АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/791/382/2014 р. Головуючий у 1-й інстанції: Таранцов С.П.

Категорія: ст.ст.28 ч.3,203-2 ч.1 КК України Доповідач: Палькова В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2014 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого судді - Палькової В.М.

Суддів - Ковальової Н.М., Непомнящої Н.О.

При секретарі - Березовському С.В.

З участю прокурора - Палагнюк О.В.

Захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Обвинувачених- ОСОБА_9, ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 14 березня 2014 року по кримінальному провадженню по обвинуваченням

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Каховка Херсонської області, мешканця АДРЕСА_1, у відповідності до ст.. 89 КК України не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 28 ч.3, 203-2 ч.1 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, уродженця м. Каховка Херсонської області, мешканця АДРЕСА_2, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 28 ч.3, 203-2 ч.1 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, уродженця м. Каховка Херсонської області, мешканця АДРЕСА_3, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 28 ч.3, 203-2 ч.1 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, громадянина України, уродженця м. Каховка Херсонської області, мешканця АДРЕСА_4, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 28 ч.3, 203-2 ч.1 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10, громадянина України, уродженця м. Каховка Херсонської області, мешканця АДРЕСА_5, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 28 ч.3, 203-2 ч.1 КК України,

в с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_9 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення за ст..ст. 28 ч.3, 203-2 ч.1 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в сумі триста сорок тисяч гривень.

ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення за ст..ст. 28 ч.3, 203-2 ч.1 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в сумі сто сімдесят тисяч гривень.

ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення за ст..ст. 28 ч.3, 203-2 ч.1 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в сумі сто сімдесят тисяч гривень.

ОСОБА_7 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення за ст..ст. 28 ч.3, 203-2 ч.1 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в сумі двісті п'ятдесят п'ять тисяч гривень.

ОСОБА_8 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення за ст..ст. 28 ч.3, 203-2 ч.1 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в сумі двісті п'ятдесят п'ять тисяч гривень.

Вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.

Відповідно до вироку у період часу з кінця грудня 2012 року до 27 лютого 2013 року ОСОБА_9, маючи умисел на незаконне отримання прибутку порушував у складі створеної ним організованої групи до складу якої увійшли ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суспільні відносини у сфері господарської діяльності займаючись гральним бізнесом за адресою: АДРЕСА_6.

При цьому усі члени організованої злочинної групи під час здійснення протиправної діяльності у сфері грального бізнесу строго дотримувались методів конспірації, забезпечуючи строгий пропускний режим до приміщення грального залу, до якого допускали тільки тих осіб, яким членами злочинного угрупування було дозволено здійснювати азартні ігри, строго дотримувалися покладених на них обов*язків

Грошові кошти отримані внаслідок навмисного порушення суспільних відносини у сфері господарської діяльності шляхом зайняття гральним бізнесом ОСОБА_9 особисто розподіляв між членами злочинної групи.

Злочинну діяльність ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 припинено працівниками міліції 27 лютого 2013 року о 19 годині 55 хвилин в ході проведення обшуку приміщення грального залу за адресою: АДРЕСА_6, за результатами якого зафіксовано факт діючого грального закладу.

В апеляційніх скаргах:

- обвинувачений ОСОБА_9 вважає вирок суду таким, що підлягає зміні внаслідок невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого. Зазначає, що суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував, що він вчинив злочин вперше, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також не застосовані вимоги ч.3 ст. 53 КК України щодо призначення штрафу із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року. Просить вирок суду від 14.03.2014 року відносно нього змінити, пом'якшити покарання із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 150000 грн.. з розстрочкою виплати певними частинами строком на один рік;

- обвинувачений ОСОБА_6 вважає вирок суду таким, що підлягає зміні внаслідок невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого. Зазначає, що суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував, що він вчинив злочин вперше, має на утриманні двох малолітніх дітей, а також не застосовані вимоги ч.3 ст. 53 КК України щодо призначення штрафу із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року. Просить вирок суду від 14.03.2014 року відносно нього змінити, пом'якшити покарання із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 125000грн.. з розстрочкою виплати певними частинами строком на один рік;

