Справа № 392/2114/14-ц
2/392/786/14
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2014 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі головуючої судді Бугайченко Т.А. , при секретарі Кісіль О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мала Виска цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна», треті особи відділ Держземагенства у Маловисківському районі Кіровоградської області, реєстраційна служба Маловисківського району Кіровоградської області про визнання договору оренди землі недійсним та стягнення орендної плати,-
Встановив:
Позивач звернувся з позовом до Закритого акціонерного товариства «АгроДар» , про визнання договору оренди землі (далі - договір оренди, Договір) укладеного 06 серпня 2009 року між ним та відповідачем недійсним та про стягнення орендної плати за фактичне використання земельної ділянки у 2013, 2014 роках у розмірі 12583 грн 24 коп. Позовні вимоги мотивує тим, що він являється власником земельної ділянки площею 9.26 га, яка розташована на території Мар»янівської сілької ради Маловисківського району Кіровоградської області. 06.08.2009 року він з відповідачем уклав договір оренди земельної ділянки строком до 01 серпня 2013 року. Звернувшись до відділу Держземагенства дізнався, що відносно його земельної ділянки наявні обтяження терміном на 11 років, які зареєстровані на підставі спірного договору. Строк дії договору відповідачем було змінено в односторонньому порядку. Він наміру на передачу земельної ділянки в оренду на 11 років не мав. Після закінчення строку дії договору відповідач продовжує використовувати його земельну ділянку, але він орендної плати за 2013, 2014 роки не отримував. Крім того оспорюваний договір оренди не містить кадастрового номеру земельної ділянки, відсутні умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки та у ньому відсутні невід»ємні частини , які передбачені ч.4 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», зокрема план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень у її використанні та встановлених земельних сервітутів , акт визначення меж земельної ділянки на місцевості та акт прийняття-передачі земельної ділянки. Також зазначає, що відповідач не виконує зобов»язання щодо дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів, оскільки не інформує його про підвищення і збереження родючості грунтів та протягом дії договору оренди невчасно та не в повному обсязі виплачував йому орендну плату. В зв»язку з вищевикладеним вимушений звернутись до суду за захистома своїх прав.
Ухвалою суду від 10 листопада 2014 року первісного відповідача - ЗАТ «АгроДар», було замінено на належного відповідача - ТОВ «Агродар-Україна».
В судовому засіданні представник позивача , посилаючись на технічну помилку, уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним договір оренди від 06.08.2007 року, підтримав вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити .
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини викладені у запереченні на позов. Крім того просив суд до позовних вимог про визнання договору оренди недійсним застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову.
Представник реєстраційної служби Маловисківського району Кіровоградської області в задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на їх безпідставність.
Представник відділу Держземагенства у Маловисківському районі Кіровоградської області в судове засідання не з»явився, надіслав заяву з проханням розглядати справу без його участі
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані ними докази, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач відповідно до Державного акту серії КР № 095578, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1596 є власниками земельної ділянки площею 9.26 га, яка розташована на території Мар»янівської сілької ради.
06 серпня 2007 року між позивачем та ЗАТ «АгроДар» укладено договір оренди землі , який було зареєстровано у Маловисківському районному відділі КРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України» 29 серпня 2007 року за № 101 .
Факт підписання спірного договору оренди ОСОБА_1, представником позивача не оспорюється.
В наданих оригіналах договорів оренди наявні чіслені виправлення в п.5 Договору щодо строку його дії.
Так, в примірнику договору оренди, який було надано представником позивача в п.5 машинописним текстом зазначено, що земельна ділянка надається на умовах оренди до 01 серпня 2012 року. Та наявні виправлення у виді рукописного тексту до 2013 року. У рукописному тексті також вбачаються виправлення (а.с. 58-59). Представнику позивача було роз»яснено обов»язок надання належних доказів та наслідки їх неподання. Також роз»яснено, що належним доказом у даному випадку є висновок експерта, щодо первинного змісту рукописного тексту у договорі, але клопотання про призначення експертизи ним заявлено не було.
