Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.11.2014 Справа №607/12747/14-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої Герчаківської О.Я.,

з участю секретаря Мандзія В.П.,

позивача ОСОБА_1,

його представника ОСОБА_2,

представника відповідачів,

третьої особи Шевчишин О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної адміністрації залізничного транспорту України, Міністерства інфраструктури України, третя особа -Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця», про встановлення факту перебування на посаді на умовах безстрокового трудового договору, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача Державної адміністрації залізничного транспорту України, Міністерства інфраструктури України, третя особа - Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця», про встановлення факту перебування на посаді на умовах безстрокового трудового договору, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до наказу Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» від 26 березня 2012 року за №151/ос він працював на посаді головного лікаря Державного закладу «Відділкова лікарня станції Тернопіль» ДТГО «Львівська залізниця» з 27 березня 2012 року. 01 жовтня 2013 року Державна адміністрація залізничного транспорту України уклала з ОСОБА_1 контракт за №24, відповідно до якого між головним лікарем ОСОБА_1 та Укрзалізницею виникли трудові відносини. Наказом Укрзалізниці від 23 липня 2014 року за №1105/ос ОСОБА_1 звільнено з роботи 24 липня 2014 року на підставі п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України та п.5.3.11 контракту від 01 жовтня 2013 року №24. Відповідно до мотивувальної частини наказу причиною звільнення є невиконання умов контракту, яке полягає в незабезпеченні виконання у встановлені строки законних вимог суб'єктів внутрішнього фінансового контролю. Позивач зазначає, що проведення ревізії є незаконним, оскільки відбувалося не в порядок та спосіб, передбачений законом, що робить незаконним будь-які вимоги, подані в ході проведення. Підстав, передбачених п.5.3.11 контракту від 01 жовтня 2013 року №24, для звільнення ОСОБА_1 не було, так як членів комісії, які не були допущені до ревізії, у встановленому порядку та строки не було залучено до проведення ревізії, тому вони не можуть вважатися суб'єктом внутрішнього фінансового контролю, а їхні вимоги є незаконними. Крім того, ОСОБА_1 вважає, що в розумінні контракту, вимоги Державної фінансової інспекції та суб'єктів внутрішнього фінансового контролю мають бути спільними (об'єднаними), заявленими під час спільних заходів. Укладений 01 жовтня 2013 року Державною адміністрацією залізничного транспорту України контракт за №24 з ОСОБА_1 не регулює трудові відносини останнього із органом управління майном ДЗ «ВКЛ станції Тернопіль ДТГО «Львівська залізниця», а його положення не можуть бути підставою для звільнення. Позивач вважає, що трудову угоду з керівником закладу вправі укладати виключно орган, уповноважений державою на управління державним майном, в даному випадку Міністерство інфраструктури України. Однак, контракту на підставі якого б виникли трудові відносини між ОСОБА_1 та Міністерством інфраструктури України укладено не було. За вказаних обставин, позивач просить суд встановити факт перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з Міністерством інфраструктури України на посаді головного лікаря Державного закладу «Відділкова лікарня станції Тернопіль» ДТГО «Львівська залізниця» з 27 березня 2012 року на умовах безстрокового трудового договору, наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України від 23 липня 2014 року за №1105/ос про звільнення ОСОБА_1 визнати незаконним та скасувати та поновити його на посаді головного лікаря Державного закладу «Відділкова лікарня станції Тернопіль» ДТГО «Львівська залізниця» з 24 липня 2014 року.

