КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2014 р. Справа№ 910/3438/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Гарник Л.Л.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря Волошиної З.В.

та представників:

від заявника - не з'явились;

від боржника - Михайленко Л.С. (довіреність від 01.02.2014 № 01/02);

від ліквідатора: Боженко В.М. (довіреність від 23.10.2014);

від ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України": Волощук Р.А. (дов. від 06.08.2013 № 010-01/5351);

від інших кредиторів: не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві)

на ухвалу господарського суду м. Києва від 10.09.2014

у справі № 910/3438/13 (суддя Баранов Д.О.)

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Нафтогаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом м. Києва окремою ухвалою від 10.09.2014 у справі № 910/3438/13 зобов'язано керівника Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС: вжити необхідні заходи щодо усунення порушення законності та недоліків у діяльності податкового органу щодо виконання процесуальних документів суду та норм Податкового Кодексу України; забезпечувати виконання вимог суду, зазначених у його повідомленні та ухвалах, які стосуються податкового органу; зобов'язано керівників Державної фіскальної служби України та Прокуратуру міста Києва: вжити необхідних заходів щодо виконання повідомлення Господарського суду міста Києва в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України від 23.11.2013; забезпечувати виконання вимог суду, зазначених у його процесуальних документах; зобов'язано керівника Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС, Державної фіскальної служби України та Прокуратури міста Києва у двотижневий строк з дня отримання даної ухвали проінформувати суд про вжиті заходи.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати окрему ухвалу господарського суду м. Києва від 10.09.2014 у даній справі.

В обґрунтування апеляційної скарги ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції, виніс оскаржувану ухвалу з неповним дослідженням обставин справи, пославшись на те, що органом ДПІ були виконані всі вимоги ухвал суду, якими суд першої інстанції зобов'язував Державну податкову інспекцію в Печерському районі ГУ Міндоходів України у м. Києві провести документальну позапланову перевірку діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" на підставі п.п. 78.1.7. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України та надати докази звернення до інших територіальних органів Міністерства доходів і зборів України про проведення податкових перевірок кредиторів боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укройлпродукт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон-Щит", Товариства з обмеженою відповідальністю "Соранта", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мар-Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Нафто - Зеларт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічна компанія "Укрхімпром", Товариства з обмеженою відповідальністю "Солв".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 у даній справі прийнято до провадження апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на вказану ухвалу господарського суду м. Києва від 10.09.2014 у даній справі та призначено розгляд даної апеляційної скарги на 12.11.2014.

12.11.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану окрему ухвалу суду першої інстанції - без змін.

У судовому засіданні 12.11.2014 представник боржника та ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, представник ліквідатора не визнав апеляційну скаргу і просив її відхилити, а оскаржувану окрему ухвалу - залишити без змін.

В судове засідання 12.11.2014 представник апелянта та інших кредиторів (крім ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України") не з'явились. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи приписи ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, судова колегія обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника апелянта та інших кредиторів, що не з'явились у судове засідання за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", застосовуються норми цього Закону в редакції, що діяла з 19.01.2013 (далі по тексту - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно статей 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2013 № 910/3438/13 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 12.03.2013.

12.03.2013 судом було порушено провадження у справі № 910/3438/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс", визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника, введено процедуру розпорядження його майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Швачку С.В., визначено дату проведення попереднього засідання на 30.04.2013 тощо.

13.11.2013 у справі відбулося попереднє засідання, на якому розглянуто усі заяви з грошовими вимогами до боржника та затверджено реєстр вимог кредиторів, підсумкове засідання призначено на 06.12.2013.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначає про те, що в грудні 2013 року з метою запобігання нанесення збитків державі шляхом вчинення сторонами спільних дій, спрямованих на ухилення від оподаткування шляхом здійснення фіктивних операцій до Головного управління Міністерства доходів і зборів України, ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів України у м. Києві, Прокуратури міста Києва судом було направлено повідомлення в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України про можливу наявність у діях учасників провадження у справі № 910/3438/13 ознак кримінального правопорушення.

06.12.2013 судом відкладено підсумкове засідання у справі на 20.12.2013, та, з-поміж іншого, враховуючи значну заборгованість боржника перед Державним бюджетом України, зобов'язано ДПІ в Печерському районі ГУ Міндоходів України у м. Києві надати суду письмові пояснення із відповідними доказами щодо проведення інспекцією податкових перевірок боржника в розрізі контрагентів (кредиторів у справі) за 2011-2013 роки.

20.12.2013 від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів України у м. Києві надійшли пояснення, якими податковий орган повідомив суд про наступне: перевірки за 2011 рік Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" не проводились; за 2012 рік - акт № 3617/22-2/32862717 від 06.09.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт" за період з 01.06.2012 по 31.06.2012 ; акт № 4309/22-2/32862717 від 11.10.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт" за період з 01.07.2012 по 31.07.2012 ; за 2013 рік - акт № 900/22-9/32862717 від 07.03.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень 2012 року.

