Справа № 351/1704/14-к 

Провадження № 11-кп/779/331/2014 

Категорія ст. 368 ч.1 КК України 

Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1 

Суддя-доповідач  ОСОБА_2 

 

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

20 листопада 2014 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ в складі :

головуючого судді  ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 

секретаря судового засідання  ОСОБА_5 

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який приймав участь у судовому розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, ОСОБА_6 на вирок Снятинського районного суду Івано  Франківської області від 09 вересня 2014 року, згідно якого

ОСОБА_7 , який народився АДРЕСА_1 , де і проживає,

обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 368 КК України,

з участю прокурора  ОСОБА_8 

обвинуваченого ОСОБА_7 

захисника  ОСОБА_9 

 

в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі прокурор, який приймав участь у судовому розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, ОСОБА_6 не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 , вважає вирок Снятинського районного суду Івано  Франківської області від 09.09.2014 року незаконним і таким, що підлягає скасуванню в зв`язку з істотним порушенням кримінального  процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Просить скасувати вирок Снятинського районного суду Івано  Франківської області від 09.09.2014 року щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст. 368, ч.1 ст. 366 КК України. Ухвалити новий вирок, яким визнати винним та засудити ОСОБА_7 за ч.1 ст. 368 КК України та призначити основне покарання у виді штрафу 17000 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно  господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності строком на 3 роки та зі спеціальною конфіскацією. За ч. 1 ст. 366 КК України призначити основне покарання у виді штрафу 4250 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно розпорядчих чи адміністративно  господарських функцій на підприємствах, установах організаціях усіх форм власності строком на 2 роки. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити остаточне покарання у виді штрафу 17000 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно  господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності строком на 3 роки та зі спеціальною конфіскацією.

За вироком суду ОСОБА_7 , українця, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, визнано винуватим у вчиненні злочинів:

-за ч.1 ст. 368 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в сумі 17000 гривень;

-за ч.1 ст. 366 КК України та призначено покарання у виді штрафу в сумі 4250 гривень.

На підставі ст. 70 КК України визначено ОСОБА_7 остаточне покарання за цим вироком шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу 17000 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 1721,72 гривень судових витрат.

Обраний в цьому кримінальному провадженні обвинуваченому запобіжний захід залишено до набрання вироком законної сили.

Грошові кошти , які містять на собі сліди хімічної речовини, яка легко передається на

інші об`єкти, а також інші речові докази за постановою від 15.07.2014 року, які вилучені в

обвинуваченого та перебували разом з грошовими коштами, поміченими вказаною речовиною на підставі ст. 100 КПК України вирішено знищити після набрання вироком законної сили.

Речові докази, які знаходяться в письмових матеріалах даного кримінального

провадження, наданих суду залишено з матеріалами провадження.

Речові докази за постановою від 16.07.2014 року: мобільний телефон з картками операторів зв`язку повернуто обвинуваченому.

Речові докази за постановою від 17.07.2014 року  лісопродукцію повернуто Снятинському спеціалізованому агролісництву.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 , будучи службовою особою діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних ним дій, а також те, що згідно Інструкції з обліку продукції лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки на підприємствах Державного комітету лісового господарства України, затвердженої наказом №205 Держкомлісгоспу України від 19.12.2003 р. він не має права самостійно продавати лісову продукцію покупцеві і, що такий продаж відбувається через касу лісництва на підставі накладної, повідомив ОСОБА_10 про те, що сам зможе відпустити йому лісопродукцію в обмін на одержання неправомірної вигоди в сумі 7000 гривень, на що ОСОБА_10 погодився. 

При цьому ОСОБА_7 підписав та скріпив печаткою Снятинського спеціалізованого агролісництва товарно  транспортні накладні № 110553 від 05.07.2014 року та № 110552 від 05.07.2014 року на відпуск лісоматеріалів, у якій вказано «Дуб пиловник» 3м. куб., дрова 14 м. куб., на загальну суму 2100 гривень. Цього ж дня, близько 12 год. 20 хв., лісничий ОСОБА_7 в приміщенні магазину «Все для Вас», порушуючи встановлений порядок видачі товару отримав у ОСОБА_10 неправомірну вигоду в сумі 6000 гривень за сприяння у вивезенні з території лісу деревини у кількості 15.33 м3 на загальну суму 7694,4 гривень.

