Справа № 653/1306/14-ц

Провадження № 2/653/542/14

РІШЕННЯ

іменем України

"04" листопада 2014 р. Генічеський районний суд Херсонської області в складі :

головуючого - судді Венглєвської Н.Б.

при секретарі - Мустафаєві Ф.А.

представника відповідачки - ОСОБА_1

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог служби у справах дітей Генічеської районної державної адміністрації - Коваленко І.І.

треті особи, які не заявляють самостійних вимог -ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Генічеськ цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод в спікуванні і вихованні з неповнолітним внуком та визначення днів для спілкування з неповнолітнім внуком,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовною заявою про усунення перешкод у спілкуванні і вихованні неповнолітнього внука ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити дні для спілкування з внуком, через неділю з четверга з 09 години до 09 години ранку понеділка та в святкові дні в їхньому будинку за адресою АДРЕСА_1. В судовому засіданні позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтримали заявлені позовні вимоги, а в подальшому в ході розгляду справи змінили позовні вимоги та просили визначити їм через неділю з п"ятниці з 17 години до 12 години суботи кожного місяця дні для спілкування з неповнолітнім внуком і в обгрунтування позовних вимог пояснили, що вони являються дідусем і бабусею неповнолітнього внука ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився від спільного проживання їх сина ОСОБА_9 та ОСОБА_7, які перебували в зареєстрованому шлюбі та проживали разом з ними в їхньому будинку за адресою АДРЕСА_1. В травні 2012 року шлюб був розірваний і внук з матір"ю після розлучення став проживати окремо. Після розлучення відповідачка стала чинити перешкоди в спілкуванні і вихованні, як батька дитини так і їх, як дідуся і бабусі. Питання стосовно побачення та спілкування батька дитини вже вирішено в судовому порядку, а залишилося вирішити питання стосовно спілкування і побачення з внуком їх. З внуком відповідачка не дозволяє зустрічатися, виховувати та спілкуватися, чим порушуються права дитини на спілкування з іншими членами родини, крім своїх батьків, якими являються вони. В добровільному порядку вирішити це питання не можливо з відповідачкою, оскільки у неї знаходяться різні причини, аби перешкодити такому спілкуванню і відмовити в побаченні. Хоча у них склався родинний зв"язок , як дідуся, бабусі та внука, розірвання якого позначиться на подальших їх стосунках, крім того, у них є всі умови для виховання внука і спілкування з ним, так як вони мешкають у великому власному будинку, де для внука відведена окрема дитяча кімната, яка відповідає всім нормам для виховання. З урахуванням віку неповнолітньої дитини та стану здоров"я, просять визначити день побачення і спілкування через неділю у п"ятницю з 17 години до 12 години у суботу з ночівлею в їхньому будинку, так як через неділю у суботу з 12 години до 12 години у неділю спілкування і побачення визначено батькові ОСОБА_9. На їх думку такий спосіб побачення і спілкування являється найбільш приємливий. Просили задовольнити позов.

Представник відповідачки ОСОБА_1 пред"явлені позовні вимоги позивачів не визнав, заперечував у їх задоволенні, свої заперечення обгрунтував наступним: дійсно відповідно до вимог ст.257 СК України позивачі мають право на спілкування зі своїм неповнолітнім внуком, брати участь у вихованні. Однак з урахуванням взаємовідносин, які склалися між батьками після їх розлучення, що є причиною заявленого позову до суду, а також з урахуванням віку неповнолітньої дитини, якому всього 3,6 років, а в даному віці дитина більш привязана до матері, а тім паче в нічний час повинна знаходитися біля матері,а також у зв"язку з тим, що дитина часто хворіє, що перешкоджає частому спілкуванні і побаченню дитини, а також те, що батько дитини проживає разом з своїми батьками, які являються позивачами по справі, а батьку вже визначено дні , час і спосіб спілкування, які у визначений час батькові не обмежені в спілкуванні з ним за їх місцем проживання, тому підстав для встановлення додаткових днів, годин для спілкування і побачення дідуся і бабусі не має. Якщо настунь зміни вищезазначених обставин, тоді і настануть і обставни для зміни і у вирішення питання побачення і спілкування дідуся і бабусі з неповнолітнім внуком. На момент розгляду позову і обставин , які склалися між сторонами, підстав для задоволення позовних вимог позивачів не має. Задоволення позову позивачів порушить права інших дідуся і бабусі, з боку матері дитини, а також самої матері, оскільки дитини відвідує дитсадок і знаходиться з матір"ю, тільки у вечірний час, а у вихідні дні через неділю йому визнанні дні побачення з батьком. Просив відмовити в задоволенні позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 також заперечував у задоволенні позову позивачів з мотивів викладених представником відповідачки ОСОБА_1, також просив відмовити в задоволенні позову, оскільки при задоволенні позову позивачів, буть порушені його право, як дідуся і його дружини, як бабусі, хоча у них рівні права з позивачами.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 в судове засідання не з"явилася, з причин зайнятості на роботі, що не перешкоджає розгляду справи у її відсутності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог служби у справах дітей Генічеської РДА Коваленко І.І. при вирішенні даного спору, покладався на розсуд суду, і пояснив, що дійсно існують напружені взаємовідносини між батьками неповнолітнього ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та їх дідусів і бабусь, що є перешкодою для досягнення порозуміння стосовно побачення, спілкування з ним, як батька, так як дідуся і бабусі зі сторони батька дитини. Службою у справах дітей приймалися міри для досягнення порозуміння, однак позитивних результатів вони не надали.

Суд вислухавши пояснення сторін, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, дослідивши докази надані сторонами вважає встановленими наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_9 є батьками неповнолітнього ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1. Дідусем та бабусею ОСОБА_8 є ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, ОСОБА_3

В травні 2012 року шлюб між ОСОБА_7 і ОСОБА_9 розірваний і вони однією сім"єю не проживають. Після розлучення за їх згодою місце проживання ОСОБА_8 визначено за матір"ю-ОСОБА_7.Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 18.10.2012 року та рішенням колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області від 11 грудня 2012 року визначено дні, години та спосіб спілкування з неповнлітнім ОСОБА_8 батькові.

Дідусь та бабуся дитини зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_1 і матеріальне становище і умови для проживання задовільні, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 15.03.2014 року.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_7 не дозволяє позивачам, дідусю та бабусі дитини бачитися з дитиною та приймати участь в її вихованні більшої тривалості, чим це встановлено для батька дитини, так як неповнолітній ОСОБА_8 часто хворіє, що підтверджується зверненнями ОСОБА_9 до служби у справах дітей Генічеської РДА, випискою із амбулаторної картки ОСОБА_8 , довідками лікаря педіатра ОСОБА_10, показами свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 Частий хвороблий стан здоров"я унеможливлює більш тривалий час спілкування з дитиною.

Після розлучення сина позивачів у них з відповідачкою склалися неприязні відносини на фоні чого вона чинить перешкоди спілкування та побачення з внуком, який проживає від них окремо, хоча бажають як і раніше приймати участь у вихованні внука, проводити з ним час, дарувати йому свою любов, піклування та увагу, фінансово та морально йому допомагати.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 Сімейного кодексу України регулюються сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками.

Відповідно до ч.7 ст.7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, у тому числі, і спілкуватися зі своїм батьком, бабусею та дідусем.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Сімейного кодексу України баба та дід мають право спілкуватися зі своїми онуками, брати участь у їх вихованні.

Відповідно ч.2 ст. 257 Сімейного кодексу України, регламентує, що батьки чи інші особи з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабаю, дідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 258 Сімейного кодексу України дідусь та бабуся мають право звернутися до суду за захистом прав та інтересів малолітніх та неповнолітніх внуків до суду без спеціальних на те повноважень.

Аналізуючи в сукупності надані суду докази сторонами, показання свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, та зважаючи на малолітній вік дитини, стан здоров"я, та те, що малолітній ОСОБА_8 відвідує Генічеський ясла-сад №3 „Казка" з червня 2013 року і режим роботи дитячого садка з 7 години до 17 години 30 хвилин, вихідні дні субота, неділя, що підтверджується довідкою Генічеського ясла-саду №3 „Казка" , суд вважає, що позов позивачів про усунення перешкод у здійсненні дідом та бабусею своїх прав щодо виховання внука, та визначення способу участі у вихованні внука і спілкування з ним - слід задовольнити частково, а саме: визначити для дідуся ОСОБА_5 та бабусі ОСОБА_6 наступну участь у вихованні малолітнього внука, ОСОБА_8 через неділю у суботу з 10.00 години до 12.00 години зустрічатися та спілкуватися з внукою за їх місцем проживання в АДРЕСА_1 , з обов'язковим поверненням дитини до постійного місця проживання; попередити дідуся про відповідальність за життя та здоров'я дитини. Виходячи із позовних вимог, суд вважає, що саме такий спосіб спілкування найбільш приємливий і достатній, з урахуванням обвинин , які викладені в мотивувальній частині рішення та з урахуванням рекомендацій Департаменту сім"ї та дітей Міністерства соціальної політики України від 07.05.2013 року.В частині визначення побачення і спілкування дідуся і бабусі позивачів по справі через неділю у п"ятницю з 17 години до 12 години у суботу , з ночівлею слід відмовити, оскільки на момент розгляду справи, це буде не відповідати інтересам неповнолітнього внука, його віку і стану здоров"я.

Керуючись ст.ст.257,263 СК України, ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково.

Зобов"язати ОСОБА_7 не чинити перешкод ОСОБА_5, ОСОБА_6 в спілкуванні та вихованні з неповнолітнім внуком ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом надання дозволу на побачення з дідусем і бабусею.

Визначити для дідуся ОСОБА_5 участь у вихованні неповнолітнього внука ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: у першу і третю суботу кожного місяця з 10.00 години до 12.00 години зустрічатися та спілкуватися з внуком у місці проживання ОСОБА_9 за адресою:АДРЕСА_1 з обов'язковим поверненням внука до постійного місця проживання.

Попередити дідуся ОСОБА_5 про відповідальність за життя та здоров'я дитини.

Визначити для бабусі ОСОБА_6 участь у вихованні неповнолітнього внука ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: у першу і третю суботу кожного місяця з 10.00 години до 12.00 години зустрічатися та спілкуватися з внуком у місці проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 Генічеського району Херсонської області, з обов'язковим поверненням внука до постійного місця проживання.

Попередити бабусю ОСОБА_6 про відповідальність за життя та здоров'я внука.

В іншій частині заявленого позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Генічеського районного суду Херсонської області.

Суддя: Н.Б. Венглєвська