Згідно з ухвалою від 22.01.2014 розгляд справи було відкладено на 12.02.2014, зобов'язано ДПІ в Печерському районі ГУ Міндоходів України у м. Києві провести документальну позапланову перевірку діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" на підставі п.п. 78.1.7. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України та надати докази звернення до інших територіальних органів Міністерства доходів і зборів України про проведення податкових перевірок кредиторів боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укройлпродукт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон-Щит", Товариства з обмеженою відповідальністю "Соранта", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мар-Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Нафто - Зеларт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічна компанія "Укрхімпром", Товариства з обмеженою відповідальністю "Солв".

12.02.2014, 12.03.2014 та 26.03.2014 суд відкладав підсумкове засідання та зобов'язував ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві виконати вимоги ухвали суду від 22.01.2014 у невиконаній частині, оскільки отримання витребуваної інформації від податкового органу є необхідним для дослідження ознак банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" та прийняття рішення щодо подальшого ходу процедури у справі № 910/3438/13.

07.04.2014 ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала до суду клопотання, яким повідомляла в черговий раз про відсутність умов для проведення інспекцією податкових перевірок контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс", оскільки ці особи не перебувають на обліку як платники податків в Державній податковій інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, та просила зобов'язати територіальні органи Міністерства доходів і зборів України провести перевірки кредиторів боржника.

08.04.2014 від податкового органу надійшли пояснення про повторне направлення запитів до територіальних органів Міністерства доходів і зборів України про проведення перевірок кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс", після отримання відповідей від яких будуть вжиті відповідні заходи, про результати яких суд буде повідомлено додатково.

06.08.2014 та 13.08.2014 Державна податкова інспекція у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надала суду ідентичні пояснення про результати виконання ухвали суду від 22.01.2014, а саме, про результати звернення до податкових територіальних органів щодо надання інформації про проведення перевірок контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс", а також про здійснені заходи щодо проведення позапланової перевірки самого боржника (звернення до арбітражного керуючого, направлення запиту на адресу боржника).

Приймаючи оскаржувану окрему ухвалу суд першої інстанції зазначив про те, що матеріалами справи підтверджується обставини ігнорування Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Міністерством доходів та зборів України та Прокуратурою міста Києва обов'язкових до виконання вимог суду та невиконання ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві обов'язків, покладених на неї Податковим кодексом України.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, встановила, що з приводу невиконання ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вимог ухвал суду першої інстанції у даній справі господарський суд вірно виніс окрему ухвалу, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 78.1.7. ст. 78 Податкового кодексу України серед обставин, які є підставою для проведення позапланової документальної перевірки, вказується: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків; отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

За приписами п. 11.9. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011, у разі отримання документів згідно з пунктами 11.1 - 11.4 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації,порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими пунктами 11.11 та 11.12 цього розділу) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

Призначається та розпочинається перевірка у такі строки: не пізніше десяти робочих днів з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу (повідомлення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням); протягом місяця після одержання того документа, що надійшов до контролюючого органу першим, в інших випадках.

З наведених приписів законодавства вбачається обов'язок податкового органу провести позапланову документальну перевірку юридичної особи-боржника у випадку порушення щодо неї справи про банкрутство.

Судова колегія погоджується з твердженням суду першої інстанції стосовно того, що оскільки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була обізнана про порушення провадження у справі № 910/3438/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" з часу прийняття такої ухвали, то мала самостійно розпочати проведення позапланової документальної перевірки ще у березні 2013 року.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що податковим органом за місцем обліку боржника всупереч вимогам податкового законодавства не було ані самостійно ініційовано проведення відповідної податкової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс", ані виконано такі вимоги суду за ухвалою суду першої інстанції від 22.01.2014.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник боржника підтвердила факт неналежного виконання ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві своїх обовязків, зазначивши, що перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві за останні роки не проводила.

Окрім того, як підтверджується матеріалами справи з наявного в матеріалах справи акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки від 06.09.2012 № 3617/22-2/32862717 вбачається встановлення стану платника « 9»- Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" станом на 06.09.2012 "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням".

Відповідно до п. 2.3.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236, при відборі для проведення зустрічних звірок (крім здійснення перевірок достовірності декларування сум бюджетного відшкодування ПДВ) особливу увагу слід звернути на таких суб'єктів господарювання, що мають стан, відмінний від нульового, зокрема: 3 "прийнято рішення про припинення", 4 "порушено провадження у справі про банкрутство", 5 "порушено провадження у справі про припинення", 7 "до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність підтвердження відомостей", 8 "до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність за місцезнаходженням", 9 "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням", 14 "визнано банкрутом", 18 "триває процедура припинення, надана довідка про відсутність заборгованості", 19 "триває процедура припинення (довідка про відсутність заборгованості недійсна)", 21 "ліквідаційна процедура за рішенням (постановою) суду", 28 "триває процедура припинення (направлені заперечення органу ДПС)", 31 "триває спрощена процедура припинення", щодо відносин з якими існує ймовірність побудови схем мінімізації (ухилення від сплати) податкових зобов'язань (сума ПДВ за операціями з такими суб'єктами господарювання за податковий період становить більше 50,0 тис. грн.).