11 вересня 2014 року протокольною ухвалою суду задоволено клопотання позивача, в порядку, визначеному ст.33 ЦПК України, в якості співвідповідача залучено Міністерство інфраструктури України.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві, просили суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів, третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечила зіславшись на доводи викладені в запереченнях проти позову у справі №607/12747/14-ц, просила суд відмовити у його задоволенні.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що працює на посаді старшого ревізора служби контролю та внутрішнього аудиту ДТГО «Львівська залізниця». Вранці 10 червня 2014 року вона прибула для проведення ревізії ДЗ «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль» ДТГО «Львівська залізниця». Ревізія була плановою, їй передувало виявлення порушень у відділковій лікарні залізниці в м.Чернівці, а тому керівництвом було прийнято рішення про проведення аудиту у всіх лікувальних закладах, підпорядкованих ДТГО «Львівська залізниця». З собою свідок привезла документи на право здійснювати внутрішній аудит, а саме наказ на проведення перевірки, вказівку та посвідчення, з яким вона ознайомила головного лікаря ОСОБА_1 В період з 10 червня по 19 червня 2014 року ревізія здійснювалася нею самостійно, зокрема вона перевіряла документацію з початку 2014 року. Виявивши порушення, свідок витребувала документи за 2013 рік і тоді в неї почалися конфлікти з позивачем з приводу отримання інформації, що стосується нарядів по виконаних роботах ОСОБА_5, який є сином ОСОБА_1 та працював стоматологом ДЗ «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль» ДТГО «Львівська залізниця». Станом на 20 червня 2014 року ревізія не була закінчена через відсутність повної інформації про відділ платних послуг, а тому свідок склала тільки проект акту, остаточний документ нею не складався. 23 червня 2014 року вона повернулася у лікувальний заклад для продовження ревізії на підставі вказівки начальника залізниці, з якою ОСОБА_1 ознайомився, однак повідомив, що ревізія закінчена та не допустив до її подальшого проведення. Проте свідок пройшла на своє робоче місце, де попередньо залишила документацію, яку вивчала до 27 червня 2014 року, та в подальшому склала акт ревізії. В програмі ревізії було передбачено участь працівників медичної служби, бухгалтера, кадровика та інших, які мали досліджувати питання в межах своєї компетенції, зокрема ОСОБА_6 по питаннях медичного забезпечення, ОСОБА_7 - головний терапевт, ОСОБА_8 - головний бухгалтер, ОСОБА_9 - стоматолог і ОСОБА_10 - спеціаліст по кадрових питаннях. Свідку відомо, що ці особи приїжджали в м.Тернопіль, однак не були допущені до проведення ревізії, у зв'язку із закінченням терміну її проведення.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що працює головним бухгалтером ДЗ «Відділкова лікарня станції Рівне» ДТГО «Львівська залізниця». 24 червня 2014 року вона приїхала в м.Тернопіль для участі в ревізії відділової лікарні ст.Тернопіль. Згідно вказівки начальника залізниці і наказу на відрядження, з посвідченням залізничника вона звернулася до головного лікаря даного закладу, який повідомив їй про те, що термін ревізії закінчився, про що надав офіційного листа, роз'яснивши, що ревізія проводитись не буде. З собою свідок мала телеграму медичної служби, наказ по лікарні і посвідчення залізничника. Розпорядження про те, що вона включена в склад робочої групи та програми перевірки в неї не було. В коло її посадових обов'язків входить проведення перевірок і ревізій, а тому їй доручили прийняти участь у ревізії фінансово-господарської діяльності вказаного вище лікувального закладу. З тим, що включена в групу для проведення ревізії свідок ознайомилася 23 червня 2014 року, однак програми перевірки в неї не було.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що працює начальником ліквально-профілактичного відділу медичної служби Львівської залізниці. У зв'язку з цим їй відомо про те, що у зв'язку з порушеннями, які було виявлено у відомчій лікарні залізниці в м.Чернівці, у червні-липні 2014 року було заплановано проведення перевірок по всіх медичних закладах залізниці. 23 червня 2014 року її було ознайомлено із вказівкою начальника залізниці про продовження проведення ревізії відділової лікарні ст.Тернопіль. За розпорядженням начальника медичної служби залізниці було створено робочу групу, яка 25 червня о 10.00 год. прибула в м.Тернопіль в складі працівників медичного забезпечення і кадровика. Приїхали позаштатний стоматолог ОСОБА_9, позаштатний терапевт ОСОБА_7 і спеціаліст з кадрової роботи ОСОБА_10 Бухгалтер ОСОБА_8 приїжджала раніше, однак не була допущена до проведення ревізії. Розпорядження, посвідчення і свої відрядження вони зареєстрували в журналі обліку перевірок. Після чого головний лікар закладу ОСОБА_1 повідомив, що не може їх допустити до проведення ревізії, оскільки її термін закінчився 20 червня 2014 року, про що надав офіційний лист. Про вказані обставини нею була повідомлена ОСОБА_4 На підтвердження підставності свого приїзду свідок надала розпорядження начальника медичної служби залізниці, яке ним було видано на підставі вказівки начальника залізниці про продовження ревізії. Створена робоча група фактично приїхала в розпорядження ОСОБА_4, посвідчень на проведення перевірки та програми перевірки в них не було. З червня 2014 року свідок не приймала участі в перевірках інших медичних закладів залізниці.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що працює завідуючою терапевтичним відділенням ДЗ «Дорожня поліклініка» ДТГО «Львівська залізниця». 24 червня 2014 року телефонограмою її було повідомлено про те, що вона включена до складу комісії по перевірці відділової лікарні станції Тернопіль. Свідок отримала відрядження і 25 червня 2014 року в складі ОСОБА_6, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 поїхали в м.Тернопіль. По прибуттю вони оддразу зайшли до головного лікаря, зареєструвалися в журналі перевірок, після чого ОСОБА_1, ознайомившись із їхніми документами, повідомив про відмову в допуску до проведення ревізії, оскільки її термін закінчився 20 червня 2014 року. Про вказане ними було складено акт відмови, який в той же день надіслали начальнику медичної служби ОСОБА_12 Свідок є головним позаштатним терапевтом Львівської залізниці і приїхала для проведення ревізії на підставі розпорядження начальника медичної служби залізниці, яке вважає достатнім документом для допуску до проведення ревізії. Питання ревізії робочій групі мала повідомити ОСОБА_4 З червня 20014 року і до часу судового засідання свідок не приймала участі у проведенні перевірок інших медичних закладів залізниці.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що 25 червня 2014 року вона разом із ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7 були скеровані вказівкою начальника медичної служби для проведення перевірки відділової лікарні станції Тернопіль. Близько 11.00 год. вони прибули в медичний заклад, де пройшли в приймальню головного лікаря, який повідомив, що до проведення ревізії їх не допускають, однак не заперечив щодо виконання працівниками медичної служби своїх обов'язків з надання методологічної допомоги. Протягом дня свідок перебувала у кадровому відділі, після чого всі відбули у м.Львів. Направлення на перевірку їй не оформлялося, програма не надавалася. Вважає, що їй було достатньо розпорядження начальника медичної служби для того, щоб прийняти участь у перевірці.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що є начальником медичної служби Львівської залізниці. Йому відомо про те, що ОСОБА_1 було звільнено з посади головного лікаря відділового лікувального закладу станції Тернопіль за невиконання умов контракту. Позивач не допустив службу внутрішнього контролю і аудиту до проведення ревізії. 24 червня 2014 року ним було видано розпорядження, яким визначено склад комісії для її проведення в яку входили ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 і ОСОБА_10 На перевірку ставилися питання по медичному обслуговуванню, заробітній платі і кадрах. Про не допуск до перевірки ОСОБА_8 повідомила одразу по прибутті 24 червня 2014 року. Решта групи на місце перевірки приїхали 25 червня 2014 року та одразу зателефонували, що їх не допущено до її проведення. ОСОБА_1 вручив їм лист про те, що перевірка закінчилася 20 червня 2014 року.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 25 червня 2014 року він разом із ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 приїхали в м.Тернопіль для проведення ревізії відділової лікарні станції Тернопіль. Про її проведення всі попередньо повідомлялися медичною службою. По прибуттю на місце перевірки члени груп зайшли до головного лікаря ОСОБА_1, який повідомив їм про те, що ревізія закінчилася, до продовження її проведення їх не допустили. На проведення ревізії вони приїхали з розпорядженням начальника медичної служби, направлень чи переліку питань ревізії в них не було. Після недопуску до проведення ревізії свідок, як позаштатний спеціаліст, оглянув територію закладу, кабінети, санепідемічний режим та склав довідку за наслідками огляду.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідачів - третьої особи, покази свідків, суд встановив наступне.

