КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2604/12214/12 Головуючий у 1-й інстанції: Батарщук Л.П. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

20 листопада 2014 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Скалецької І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 04 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Києві про контроль за виконанням судового рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Заявник, ОСОБА_2., звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з заявою від 08.08.2014 р., яка є уточненням до заяви від 16.12.2013 р. про контроль виконання судового рішення, зокрема просить визнати протиправною бездіяльність відповідача при виконанні постанов Вищого адміністративного суду України від 28.05.2014 року та ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.06.2014 року та накласти на керівника відповідача штраф за невиконання постанови Вищого адміністративного суду України від 28.05.2014 року та ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.06.2014 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 04 вересня 2014 року заяву повернуто позивачу на підставі п.6 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_2. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, оскільки зазначені в ухвалі висновки не відповідають нормам процесуального права, та винести нову ухвалу, якою задовольнити вимоги заяви в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала судді - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до Дніпровського районного суду м.Києва з заявою про контроль виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 28.05.2014 року, якою, розглянуто по суті та частково задоволено позовні вимоги заявника та ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.06.2014 року, якою зобов'язано відповідача подати звіт про виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 28.05.2014 року.

Суд першої інстанції під час прийняття ухвали про повернення заяви дійшов висновку, що дана справа не підсудна Дніпровському районному суду м. Києва, а підсудна Вищому адміністративному суду України, оскільки саме касаційним судом прийнято рішення по суті позовних вимог та зобов'язано відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду з наступних підстав

Так, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає загальні і спеціальні способи судового контролю. Загальні способи контролю мають усі суди, незалежно від спеціалізації, і вони полягають у розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців. Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому ст. 181 КАС.

Статтею 267 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що спеціальними способами судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є:

- зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення;

- штраф за невиконання судового рішення;

- визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Як вбачається з прохальної частини поданої позивачем заяви від 08.08.2014 року, в першій вимозі заявник просить визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва при виконанні постанови Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Тобто, заява про визнання протиправними дії суб'єкта владних повноважень має бути подана виключно до суду першої інстанції, а тому дана заява підсудна Дніпровському районному суду м. Києва.

Крім того, з поданої позивачем заяви від 08.08.2014 року вбачається, що він також просить суд зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва подати звіт за ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 червня 2014 року про її виконання; накласти на керівника відповідача штраф за невиконання постанови Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року

З матеріалів справи вбачається, що 14.08.2012 року Дніпровським районним судом м.Києва було ухвалено постанову у справі №2а-2604/12214/12 за його позовом до УПФ України у Дніпровському районі м.Києва про стягнення недоотриманих виплат та зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 13.02.2008 року

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2013 року постанову Дніпровським районним судом м.Києва змінено в резолютивній частині та вказано кінцеву дату здійснення перерахунку.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року прийнято нове рішення у цій справі, яким адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

У червні 2014 року ОСОБА_2 направив до Вищого адміністративного суду України клопотання про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Києва подати звіт про виконання вказаної вище постанови суду касаційної інстанції від 28.05.2014 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 червня 2014 року зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Києва подати до Дніпровського районного суду міста Києва звіт про виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року у строк до 01 вересня 2014 року.

Тобто, відповідача зобов'язано надіслати звіт про виконання судового саме до суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що заява позивача від 08.08.2014 року має бути розглянута по суті Дніпровським районним судом м. Києва, а тому суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про повернення вказаної заяви заявнику.

Разом з тим, вимога позивача в апеляційній скарзі про розгляд по суті його заяви від 08.08.2014 року про визнання протиправною бездіяльність відповідача при виконанні рішення суду та накласти на керівника відповідача штраф за невиконання постанови не підлягає задоволенню, так як суд апеляційної інстанції при перегляді в апеляційному порядку ухвали суду про повернення заяви за підсудністю не має повноважень виносити рішення по суті заяви.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали місцевого суду з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи і вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з винесенням ухвали про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 04 вересня 2014 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.