долари США, тимчасово, на період з 04.06.2009 р. до 03.06.10 р. зменшили розмір щомісячних платежів відповідно до графіку (а.с.12-15).

13 вересня 2010 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_6 укладена Додаткова угода № 2 до Кредитного договору, відповідно до якої, остаточний строк погашення кредиту був збільшений та встановлений до 14 грудня 2026 року, сторони визначили фактичну заборгованість позичальника - 32 459,09 долари США, втому числі строк сплати якої настав - 1 564,75, встановлено новий графік погашення кредиту та сплати інших платежів - з 14.09.2010 р. - щомісячні ануїтетні платежі 15 числа кожного місяця, який є невід'ємною частиною Додаткової угоди.

Крім того, відповідно до цієї додаткової угоди № 2, яку підписали як позичальник так і поручителі, поручителі надали згоду на зімну умов кредитного договору відповідно до додаткової угоди, підтвердили, що їх зобов'язання як поручителів зберігаються із врахуванням зазначених змін та сторони домовились, що до всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням Кредитного договору застосовується строк позовної давності тривалістю у 70 років (а.с.18-25).

Зазначені умови договору не суперечать нормі ч.1 ст.259 ЦК, згідно з якою позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Як вбачається з розрахунку суми позову за кредитним договором станом на 06 жовтня 2012 року (а.с.30-32), в якому зазначені суми для погашення кредиту та фактичні суми сплачені позичальником, ОСОБА_6, внаслідок неповного погашення щомісячних платежів, в сумі, яка підлягала до сплати, допустив заборгованість по сплаті тіла кредиту та відсотків, відповідно 281, 21 та 2 372,54 долари США.

Крім того, як вбачається із кредитного договору пунктом 10.1 договору сторони встановили, що за порушення строків повернення кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом та комісій, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

За таких обставин, з урахуванням викладеного та того, що цей пункт договору не визнаний неправомірним, та з урахуванням позиції, що відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами відповідальність за прострочення виконання зобов'язання не суперечить матеріальному праву України.

А відтак, з урахуванням викладеного, розрахунок пені за прострочення сплати тіла кредиту в сумі 380,09 та 3 201,69 за прострочення сплати відсотків є вірним.

Посилання апелянта на те, що в спірних правовідносинах суд не застосував Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», є помилковим.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Сторона договору кредиту - позичальник ОСОБА_6 не є фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, тому зазначений Закон до правовідносин, що виникли між сторонами у спорі щодо розміру пені не застосовується.

Посилання апелянта на те, що районним судом не враховано при визначені розміру заборгованості сплату ним частини кредиту, що підтверджується наданими ним квитанціями, є помилковим. Заборгованість розрахована станом на 06 жовтня 2012 року. Сплачені позичальником кошти у вересні 2012 року, як вбачається із розрахунку заборгованості, зараховані, а кошти сплачені в березні - травні 2013 року поза межами строку заборгованості (а.с.107, 108).

Виходячи із того, розмір пені встановлений сторонами самостійно і не пов'язаний з розміром облікової ставки Національного банку України, який не передбачає встановлення облікової ставки для іноземної валюти, відтак колегія суддів погоджується з висновком районного суду, що пеня, яка розрахована в іноземній валюті, має стягуватись лише у грошовій одиниці України - гривні, а тому суд вірно зазначив еквівалент.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Будь-яких доказів на спростування сум боргу відповідачами не представлено.

Оскільки, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України), договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України), відтак районний суд вірно стягнув заборгованість.

Відповідно до ст.611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст.553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У випадку, коли між кредитором та декількома поручителями укладено окремі договори поруки, такі поручителі не є солідарними боржниками між собою, а кожен з них несе солідарну відповідальність з боржником

В той же час, стягуючи солідарно з боржника і поручителів на користь позивача заборгованість за кредитним договором, районний суд не звернув уваги, що між позивачем та поручителями укладені три окремі договори поруки, а не один. Відтак, кожен із поручителів несе окрему солідарну відповідальність з боржником перед кредитором відповідно до договорів, укладеного ним, такі поручителі не є солідарними боржниками між собою, а кожен з них несе солідарну відповідальність з боржником

Відтак, рішення районного суду в цій частині є невірним.