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив про те, що на виконання приписів Податкового кодексу України та вказаних рекомендацій ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві мала звернути увагу на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" із зазначеним вище статусом має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість та податку на прибуток в сумі 198 005 012,88 грн. та ініціювати проведення зустрічних звірок з його контрагентами шляхом надіслання запитів органам Державної податкової служби, на обліку в яких перебувають відповідні суб'єкти господарювання.

Натомість, необхідні запити ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві направила до районних інспекцій за місцезнаходженням юридичних осіб-контрагентів боржника, визнаних кредиторами у справі № 910/3438/13, лише у лютому 2014 року на виконання вимог ухвали суду від 22.01.2014.

Враховуючи вищезазначене, незважаючи на наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 126 859 104,37 грн. та податку на прибуток у розмірі 29 195 104,51 грн. перед бюджетом, починаючи з 2008 року, ДПІ у Печерському районі м. Києва обмежилося лише направленням запитів до районних інспекцій за місцезнаходженням юридичних осіб-контрагентів боржника, визнаних кредиторами у справі № 910/3438/13, не вчинивши необхідних та своєчасних дій щодо проведення податкової перевірки самого боржника та боржника в розрізі його контрагентів, що мало бути самостійно здійснено податковим органом без вказівок суду першої інстанції, враховуючи приписи п. 78.1.7. ст. 78 Податкового кодексу України та Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, що може призвести до нанесення збитків державі шляхом вчинення сторонами спільних дій, спрямованих на ухилення від оподаткування, враховуючи взагалі відсутність у боржника майнових активів та не знаходження його за місцем реєстрації. Натомість, як свідчать матеріали справи, пояснення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щоразу зводилися до неможливості проведення податкової перевірки самого боржника через відсутність відповідної бухгалтерської та фінансової документації та його контрагентів через перебування їх на обліку в інших територіальних податкових органах. При цьому, податковою інспекцією не вжито вичерпних заходів щодо проведення вказаної перевірки, щодо виконання вимог суду та відповідних норм законодавства.

Імперативні норми Конституції України зобов'язують органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).

До функцій контролюючих органів входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, податкові органи контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених Податковим кодексом України та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

З метою виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та обов'язків законодавством надано їм наступні права: здійснювати камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладеного трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, реєстрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом,первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків і зборів, виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

З наведених вище обставин слідує, що податковим органом за місцем обліку боржника всупереч вимогам податкового законодавства не було ані самостійно ініційовано проведення відповідної податкової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс", ані здійснено максимально швидке та оперативне реагування для виконання таких вимог суду першої інстанції, що вірно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній окремій ухвалі.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві протягом тривалого часу не виконувала належним чином вимоги суду першої інстанції у справі про банкрутство № 910/3438/13, викладені в повідомленні та ухвалах щодо проведення податкової перевірки боржника в розрізі його контрагентів, що мало бути самостійно здійснено податковим органом без вказівок суду, враховуючи приписи п. 78.1.7. ст. 78 Податкового кодексу України, що може призвести до нанесення збитків державі шляхом вчинення сторонами спільних дій, спрямованих на ухилення від оподаткування шляхом здійснення фіктивних операцій, враховуючи відсутність у боржника майнових активів та його відсутність за місцезнаходженням. Тому, тривале невиконання податковим органом вимог суду першої інстанції призвело до значного затягування процедури розпорядження майном боржника у даній справі, свідчить про наявність істотних недоліків у організації роботи Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, забезпечення належної якості якої має здійснювати керівник відповідного органу.

При цьому, не надано жодних доказів в розумінні ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України на підтвердження вчинення ДПІ належних дій (вичерпних заходів) щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки боржника, зокрема видання відповідного наказу та вжиття належних заходів до проведення перевірки боржника, як самостійно, так і на вимогу суду першої інстанції.

Згідно з приписами чинного законодавства судове рішення, одним з видів якого є ухвала суду, є загальнообов'язковим до виконання.

Стаття 90 ГПК України передбачено, що господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі.

Суд першої інстанції вірно при зазначенні назви податкових органів врахував, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 160 "Про утворення Державної фіскальної служби" постановлено про утворення Державної фіскальної служби як центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізоване Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.

Враховуючи викладене, судова колегія відхиляє доводи ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, викладені в апеляційній скарзі від 30.09.2014 № 7351/9/26-55-10-02-09, за необґрунтованістю. Доводи апелянта не спростовують обставин, які на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції в оскаржуваній окремій ухвалі від 10.09.2014 у даній справі.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 30.09.2014 № 7351/9/26-55-10-02-09, зміни чи скасування окремої ухвали суду першої інстанції від 10.09.2014 у справі № 910/3438/14. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування вказаної ухвали у даній справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 99, 101- 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 30.09.2014 № 7351/9/26-55-10-02-09 залишити без задоволення, а окрему ухвалу господарського суду м. Києві від 10.09.2014 у справі № 910/3438/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/3438/14 повернути до господарського суду м. Києві для подальшого розгляду.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 12.11.2014.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді Л.Л. Гарник

В.О. Пантелієнко