05.07.2014 року лісничий ОСОБА_7 , будучи службовою особою, умисно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою одержання неправомірної вигоди, діючи всупереч інтересам служби, з вирокистанням свого службового становища, перебуваючи в с. Троїця Снятинського району на території лісу Снятинського спеціалізованого агролісництва зобов`язав лісника ОСОБА_11 , який не був обізнаний із злочинними намірами ОСОБА_7 скласти товаротранспортні накладні № 110553,110552 від 05.07.2014 року на відпуск лісоматеріалів у яких вказати неправдиві відомості про відпуск деревини, а саме : «Дуб пиловник » 3 м3 ціною 1800 гривень, дрова 14 м3, на загальну суму 2100 гривень, які ОСОБА_7 підписав та скріпив печаткою підприємства.

Під час апеляційного розгляду: 

- прокурор, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити;

- обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_9 заперечили проти апеляційної скарги прокурора, просили залишити її без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Даних вимог закону суд першої інстанції в повній мірі не дотримався.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 368, ч.1 ст. 366 КК України ґрунтується на належно зібраних і досліджених по справі достовірних доказах і не оспорюється в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Судом призначено мінімальне основне покарання ОСОБА_7 за ч.1 ст. 366 та за ч.1 ст. 368 КК України в межах санкції даних статей штраф, і правильно визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 ч.1 КК України.

Однак санкції даних статей передбачають і додаткове покарання яке є безальтернативним, хоч основне покарання передбачає альтернативу. 

Проте суд, порушуючи вимоги ст.ст. 52,55 КК України, при обранні основного покарання у виді штрафу обвинуваченому ОСОБА_7 за ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 368 КК України, без посилання на ст. 69 КК України не призначив додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та не призначив покарання за ч.1 ст. 368 КК України зі спеціальною конфіскацією, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

На думку колегії додаткові покарання мають важливе значення для запобігання вчиненню нових злочинів і їх не призначення має бути вмотивованим і чітко сформульованим у резолютивній частині вироку.

Отже, не призначення ОСОБА_7 додаткового покарання за вчинені кримінальні правопорушення є безпідставним і мінімізує принцип достатності покарання внаслідок його м`якості.

Згідно ст. 404 ч.1 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Відповідно до ч.2 вказаної статті суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

В мотивувальній частині апеляційної скарги апелянт вказує, що при постановлені вироку судом допущено істотне порушення кримінального процесуального закону при вирішенні питання про долю речових доказів, а саме грошових коштів, які згідно рішення суду підлягають знищенню після набрання вироком законної сили.

Однак в прохальній частині апеляційної скарги апеляційна вимога щодо речових доказів відсутня.

Колегія суддів вважає, що в частині речових доказів, зокрема грошей слід прийняти рішення виходячи з положень ст.100 КПК України. 

За таких обставин апеляційна скарга є обґрунтованою, і наведені в ній доводи дають підстави для її часткового задоволення та приведення у відповідність закону вироку суду в частині призначення додаткового покарання обвинуваченому і вирішення долі речових доказів, зокрема грошей.

 Керуючись ст.ст.374, 405, 407,409, 418, 419,420 КПК України, колегія суддів, - 

 

засудила :

Апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у судовому розгляді кримінального провадження судом першої інстанції - задовольнити частково.

Вирок Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2014 року щодо ОСОБА_7 в частині не призначення додаткового покарання, та знищенні грошей - скасувати.

Призначити ОСОБА_7 додаткове покарання:

- за ч.1 ст. 368 КК України 3 роки позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно  господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності зі спеціальною конфіскацією;

- за ч.1 ст. 366 КК України 2 роки позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно розпорядчих чи адміністративно  господарських функцій на підприємствах, установах організаціях усіх форм власності.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням визначити додаткове покарання 3 роки позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно  господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності зі спеціальною конфіскацією.

Грошові кошти, які містять на собі сліди хімічної речовини, яка легко передається на

інші об`єкти, а також інші речові докази за постановою від 15.07.2014 року, які вилучені в

обвинуваченого та перебували разом з грошовими коштами, поміченими вказаною речовиною на підставі ст. 100 КПК України  конфіскувати.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

На вирок може бути подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту його проголошення через Апеляційний суд Івано-Франківської області.

 

Головуючий  ОСОБА_2 

Судді:  ОСОБА_3 

  ОСОБА_4 

 

 

Згідно з оригіналом:

Суддя ОСОБА_2