- обвинувачений ОСОБА_8 вважає вирок суду таким, що підлягає зміні внаслідок невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого. Зазначає, що суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував, що він вчинив злочин вперше, а також не застосовані вимоги ч.3 ст. 53 КК України щодо призначення штрафу із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року. Просить вирок суду від 14.03.2014 року відносно нього змінити, пом'якшити покарання із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 170000грн.. з розстрочкою виплати певними частинами строком на один рік;

- обвинувачений ОСОБА_7 вважає вирок суду таким, що підлягає зміні внаслідок невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого. Зазначає, що суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував, що він вчинив злочин вперше, має на утриманні малолітньої дитини, а також не застосовані вимоги ч.3 ст. 53 КК України щодо призначення штрафу із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року. Просить вирок суду від 14.03.2014 року відносно нього змінити, пом'якшити покарання із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 125000грн. з розстрочкою виплати певними частинами строком на один рік.

Іншими учасниками судового провадження вирок не оскаржувався.

Під час апеляційного провадження обвинуваченні ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в письмовій формі надали клопотання про застосування до них амністії.

Вислухавши суддю-доповідача по справі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляцій обвинувачених та просив вирок суду залишити без змін, проти застосування амністії не заперечував, обвинуваченні ОСОБА_9, ОСОБА_7,ОСОБА_6, ОСОБА_8 підтримали апеляційні скарги з підстав в них зазначених, просили апеляції задовольнити, а також просили задовольнити їх клопотання про застосування амністії, їх захисники підтримали апеляційні скарги та клопотання своїх підзахисних, обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник підтримали клопотання про застосування амністії, проти якого прокурор не заперечував,

перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Вина обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, за який їх засуджено, знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, в суді першої інстанції, та у зв'язку з тим, що обвинувачені в судовому засіданні повністю визнали свою вину по пред'явленому обвинуваченню та дали правдиві пояснення, ні вони, ні інші учасники судового провадження не були проти визнання судом недоцільним дослідження всіх доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися, суд розглянув провадження відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.

Дії обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за ст. 28 ч.3, 203-2 ч.1 КК України за ознаками зайняття гральним бізнесом, вчиненим організованою групою, судом першої інстанції кваліфіковані правильно.

Згідно вимог ч.2 ст. 404 КПК України - суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинувачуваного, та якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, оскільки ОСОБА_5, ОСОБА_9,, ОСОБА_6, ОСОБА_7, і ОСОБА_8 пред'явлено обвинувачення у вчинені злочину в складі організованої групи, їх обвинувачення пов'язане одне з одним, у зв'язку з чим судова колегія переглядає вирок щодо всіх осіб, та розглядає клопотання осіб які апеляцію не подавали.

Відповідно до ст. 65 КК України - особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.

На думку судової колегії, суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 дотримався вимог закону, оскільки аналіз матеріалів провадження свідчить, що призначене їм покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, тяжкості вчиненого злочину, особам обвинувачених, повне визнання вини та щире каяття обвинувачених, а також те, що:

ОСОБА_9 організував стійку злочинну групу та керував нею, позитивно характеризується позитивно (т.8 а.с. 81), має на утриманні двох малолітніх дітей (т.8 а.с.69,70), у відповідності до ст. 89 КК України не судимий, свою вину визнав повністю та щиро розкаявся;

ОСОБА_6 безпосередньо проводив азартні ігри, забезпечував сприятливі для гравців умови гри, отримував від гравців кошти та у разі виграшу проводив його виплату, здійснював ведення обліку руху коштів, пошук гравців, характеризується посередньо (т.8 а.с.205), має на утриманні двох малолітніх дітей (т.8 а.с. 209,210), раніше не судимий, свою вину визнав повністю та щиро розкаявся;

ОСОБА_7 безпосередньо проводив азартні ігри, забезпечував сприятливі для гравців умови гри, отримував від гравців кошти та у разі виграшу проводив його виплату, здійснював ведення обліку руху коштів, пошук гравців, характеризується позитивно (т.9 а.с.42), має на утриманні малолітню дитину (т.9 а.с. 43), раніше не судимий, свою вину визнав повністю та щиро розкаявся;

ОСОБА_8 контролював обсяг коштів здобутих під час здійснення злочинної діяльності організованої групи, характеризується позитивно (а.с. 67), раніше не судимий, свою вину визнав повністю та щиро розкаявся.

Призначене судом першої інстанції ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 покарання судова колегія вважає справедливим та достатнім для їх виправлення та перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, а тому доводи апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 щодо невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого є необґрунтованими.

Що стосується доводів апеляційних скарг в частині виплати штрафів певними частинами строком на один рік, колегія суддів зазначені доводи знаходить необґрунтованими, оскільки в ході виконання вироку, обвинувачені можуть звернутися до суду, в порядку виконання судових рішень, що набрали законної сили (розділ VIII КПК України).

Істотних порушень вимог кримінального - процесуального закону, які були б підставами для зміни або скасування судового рішення не встановлено.

Разом з тим, ст. 6 Закону України «Про амністію в 2014 році» від 08.04.2014 року передбачено - скоротити наполовину невідбуту частину покарання засудженим, що відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк, та інші покарання, не пов'язані з позбавленням волі, які не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статей 1-5 цього Закону.

З вироку суду вбачається, що обвинувачені ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 визнані винними та засуджені до покарання у вигляді штрафу, за скоєння злочину передбаченого ч.3 ст. 28 , ч. 1 ст. 203 -2 КК України, який є, відповідно до ст. 12 КК України - особливо тяжким злочином, у зв'язку з чим зазначені особи не підпадають під дії ст. 1-5 ЗУ «Про амністію в 2014 році».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію в 2014 році» - виконання цього Закону покладається на суди і питання про застосування амністії, суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників, та згідно п. б) вказаної статті зазначеного Закону - застосування цього Закону здійснюється щодо осіб, яких засуджено до покарання у виді штрафу, якщо на день набрання чинності цим Законом це покарання не виконано, - за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.

З матеріалів провадження, та пояснень обвинувачених слідую, що вирок суду не набрав законної сили, оскільки знаходиться на апеляційному розгляді, штраф обвинуваченні, на виконання вироку, не сплачували, у зв'язку з чим судова колегія вважає, що відносно них, а саме ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, підлягає застосуванню ЗУ «Про амністію від 2014 року»

За таких обставин, колегія суддів вважає, що клопотання засуджених та їх захисників про застосування амністії підлягають задоволенню, а призначене покарання ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, підлягає скороченню наполовину, відповідно до ст.6 та ст. 9 ЗУ «Про застосування амністії в 2014 році»

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 404, 407; 418; 419 КПК України, ст.6 ст.9 п.б) Закону України «Про амністію у 2014 році», колегія суддів апеляційного суду Херсонської області, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 14 березня 2014 року щодо ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - залишити без змін.

На підставі ст.6, ст. 9 п. «б» Закону України «Про амністію у 2014 році» скоротити наполовину штраф призначений вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 14 березня 2014 року, та залишити до стягнення з:

ОСОБА_9 - 170 000.00 грн. (сто сімдесят тисяч)грн..;

ОСОБА_5 - 85 000.00 грн. ( вісімдесят п'ять тисяч) грн..;

ОСОБА_6 - 85 000.00 грн. (вісімдесят п'ять тисяч)грн..;

ОСОБА_7 - 125 000.00 грн. (сто двадцять п'ять тисяч)грн..;

ОСОБА_8 - 125 000.00 грн.(сто двадцять п'ять тисяч) грн..

Учасники судового провадження мають право отримати в суді апеляційної інстанції копію ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого

спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя В.М. Палькова