Відповідно до ст.1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із умовами зазначених кредитних договорів сплата основної суми кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами, сплата процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно, згідно з додатками до зазначених договорів, протягом дії договорів до виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК, якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів

В той же час, колегія суддів вважає, що вирішуючи питання щодо дострокового стягнення всієї суми кредиту внаслідок заборгованості, районний суд прийшов до помилкового висновку про задоволення цієї вимоги позивачу, оскільки судом не враховано не співмірність балансу інтересів сторін, дострокове стягнення всієї кредитної суми, що залишилась, порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с.30-32) та додатку № 1 (графік погашення кредиту) до Додаткової угоди № 2 від 13.09.2010 р. до Кредитного договору, боржником сплачувалися щомісячно платежі, однак внаслідок неповної суми, ним допущена заборгованість по тілу кредиту станом на 06 жовтня 2012 року в сумі 281 долар 31 цент, що на думку колегії, з урахуванням співвідношення суми кредиту, що залишилась до сплати (32 225,32 долари США), дати кінцевого терміну погашення кредиту (14 грудня 2026 року) є невеликою, в тому числі заборгованість по відсотках - 2 372,54.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що з урахуванням засад цивільного законодавства, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, що передбачено ст.3 ЦК України, та з урахуванням того, що банком ставиться питання лише про стягнення сум заборгованості за кредитним договором, то вірним буде задоволення позову в межах заявлених позовних вимог, відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, лише щодо стягнення сум заборгованості, яка станом на 06 жовтня 2012 року становить:

- поточна заборгованість за кредитом - 281,21 доларів США, що еквівалентно 2 247 грн. 71 коп.;

- поточна заборгованість по сплаті відсотків - 2 372,54 доларів США, що еквівалентно 18 963,71 грн.);

- пеню за невчасну сплату кредиту та відсотків в сумі 28 629,20 грн., а всього 49 840 грн. 62 коп.

Зазначене буде відповідати вищенаведеному, не буде порушена співмірність балансу інтересів та позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладені кредитного договору.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, з урахуванням пропорційності задоволених вимог, з відповідачів слід стягнути до сплати 498 грн. 41 коп. на користь позивача, а відтак з кожного по 124 грн. 60 коп.

Відповідно до ч.2 ст.314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Керуючись ст.ст.303, 305, п.3 ч.1 ст. 307, п.п.1, 4 ст.309, ч.2 ст. 314, ст.ст. 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 грудня 2012 року скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Підбірці Пустомитівського району Львівської області, інд. номер НОМЕР_1) та ОСОБА_7, (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с. Підбірці Пустомитівського району Львівської області, інд. номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за Кредитним договором № 014/7300/82/46714 від 14.12.2006 р., Додатковою угодою № 2 від 13.09.2010р., станом на 06 жовтня 2012 року в сумі:

- поточна заборгованість за кредитом - 281,21 доларів США, що еквівалентно 2 247 грн. 71 коп.;

- поточна заборгованість по сплаті відсотків - 2 372,54 доларів США, що еквівалентно 18 963,71 грн.);

- пеню за невчасну сплату кредиту та відсотків в сумі 28 629,20 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Підбірці Пустомитівського району Львівської області, інд. номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки с. Підбірці Пустомитівського району Львівської області, інд. номер НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за Кредитним договором № 014/7300/82/46714 від 14.12.2006 р., Додатковою угодою № 2 від 13.09.2010р., станом на 06 жовтня 2012 року в сумі:

- поточна заборгованість за кредитом - 281,21 доларів США, що еквівалентно 2 247 грн. 71 коп.;

- поточна заборгованість по сплаті відсотків - 2 372,54 доларів США, що еквівалентно 18 963,71 грн.);

- пеню за невчасну сплату кредиту та відсотків в сумі 28 629,20 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Підбірці Пустомитівського району Львівської області, інд. номер НОМЕР_1) та ОСОБА_8, (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Львів, інд. номер НОМЕР_4) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за Кредитним договором № 014/7300/82/46714 від 14.12.2006 р., Додатковою угодою № 2 від 13.09.2010р., станом на 06 жовтня 2012 року в сумі:

- поточна заборгованість за кредитом - 281,21 доларів США, що еквівалентно 2 247 грн. 71 коп.;

- поточна заборгованість по сплаті відсотків - 2 372,54 доларів США, що еквівалентно 18 963,71 грн.);

- пеню за невчасну сплату кредиту та відсотків в сумі 28 629,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» по 762 грн. 93 коп. з кожного сплаченого ПАТ ««Райффайзен Банк Аваль» судового збору.

В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий: Бакус В.Я.

Судді: Гірник Т.А.

Левик Я.А.