Справа №2-2455/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

м.Запоріжжя                                                                                                                            02.12.2008.

Комунарський районний суд  м. Запоріжжя у складі:

Головуючого, судді                                                      Кухаря С.В.

при секретарі                                                                        Курман А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У суд з вказаним позовом звернувся позивач до відповідача та просив суд зменшити розмір аліментів, сплачуваних позивачем на утримання сина, та встановити його у розмірі 10 відсотків щомісячного доходу.

В обґрунтування своїх вимог позивач пояснив, що 28 грудня 1999 року між ним та відповідачем було укладено шлюб, про що в книзі реєстрації актів громадянського стану зроблено запис № 674. Від цього шлюбу у них є син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. На початку 2001 року вони з відповідачкою фактично припинили шлюбні відносини і почали проживати окремо, син, з цього часу проживає разом з відповідачкою. Офіційно шлюб між нами було розірвано 25 березня 2003 року, про що в книзі реєстрації актів громадянського стану зроблено запис № 139. В 2000 році ОСОБА_5 звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом про стягнення аліментів на утримання нашого неповнолітнього сину. Постановою суду від 30 січня 2001 року Комунарським судом було ухвалено постанову, якою позов задоволено. Згідно даної постанови суду, починаючи з 23 січня 2001 року і по даний час позивач сплачує на утримання сина, ОСОБА_4, аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно. Він вважає, що розмір аліментів, які сплачує на утримання сина, підлягає перегляду, оскільки не враховує мого матеріального стану та інших майнових обов'язків. Так, згідно ст. 182 сімейного кодексу України суд при визначенні розміру аліментів враховує матеріальне становище платника аліментів, а також наявність у нього непрацездітних чоловіка, дружини, батьків. З листопаду 2002 року він працює на посаді електромонтера лінійних споруд електрозв'язку в ЦТП ЗФ ВАТ «Укртелеком». Як видно із вказаної довідки, після сплати всіх належних платежів, зокрема аліментів, до видачі йому належить щомісячно всередньому 500 грн. Сума, яку він отримує, є меншою від розміру прожиткового мінімуму, який для працездатної особи становить: в період з 01.01.2008 по 31.03.2008 - 633 грн., в період з 01.04.2008 по 30.06.2008 - 647 грн. Крім того, він має непрацездатну матір, яка також потребує матеріальної підтримки з мого боку. Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з зтратою годувальника відповідно до цього Закону. Його мати, ОСОБА_3, 1940 року народження хворіє на Церебральний атеросклероз II ст., енцефалопатія складного гінезу в ВБС, вестібуло-атактичний синдром, лівосторонній пірамідний сіндром, ІБС: постінфарктний кардіосклероз, з порушенням ритму СН І-ІІ ФК III, гіпертонічна хвороба III ст. ЖБК, вторинний хронічний холецистит стадії демісії, хронічний панкреатит стадії ремісії, хронічний дифузний бронхіт стадії загострення, пневмосклероз ДН II. На придбання медикаментів вона щомісячно витрачає сотні гривень, розмір її пенсії не дає можливості забезпечити належне лікування.

Відповідач позов не визнав повністю, його представник вказав, що з 28.12.1999 року по 25.03.2003 року відповідач перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1, який було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_1 від 27.03.2003 року, актовий запис № 139. Від шлюбу з Позивачем мають  дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Вважає, що позовні вимоги Позивача про зменшення розміру аліментів до 10 відсотків щомісячного доходу необґрунтовані та не підлягають задоволенню з наступних підстав. По-перше, твердження Позивача що він сплачує аліменти на утримання свого сина ОСОБА_4, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 23.01.2001 року і по теперішній час є необґрунтовані та не відповідають дійсності. Згідно відмітки державного судового виконавця про виконання рішення суду на виконавчому листі Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.01.2001 року по справі № 2-721/01 борг

з 01.02.2001 року по 30.04.2005 року складає 51 місяць;

з 01.04.2005 року по 05.12.2006 року складає 19 місяців 5 днів.

Загальна заборгованість по сплаті аліментів складає: 70 місяців 5 днів, у грошовому виразі аліменти не нараховуються у зв'язку з тим, що платник аліментів не працює та відсутні дані про розмір його заробітної плати.  Згідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) «Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.»

По-друге, твердження Позивача, що сума аліментів, яку він сплачує на утримання малолітнього сина є завищеною не відповідає дійсності і вимогам чинного законодавства. Так, за рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя Позивачу присуджено сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, тобто це 25% від всіх видів доходів. З листопада 2007 року Позивач сплачує аліменти, приблизно 500,00 гривень на місяць, це складає 50% його доходу. Але така сума виникла у зв'язку із наявною заборгованістю Позивача по аліментах, яка складає майже 6 років. Відповідно до ст. 57 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 01 жовтня 2008 року складає 701 (сімсот одна) гривня.

Третя особа вказала, що їй не достатньо коштів які вона отримує, а це пенсія у розмірі 1138,65 грн., які вона витрачає на лікування і рахує за необхідне, щоб їй коштами допомагав син.

Суд вислухавши сторони, їх представників, третю особу, вивчивши матеріали справи вважає, що позовна заява не обґрунтована і не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 192 Сімейного Кодексу України розмір аліментів, ухвалений за рішенням суду, може бути згодом зменшений або збільшений за рішенням суду за позовом платника або стягувача аліментів.

Як вказано судом було встановлено, з 28.12.1999 року по 25.03.2003 року відповідач перебувала у зареєстрованому шлюбі з позивачем. Від шлюбу вони мають  дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Згідно Постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2001 року починаючи з 23 січня 2001 року і по даний час позивач повинен сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно Твердження позивача що він сплачує ці аліменти на утримання свого сина ОСОБА_4, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 23.01.2001 року і по теперішній час є необґрунтовані та не відповідають дійсності. Згідно відмітки державного судового виконавця про виконання рішення суду на виконавчому листі Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.01.2001 року по справі № 2-721/01 борг

з 01.02.2001 року по 30.04.2005 року складає 51 місяць;

з 01.04.2005 року по 05.12.2006 року складає 19 місяців 5 днів.

Загальна заборгованість по сплаті аліментів складає: 70 місяців 5 днів.

Твердження Позивача, що сума аліментів, яку він сплачує на утримання малолітнього сина є завищеною не відповідає дійсності і вимогам чинного законодавства. Так, за вказаним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя позивач сплачує аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, тобто це 25% від всіх видів доходів. З листопада 2007 року Позивач сплачує аліменти, приблизно 500,00 гривень на місяць, це складає 50% його доходу. Але така сума виникла у зв'язку із наявною заборгованістю Позивача по аліментах, яка складає майже 6 років.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 01 жовтня 2008 року складає 701 (сімсот одна) гривня.

Фактично як встановлено судом позивач щомісячно сплачує на користь дитини аліменти в розмірі 250 грн., що є ненабагато більшою сумою від 30% вказаного прожиткового мінімуму на дитину. Тому зменшувати цей фактично мінімальний розмір стягнутих з позивача аліментів у суду не має жодних підстав, на них і не вказано позивачем.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 182, 202, 203 СК України, ст. ст. ст. ст. 6, 8, 10, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

                В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів відмовити повністю.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження з поданням її копії до апеляційного суду.

Суддя                                                                                        Кухар С.В.