УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/2172/13-ц Головуючий у 1-й інст.Свінцицький Л.В.

Категорія 30 Доповідач Широкова Л. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Широкової Л.В.,

суддів Борисюка Р.М., Галацевич О.М.,

при секретарі судового

засідання Ходаківській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 07 березня 2014 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої незаконним будівництвом,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої незаконним будівництвом. Свої вимоги мотивувала тим, що відповідачка незаконним будівництвом своєї частини будинку руйнує її помешкання, чим заподіяла їй як матеріальну, так і моральну шкоду, а тому просила стягнути з останньої на її користь 231399,00 грн. матеріальної шкоди та 200000,00 грн. моральної шкоди.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 07 березня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 222699,65 грн. матеріальної шкоди, 10000,00 грн. моральної шкоди та судових витрат по справі в сумі 3500,00 грн., а всього 236199,65 грн.. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 2470,70 грн.. У решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та провадження у справі закрити.

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом не встановлено усіх обставин, що мають значення для справи, не досліджено та не надано належної оцінки доказам по справі, висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянт зазначає, що доводи ОСОБА_5 не відповідають дійсності, так як через несприятливі погодні умови з північного боку будинку впала зовнішня стіна, що підтверджується листом міського теплового-житлового експлуатаційного підприємства №14 від 26.01.1996 року, інші посилання позивача спростовуються матеріалами справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частково задовольняючи вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції погодився з її доводами та визнав належними надані нею докази.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанцій не відповідає.

Заперечуючи проти позову, відповідач та її представник у суді першої інстанції посилалися на відсутність причинного зв'язку між проведеною відповідачем реконструкцією будинку та пошкодженнями у квартирі позивача. На підтвердження цих доводів вони посилалися на висновок будівельно-технічного експертного дослідження від 19.08.2013 року та ветхий технічний стан будинку.

В порушення вимог ст.212 ЦПК України суд не дав належної оцінки доводам сторін, не оцінив належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідно до договору дарування від 04.02.1994 року, ОСОБА_5 є власником кв.АДРЕСА_2.

Відповідач є власником кв.№1, що складає 65/100 частин у вищевказаному будинку.

Співвласниками будинку крім сторін є ще ОСОБА_7.

Будинок збудований приблизно в 1917-1920 роках з великим строком експлуатації, на час вирішення спору перебуває у ветхому та аварійному стані.

Як вбачається з постанови Корольовського районного суду м.Житомира від 11 грудня 2013 року ОСОБА_3 вимушена була проводити ремонтні роботи будинку в терміновому порядку, оскільки в результаті того, що будинок ветхий та 09.06.2013 року впала його задня стіна. ОСОБА_3 з 2011 року зверталась до місцевих органів влади з заявами про надання дозволу на проведення реконструкції будинку (том.1 а.с.226).

Частиною 3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст.57-60 ЦПК України.

Так, визнаючи належним та допустимим доказом кошторисну документацію та зведений кошторисний розрахунок ремонтно-будівельних робіт інженера проектувальника атестаційної архітектурно-будівельної комісії Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України у квартирі позивача, суд не звернув уваги на те, що його проведено без дослідження та врахування ветхості будинку.

Особа, що проводила дослідження, не попереджалася про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

Згідно положень ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для пошкодження речі.

Колегія суддів вважає, що вищезазначеною кошторисною документацію визначено розмір витрат необхідних для проведення капітального ремонту частини будинку, що належить позивачу, а не на відшкодування шкоди.

Так, в ній визначається вартість робіт по розробці ґрунту, риття траншеї, кладка стін, заміна вікон та дверей, заміна дерев'яних полів на керамічну плитку та інш. (том.1 а.с.63-96).

Належним доказом визначення заподіяної шкоди позивачу колегія суддів вважає саме висновок, проведеної за ухвалою суду, судової будівельно-технічної експертизи від 22 вересня 2014 року. При цьому колегія суддів бере до уваги, що позивач на спростування висновків вказаної експертизи у суді апеляційної інстанції відмовився проводити іншу експертизу.

Як вбачається із висновків судової будівельно-технічної експертизи від 22 вересня 2014 року основною причиною виникнення деформацій в конструктивних елементах квартири АДРЕСА_2 (ознаками яких є наявність, станом на момент обстеження, численних тріщин в оздоблювальних покриттях несучих і огороджувальних конструкцій), є придатний для нормальної експлуатації /категорія III/ технічний стан конструкцій, в результаті фізичного зношення у зв'язку з перевищенням нормативного терміну служби конструктивних елементів вдвічі

Додатковими причинами появи частини тріщин в конструкціях підлоги, стін і перегородок та їх оздоблювальних покриттях в будівлі також могли бути: нерівномірне осідання фундаментів, обумовлене наступними чинниками:

- періодичним зволоженням ґрунтів основи, у зв'язку з відсутністю організованого водовідведення з покрівлі житлового будинку та вимощенням навколо будинку;

- впливом під час виконання будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_1:

- недосконалість окремих конструктивних рішень, застосованих при будівництві будинку;

- нерівномірне розподілення існуючих навантажень несучих конструкцій.

Визначити, в якій мірі кожний із зазначених чинників окремо вплинув на деформацію та пошкодження будинку АДРЕСА_2, не видається можливим.

Вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень і відновлення оздоблювальних покриттів конструктивних елементів в приміщеннях квартири АДРЕСА_2, в діючих цінах на момент проведення дослідження, складає згідно результатів проведеного обстеження 14 854,00 грн.

Встановити за результатами натурного обстеження причину обрушення зовнішньої стіни квартири АДРЕСА_1, не вбачається за можливе. Враховуючи відомості наведені в представлених на дослідження матеріалах цивільної справи та результатів проведення натурного обстеження, експертом не виключається можливість обрушення як цегляної частини так і дерев'яних елементів стіни, без стороннього втручання.

Відсутність зовнішньої несучої стіни квартири №1 протягом тривалого проміжку часу мало б негативний вплив як на приміщення квартири №1 (атмосферні опади, ультрафіолетове випромінювання) так і на подальшу експлуатацію житлового будинку, оскільки просторова жорсткість конструктивних елементів не була забезпечена. Встановити чи могло призвести до руйнації будинку відсутність стіни в квартирі №1 не вбачається за можливе, оскільки даний процес залежить від ряду факторів (можливістю сприйняти та утримувати навантаження не несучими (огороджуючими) елементами будинку, технічним станом інших конструкцій будинку, тощо). Разом із тим, можливо категорично стверджувати, що наявні пошкодження та деформації в конструктивних елементах житлового будинку, при відсутності стіни квартири №1, мали б прогресивний характер.

Виходячи з встановлених обставин справи, наданих сторонами доказів та висновків проведеної по справі судової будівельно - технічної експертизи від 22 вересня 2014 року, яку колегія суддів бере як доказ, колегія суддів вважає, що задоволенню підлягає позов частково в сумі 7427,00 грн. матеріальної шкоди, що становить 50% від загальної вартості ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень і відновлення оздоблювальних покриттів конструктивних елементів в приміщеннях квартири АДРЕСА_2, а також 1000,00 грн. заподіяної позивачу моральної шкоди.

В іншій частині позову колегія суддів відмовляє за недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 07 березня 2014 року скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 7427,00 грн. матеріальної шкоди та 1000,00 грн. моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: