ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2014 року Справа № 904/8212/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. - доповідач;

суддів: Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання: Малик С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Скворцова В.О., представник за довіреністю від 03.10.14 № 1635;

від відповідача-1: Чернюк В.В., представник за довіреністю від 01.12.13, б/н;

від відповідача-2: у судове засідання не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ТММ-Енергобуд» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2014 р. по справі № 904/8212/14 (суддя Євстигнеєва Н.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», м. Донецьк

до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства «ТММ-Енергобуд», м. Київ

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Топ», м. Дніпропетровськ

про стягнення 15411074,44 доларів США, що еквівалентно 199573413,99 грн. та стягнення 16663319,57 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2014 р. заяву Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт в межах суми 15411074,44 доларів США, що еквівалентно 199573413,99 грн. та в межах суми 16663319,57 грн.:

- на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству «ТММ-Енергобуд», яке буде виявлено державним виконавцем під час виконання ухвали суду про забезпечення позову;

- на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, які належать Приватному акціонерному товариству «ТММ-Енергобуд», в тому числі, але не виключно:

№ 261543111502 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465, українська гривня;

№ 260063021115 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465, українська гривня;

№ 260073011115 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465, російський рубль;

№ 260073011115 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465, долар США;

№ 260073011115 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465, євро;

№ 260073011115 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465, українська гривня;

№ 2600860358801 в ПАТ «Фінанс Банк», МФО 300896, українська гривня;

№ 2600860358801 в ПАТ «Фінанс Банк», МФО 300896, долар США;

№ 2600860358801 в ПАТ «Фінанс Банк», МФО 300896, євро;

№ 2600860358801 в ПАТ «Фінанс Банк», МФО 300896, українська гривня;

№ 2600860358801 в ПАТ «Фінанс Банк», МФО 300896, російський рубль;

№ 2600860358802 в ПАТ «Фінанс Банк», МФО 300896, російський рубль;

№ 2600860358802 в ПАТ «Фінанс Банк», МФО 300896, долар США;

№ 2600860358802 в ПАТ «Фінанс Банк», МФО 300896, євро;

№ 2600860358802 в ПАТ «Фінанс Банк», МФО 300896, українська гривня, а також на грошові кошти, які знаходяться на будь-яких інших банківських рахунках, що належать Приватному акціонерному товариству «ТММ-Енергобуд» та які буде виявлено державним виконавцем під час виконання ухвали суду про забезпечення позову;

- на все рухоме та нерухоме майно, в тому числі грошові кошти на рахунках, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Топ».

В решті вимог, наведених в заяві про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що незважаючи на закінчення (25.06.2014 р.) строку кредитного договору, позичальник не сплачує відсотки за користування кредитом, не виконує графік погашення кредиту, має заборгованість зі сплати комісії за встановлення ліміту фінансування, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що відповідачі можуть вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання можливого рішення суду, а наявне у відповідачів майно може зникнути чи зменшитися, в результаті чого виконання рішення суду стане значно утрудненим або неможливим.

Відмовляючи частково у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, місцевий господарський суд посилався на те, що накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачено, а тому в цій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою відповідач-1 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга мотивована незаконністю, необґрунтованістю ухвали господарського суду про забезпечення позову, а також неврахуванням місцевим господарським судом всіх обставин справи, норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ще до моменту фактичного надання позивачем на користь відповідача-1 кредиту, всі зобов'язання останнього за кредитним договором були забезпечені договорами іпотеки та застави, тобто кредитний договір був вже забезпечений, а суд не зважаючи на це, вжив додаткові заходи до забезпечення позову.

Також, апелянт наголошує на тому, що обрані місцевим господарським судом заходи до забезпечення позову можуть потягнути за собою наслідки ускладнення ведення господарської діяльності ПрАТ «ТММ-Енергобуд», що виражатиметься у незмозі здійснення останнім обов'язкових платежів до бюджетів різних рівнів, невиплаті заробітної плати працівникам, неможливості розрахуватися за отриману сировину та енергоносії, що у свою чергу може призвести до повного припинення господарської діяльності відповідача-1.

У судовому засіданні 20.11.2014 р. представник відповідача-1 (скаржник) вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, наполягав на скасуванні прийнятої господарським судом Дніпропетровської області ухвали про забезпечення позову у даній справі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, про що надав відповідний відзив, згідно якого вказує на ухилення відповідачем-1 від виконання своїх зобов'язань та небажання виконати їх належним чином, у зв'язку з чим просить ухвалу місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач-2 явку у судове засідання повноважного представника не забезпечив, про місце, час та дату розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.

20.11.2014 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про забезпечення позову.

У відповідність ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк», звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, згідно якого просить стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «ТММ-Енергобуд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Топ» заборгованість за кредитним договором №7.6-90 від 30.12.2009 р. у розмірі 15411074,55 доларів США, що станом на 20.10.2014 р. еквівалентно 199 573 413,99грн. та в межах суми 16663319,57 грн., з яких:

- заборгованість за сумою кредиту - 14066145,44 доларів США, що станом на 20.10.2014 р. еквівалентно 182 156 590,31 грн.,

- заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом - 1344928,47 доларів США, що станом на 20.10.2014 р. еквівалентно 17416823,68 грн.,

- суму непогашеної комісії за встановлення ліміту фінансування у розмірі 3504416,82 грн.,

- суму пені за порушення строків сплати боргових зобов'язань у розмірі 13158902,75 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача-1, як особу, яка не виконала своїх зобов'язань за договором.

Вимога щодо солідарного стягнення суми заборгованості за кредитним договором обґрунтована позивачем посиланням на договір поруки № 7.6-90/П-3 від 26.12.2013 р., який укладений між Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк», як кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Топ», як поручителем.

22.10.2014 р. Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову, згідно якої просило вжити господарським судом заходів до забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству «ТММ-Енергобуд», у тому числі, але не виключно, на транспортні засоби:

- МАЗ 54323 (тягач), 1991 р.в., д.н. АА 2445 КЕ;

- VОLKSWAGEN TRANSPORTER, 2006 р.в., д.н. АА 2355 КЕ;

- TOYOTA PRADO, 2007 р.в., д.н. АА 1860 СІ;

- ГАЗ 2705-434, 2007 р.в., д.н. АА 1397 ЕС;

- SUZUKI GRAND VITARA, 2008 р.в., д.н. АА 8302 НЕ;

- SKODA OCTAVIA А5 2.0, 2008 р.в., д.н. АА 2214 НР;

- ГАЗ 32213, 2008 р.в., д.н. АА 1167 НР;

- TOYOTA PRADO, 4,0, 2008 р.в., д.н. АА 1746 ІА;

- Богдан А 09202, 2008 р.в., д.н. АА 9472 ІА;

- MITSUBISHI L 200, 2008 р.в., д.н. АА 4306 ІС;

- КРАЗ 65101 (автокран), 1999 р.в., д.н. АА 2789 ІА;

- ГАЗ-ЧАЗ 32212, 2002 р.в., д.н. АА 1396 КХ, а також будь-яке інше рухоме та нерухоме майно, що належить Приватному акціонерному товариству «ТММ-Енергобуд» та яке буде виявлено державним виконавцем під час виконання ухвали суду про забезпечення позову;

- накладення арешту, в межах суми заборгованості в розмірі 15411074,44 доларів США, що еквівалентно 199573413,99грн. та 16663319,57 грн. на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, які належать Приватному акціонерному товариству «ТММ-Енергобуд», в тому числі, але не виключно:

№ 261543111502 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465, українська гривня;

№ 260063021115 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465, українська гривня;

№ 260073011115 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465, російський рубль;

№ 260073011115 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465, долар США;

№ 260073011115 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465, євро;

№ 260073011115 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465, українська гривня;

№ 2600860358801 в ПАТ «Фінанс Банк», МФО 300896, українська гривня;

№ 2600860358801 в ПАТ «Фінанс Банк», МФО 300896, долар США;

№ 2600860358801 в ПАТ «Фінанс Банк», МФО 300896, євро;

№ 2600860358801 в ПАТ «Фінанс Банк», МФО 300896, українська гривня;

№ 2600860358801 в ПАТ «Фінанс Банк», МФО 300896, російський рубль;

№ 2600860358802 в ПАТ «Фінанс Банк», МФО 300896, російський рубль;

№ 2600860358802 в ПАТ «Фінанс Банк», МФО 300896, долар США;

№ 2600860358802 в ПАТ «Фінанс Банк», МФО 300896, євро;

№ 2600860358802 в ПАТ «Фінанс Банк», МФО 300896, українська гривня,

а також будь-які інші банківські рахунки, що належать приватному акціонерному товариству "ТММ-Енергобуд", та які буде виявлено державним виконавцем під час виконання ухвали суду про забезпечення позову;

- накладення арешту, в межах суми заборгованості в розмірі 15411074,44 долари США, що еквівалентно 199573413,99грн. та 16663319,57 грн., на все рухоме та нерухоме майно, в тому числі грошові кошти на рахунках, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Топ».

Заява про забезпечення позову мотивована позивачем тим, що чинне законодавство України надає можливість власникам майна безперешкодно протягом короткого строку здійснити відчуження всього належного їм майна та виведення грошових активів, тому, в разі не вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не зможе реально захистити свої порушені права та отримати реальне задоволення своїх вимог у повному обсязі. Оскільки позивачу невідомо про повний обсяг наявного майна, яке б на сьогодні належало відповідачам по справі, існує об'єктивна необхідність накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, в тому числі грошові кошти на рахунках у банку відповідачів у межах суми заборгованості. Відповідачами до теперішнього часу не виконано своїх зобов'язань по сплаті заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за кредитним договором, а зважаючи на значний розмір заборгованості, виникають сумніви у добросовісному та добровільному виконанні зобов'язань відповідачами по справі.

Задовольняючи частково заяву позивача про забезпечення позову, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що наведені заходи по забезпеченню позову є обґрунтованими, адекватними та співмірними заявленим позовним вимогам, сприятиме запобіганню порушенням прав позивача на час вирішення спору в суді, що відповідає правовій природі забезпечення позову. Крім того, обрані заходи забезпечення позову спрямовані на збереження грошових коштів відповідача-1 до прийняття рішення по суті спору, а також забезпечать збалансованість інтересів сторін.

Колегія суддів із законністю та обґрунтованістю вказаного висновку не може погодитись, з огляду на наступне.

1. Згідно ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 21.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 16 січня 2013 року № 2 (далі - постанова ВГСУ № 16), відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів зокрема з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

Згідно п. 3 постанови ВГСУ № 16, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Між тим, розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, місцевий господарський суд, не надав оцінку обґрунтованості доводів заявника, не навів докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

2. Згідно п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 21.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 16 січня 2013 року № 2 обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Накладаючи арешт у тому числі й на рухоме майно відповідачів-1 та 2, місцевий господарський суд фактично обмежив їхню діяльність, як суб'єктів господарювання.

3. Згідно ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд вжив заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту, як на все рухоме і нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачам-1, 2, так і на грошові кошти, які знаходяться на рахунках останніх, що є порушенням чинного законодавства.

4. Приймаючи ухвалу про забезпечення позову, місцевий господарський суд не прийняв до уваги той факт, що позовні вимоги за кредитним договором вже є забезпеченими укладеними між сторонами договорами іпотеки (№ 7.6-90/І-1 від 30.12.2009 р. та № 7.6-90/Іп-02-10 від 04.02.2010 р.) та застав (№ 10-621 від 03.03.2011 р., № 10-1162 від 29.07.2011 р. та № 7.6.-90/Змп від 30.12.2009 р.) і заставне майно не може бути відчужене без згоди на це позивача.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що прийнята місцевим господарським судом ухвала про забезпечення позову, не відповідає розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, а тому її слід скасувати, як незаконну.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача по справі.

З урахуванням вищезазначеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ТММ-Енергобуд» задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2014 р. по справі № 904/8212/14 скасувати.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2а, ідентифікаційний код 14282829) на користь Приватного акціонерного товариства «ТММ-Енергобуд» (03055, м. Київ, вул. Галі Тимофєєвої, буд. 3, р/р 26005996105530 у філії ПАТ «ПУМБ» у м. Харкові, МФО 350385, ідентифікаційний код 33889106) 609,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Матеріали оскарження ухвали № 904/8212/13 направити до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 20.11.2014 р.

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді Л.М. Білецька

Т.А. Верхогляд

Згідно з оригіналом

помічник судді А.М. Луганський

20.11.2014 р.