АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6923/14 Справа № 184/1393/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Томаш В. І. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Єлізаренко І.А.

суддів - Гайдук В.І., Калиновського А.Б.

за участі секретаря - Сінченко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Орджонікідзевський міський сектор Державної міграційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Орджонікідзевський міський сектор Державної міграційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку.

В обґрунтування позовних вимог банк посилався на те, що 22 лютого 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №014/3140/144679/82 зі змінами та доповненнями про надання кредиту у сумі 51 600 грн. на ремонт будинку та ОСОБА_5. прийняла на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом і здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку. У забезпечення виконання зобов'язань по поверненню кредитних коштів, між банком та ОСОБА_3 22 лютого 2008 року було укладено договір іпотеки № 014/3140/144679/82/11-юр-08, згідно умов якого банку в іпотеку було передано житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу посвідченого Орджонікідзевською державною нотаріальною конторою 27 червня 1996 року за реєстровим № 1 -936. Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши кредитні кошти в сумі 51 600 грн. на поточний рахунок ОСОБА_5 № НОМЕР_1, яка зняла готівкою через касу банку 22 лютого 2008 року суму в розмірі 50 588 грн. 24 коп. Згідно розрахунку станом на 22 січня 2014 року заборгованість ОСОБА_5 перед банком за кредитним договором №014/3140/144679/82 складає 170 157 грн. 11 коп. з яких: 54 619 грн. 73 коп. - заборгованість по кредиту; 25 845 грн. 44 коп. - заборгованість по відсоткам; 89 691 грн. 94 коп. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, тому банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №014/3140/144679/82/11-юр-08 від 22 лютого 2008 року, а саме - житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу його початкової вартості не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, виселити ОСОБА_3 з житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язати Орджонікідзевський міський сектор Державної міграційної служби України зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_3, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2014 року у задоволені позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовлено.

Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2014 року виправлено описку у вступній та резолютивній частині вищезазначеного рішення суду (а.с.86).

В апеляційній скарзі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи 22 лютого 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», найменуваня якого було змінено на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №014/3140/144679/82 зі змінами та доповненнями про надання кредиту у сумі 51 600 грн. Зі сплатою 17,75% річних на ремонт будинку (а.с.8-15 ).

22 лютого 2008 року у забезпечення виконання зобов'язань по вказаному кредитному договору, між банком та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки №014/3140/144679/82/11-юр-08 про передачу в іпотеку житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 на праві власності (а.с.16, 17).

Банк виконав свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином, перерахувавши кредитні кошти в сумі 51 600 грн. на поточний рахунок ОСОБА_5 № НОМЕР_1, яка зняла готівкою через касу банку 22 лютого 2008 року суму в розмірі 50 588 грн. 24 коп. (а.с.7).

Згідно розрахунку, наданого банком станом на 22 січня 2014 року заборгованість ОСОБА_5 перед банком за кредитним договором №014/3140/144679/82 становить 170 157 грн. 11 коп. з яких: 54 619 грн. 73 коп. - заборгованість по кредиту; 25 845 грн. 44 коп. - заборгованість по відсоткам; 89 691 грн. 94 коп. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків (а.с.20-23).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суд першої інстанції посилався на те, що сума боргу за кредитним договором значно вища вартості будинку, відповідач ОСОБА_3 проводить сплати за кредитним договором і для неї спірний житловий будинок є єдиним постійним місцем проживанням та суду не було надано жодних документів, які б свідчили про належність спірного будинку відповідачу на час звернення до суду, його реальна вартість, та дані про кількість осіб, які зареєстровані та фактично проживають у спірному будинку, однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них через порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що у відповідності до ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області 28 лютого 2012 року було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_5 згідно рішення суду заборгованості за вищевказаним кредитним договором в розмірі 72179 грн. 42 коп., та постановою державного виконавця Орджонікідзевського МУЮ від 18 травня 2013 року виконавчий документ було повернуто стягувачеві у зв'язку з відсутністю у боржника ОСОБА_5 грошових коштів та майна, на яке можливо звернути стягнення (а.с.53).

Статтею 572 ЦК України передбачено в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно до норм ч.1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

В силу положень ч.ч. 1, 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Також, відповідно до роз'яснень, наданих у п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» та роз'яснення надані у п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (далі - Постанова) в резолютивній частині рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Згідно до положень ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Роз'яснення з даного питання надаються також в п. 43 Постанови, де в абз. 3 зазначено, що примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Відповідно до ч.3 ст.109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 є власником нерухомого майна, що є предметом іпотеки, а саме житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу, посвідченого Орджонікідзевською державною нотаріальною конторою 27 червня 1996 року за реєстровим № 1-936 та проживає і є зареєстрованою у вказаному будинку (а.с.16-18, 24, 25, 27). В матеріалах відсутні докази щодо проживання та реєстрації будь-яких інших осіб у зазначеному будинку.

ОСОБА_5 було порушено виконання умов кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 22 січня 2014 року заборгованість ОСОБА_5 перед банком за кредитним договором №014/3140/144679/82 становить 170 157 грн. 11 коп. з яких: 54 619 грн. 73 коп. - заборгованість по кредиту; 25 845 грн. 44 коп. - заборгованість по відсоткам; 89 691 грн. 94 коп. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків виникла заборгованість, та банком 08 квітня 2013 року було направлено лист-письмову вимогу на адресу відповідача ОСОБА_3, який вона отримала 03 травня 2013 року, а саме попередження банку про звернення стягнення на предмет іпотеки та звільнення добровільно житлового приміщення протягом 1 (одного) місяця, яке знаходиться в іпотеці банку, а саме житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.26).

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги банку в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідача ОСОБА_3 зі вказаного будинку підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог банку щодо зняття з реєстраційного обліку відповідача ОСОБА_3 у вищезазначеному будинку слід вказати, що згідно зі ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» органами реєстрації місця проживання та місця перебування осіб зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою.

Це означає, що належним способом захисту цивільних прав у такому разі є пред'явлення позову про позбавлення права власності або визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, які є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання відповідними уповноваженими органами, а тому у задоволенні позовних вимог банку про зняття з реєстраційного обліку відповідача ОСОБА_3 слід відмовити.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Орджонікідзевський міський сектор Державної міграційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку - скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Орджонікідзевський міський сектор Державної міграційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 №014/3140/144679/82 від 22 лютого 2008 року в розмірі 170 157 грн. 11 коп. з яких: заборгованість за кредитом - 54 619 грн. 73 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 25 845 грн. 44 коп.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 89 691 грн. 94 коп., яка утворилася станом на 22 січня 2014 року, звернути стягнення на належний на праві приватної власності ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу будинку за початковою вартістю не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Виселити ОСОБА_3 з житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір у розмірі 1701 грн. 57 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді