АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/3972/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/3584/14

Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л.М.

Доповідач Триголов В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді: Триголова В.М.,

суддів: Омельченко Л.М., Дорош А.І.,

при секретарі: Коваль А.А.

з участю адвоката ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"

на рішення Київського районного суду м.Полтави від 14 жовтня 2014 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про відновлення становища, яке існувало до порушення прав,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 14 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Визнано дії Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" по підвищенню відсоткової ставки по кредитному договору № РОLКGА00000000017 від 19.08.2008 року, що укладений 19.08.2008 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" та ОСОБА_2 з 20.4% річних до 24.96% річних в період з 01.02.2009 року по 28.10.2010 року протиправними.

Зобов»язано Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" здійснити перерахунок нарахованих відсотків за період із 01.02.2009 року по 28.10.2010 року по кредитному договору № РОLКGА00000000017 від 19.08.2008 року, що укладений між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" та ОСОБА_2, зменшивши розмір відсотків з 24.96% річних на 20.04 % річних.

Зобов»язано Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" здійснити перерахунок заборгованості по кредитному договору № РОLКGА00000000017 від 19.08.2008 року, що укладений між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" та ОСОБА_2, а саме зарахувати в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № РОLКGА00000000017 від 19.08.2008 року, що укладений між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" та ОСОБА_2 різницю сплачених ОСОБА_2 відсотків за користування кредитом за період з 01.02.2009 року по 28.10.2010 року у розмірі здійсненого перерахунку нарахованих відсотків з 24.96% річних до 20.04 % річних.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 230 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням районного суду, ПАТ КБ "Приватбанк" подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити повністю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 19 серпня 2008 року між позивачем та ЗАТ КБ (зараз ПАТ КБ) «Приватбанк» укладений кредитний договір № РОLКGА00000000017, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 153 610 грн. 38 коп. для придбання житла за адресою АДРЕСА_1 на строк до 19 серпня 2018 року зі сплатою 20.04% процентів річних від суми залишку заборгованості за основною суму кредиту.

Пунктом 2.3.1 зазначеного договору передбачено, що банк має право в односторонньому порядку збільшити розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон»юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме зміні курсу долара США до гривні більш ніж на 10% порівняно з курсом долара США до гривні, зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті ( по статистиці НБУ). При цьому банк надсилає позичальнику письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

З 1 лютого 2009 року банк в односторонньому порядку збільшив процентну ставку за кредитом з 20.04% до 24.96% річних.

Всупереч вимогам ст. 629 ЦК України банк не виконав умови договору в цій частині.

Тільки 28 жовтня 2010 року між сторонами була досягнута домовленість про зміну процентної ставки, про що була укладена додаткова угода до договору.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Банк в односторонньому порядку збільшив процентну ставку з 1 лютого 2009 року, а отже повинен був повідомити позичальника про змінену процентну ставку за користування кредитними коштами протягом 7 календарних днів з 1 лютого 2009 року, оскільки саме з 1 лютого 2009 року вступила в чинність змінена процентна ставка.

Посилання відповідача на лист за № 20.1.3.2/6-34482 від 31.12.2008 року ( а.с. 164), що ніби-то направлений позивачці місцевим судом вірно не взятий до уваги як належне виконання умов кредитного договору ПАТ КБ « Приватбанк», оскільки вказаний лист не містить посилання на нормативний чи внутрішній акт про те, що ПАТ КБ « Приватбанк» прийнято рішення про підвищення процентної ставки за вказаним кредитом саме із 20.04% до 24.95% річних.

Окрім того відповідач не надав, всупереч вимогам ст.. 60 ЦПК України, доказів про те, що лист за № 20.1.3.2/6-34482 від 31.12.2008 року направлявся позивачеві по справі та вона належним чином повідомлена про зміну кредитного договору в частині збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами. Крім того, із реєстру відправлень не вбачається якого змісту листи відправлялися боржникам.

Аналізуючи вищевикладене суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що банк не виконав умови кредитного договору , що передбачені п.2.3.1 цього договору, а отже дії банку про підвищення процентної ставки за користування кредитом з 01.02.2009 року є протиправними та не відповідають умовам кредитного договору.

А отже банк безпідставно нараховував по спірному кредитному договору підвищену відсоткову ставку у розмірі 24.96% замість 20.04% у період з 01.02.2009 року по 28.10.2010 року, а тому розмір нарахованих відсотків за вказаний період підлягає перерахунку, а різниця коштів, які були сплачені позивачем по підвищеним відсоткам повинна бути зарахована в рахунок погашення кредитної заборгованості.

При цьому суд правильно не прийняв, як доказ домовленості між сторонами про підвищення процентної ставки за користування кредитними коштами, протокол погодження від 26.03.2010 року ( а.с. 171) та додаткової угоди №1 від 01.07.2010 року ( а.с. 44), оскільки зміст цих документів не містить відомостей про домовленість сторін про підвищення відсоткової ставки за кредитним договором до 24.96 %, а містить тільки відомості про строк договору та розмір щомісячних платежів по кредитному договору.

Клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності до вказаних правовідносин вірно визнано районним судом безпідставним, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивачеві було відомо про збільшення процентної ставки у вересні 2009 року.

Та обставина, що банк позивався до позивача з вимогою про стягнення боргу за кредитним договором у вересні 2009 року вірно не прийнята судом, як доказ того, що позивач у вересні 2009 року дізналася про збільшення відсоткової ставки, оскільки позовна заява не містить посилання на те, що банк в односторонньому порядку збільшив процентну ставку за користування кредитними коштами з 01.02.2009 року до 24.96%, а містить посилання на кредитний договір із зазначенням розміру процентної ставки за користування кредитними коштами у розмірі 20.04%.

Враховуючи викладене, та беручи до уваги, що банком не було надано обгрунтованих, допустимих та достатніх доказів правомірності підвищення процентної ставки за укладеним між сторонами кредитним договором, як і доказів того, що ОСОБА_2 в установленому порядку і згідно умов договору була повідомлена про зміну процентної ставки, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про можливість задоволення позову ОСОБА_2 та визнання дій ПАТ КБ «ПриватБанк» по підвищенню процентної ставки протиправними.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" - відхилити.

Рішення Київського районного суду м.Полтави від 14 жовтня 2014 року - залишити без змін. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: В.М. Триголов

Судді: Л.М. Омельченко

А.І. Дорош