В примірниках спірного договору, які були надані представником відповідача (а.с. 60-64)та відділом Держземагенства (а.с. 53-57) вбачається, що договір оренди було укладено строком до 01 січня 2018 року. Представник позивача заперечив факт підписання позивачем примірнику договору, який знаходиться у відповідача, але належних доказів, які б підтверджували цю обставину також надано не було.
Будь-яких переконливих доказів того, що договір було укладено на інший строк або без згоди позивача матеріали справи не містять, а тому позов у цій частині є недоведеним.
Крім того усі примірники договору містять реєстраційні написи про його державну реєстрацію в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, в договорів оренди землі внесено відповідний запис.
Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998р. № 2073, що був чинний на час укладення договору, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державного факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.
Статті 10 та 60 ЦПК України передбачають, що кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року за N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (далі Пленум), зокрема п.8 визначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.
Відповідно ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
У звязку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК України тощо).
З вищезазначеного убачається, що вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання правочинів недійсними і настання відповідних наслідків, а саме : відповідність змісту правочину вимогам закону; додержання встановленої форми правочину; правоздатність сторін; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За правилами ч.1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами також договором оренди землі.
Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.( ч.1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі")
Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України "Про оренду землі", а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19, цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Частиною 1 ст.14 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).(ч.2 ст. 207 ЦК України).
З врахуванням того , що з примірнику спірного договору, який знаходився в відділі Держ земагенства (а.с. 53-57) , до якого строни не мали жодного доступу, вбачається, що земельна ділянка була передана в оренду до 01 серпня 2018 року, суд дійшов висновку, що сторони під час укладення договору дійшли згоди щодо строку його дії саме до 01 серпня 2018 року.
Стосовно доводів позивача щодо невідповідності договору оренди виморам закону суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка була чинною на час виникнення правовідносин) істотними умовами договору оренди землі є:
об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);
строк дії договору оренди;
орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;
умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;
умови збереження стану об'єкта оренди;
умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;
умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;
існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;
визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;
відповідальність сторін.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Така істотна умова, як передача в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на час виникнення спірних правовідносин у статті 15 Закону України "Про оренду землі" була відсутня, також законом не було передбачено зазначати в договорі оренди кадастровий номер землі.
Позивачем не надано жодних доказів в підтвердження порушення його прав , пов»язаних з відсутністю в договорі оренди невід»ємних частин, які передбачені ч.4 ст. 15 Закону України «Про оренду землі». Їх відсутність не є підставою для визнання договору оренди недійсним.
Посилання позивачів на невідповідність договору вимогам ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» є формальними, такими, що не доводять порушення його прав (ст. 3 ЦПК України).
Вимоги про стягнення з відповідача орендної плати за 2013 рік задоволенню не підлягають , оскільки представником відповідача надано копію видаткового касового ордеру з якого вбачається, що орендну плату ОСОБА_1 за 2013 рік , 10.11.2014 року отримав в повному обсязі, у розмірі передбаченому закондавством.
Вимоги ж про стягнення орендної плати за 2014 рік суд визнає передчасними, оскільки згідно умов договору оренди (п.8) , орендар проводить розрахунки по орендній сплаті до 31 січня наступного року, слідуючого за роком оренди. Остаточний розрахунок грошима проводиться до 30 листопада поточного року.
До того ж, розмір орендної плати, яку просить стягнути позивач не підтверджений жодним доказом та не надано жодних розрахунків.
Неналежне виконання або невиконання умов договору чи умов, встановлених для такого договору законом є підставою розірвання договору оренди землі.
Проте, такі вимоги позивачем не заявлялись.
Судові витрати по справі відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України , суд залишає по фактично понесеним.
Крім того , позивачем у позовній заяві було заявлено вимоги майнового та немайнового характеру, але судовий збір сплачений лише за вимоги немайнового характеру. Тому , суд вважає за необхідне стягнути з позивача на рахунок держави 243 грн 20 коп судового збору.
Керуючись ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України суд , -
ВИРІШИВ :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна» про визнання договору оренди землі недійсним та стягнення орендної плати - відмовити.
Судові витрати залишити по фактично понесним.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 243 грн 20 коп судового збору.
Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області через Маловисківський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Т.А.Бугайченко