Державний заклад «Віддікова лікарня ст.Тернопіль» є державною організацією, юридичною особою - це підтверджується п.3.1 Статуту Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль» ДТГО «Львівська залізниця», затвердженого наказом Укрзалізниці від 13 березня 2008 № 161-Ц із змінами до цього Статуту, затвердженими наказом Укрзалізниці від 04 липня 2011 № 391-Ц.

Відповідно до Статуту Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль» ДТГО «Львівська залізниця» лікарня заснована на державній власності, відноситься до сфери управління Міністерства інфраструктури України, підпорядкований Укрзалізниці, а в порядку координаційної діяльності - Львівській залізниці (п.1.1), методологічне і оперативне керівництво та контроль за діяльністю лікарні здійснює Укрзалізниця через медичну службу ДТГО «Львівське: залізниця» (п.6.2.)

Згідно з п. 30 Додатку №1 до наказу Міністерства інфраструктури України від 26 липня 2013 № 536 Державний заклад «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль» ДТГО «Львівська залізниця» входить до Переліку підприємств, установ та організацій залізничного транспорту, які для оперативного централізованого управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполучення та регулювання виробничо-господарської діяльності залізниць у сфері організації цього процесу підпорядковуються Державній адміністрації залізничного транспорту України.

Згідно наказу ДТГО «Львівська залізниця» від 26 березня 2012 № 151/ос ОСОБА_1 призначений на посаду головного лікаря Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль» ДТГО «Львівська залізниця».

Наказом Укрзалізниці від 20 вересня 2013 року № 309-Ц/од внесено зміни у додатки 1 та 2 до наказу Укрзалізниці від 04 липня 2002 року № 340-Ц «Про номенклатуру посад керівних працівників залізничного транспорту України» посади головного лікаря закладу охорони здоров'я та головного бухгалтера закладу охорони здоров'я були включені до номенклатури посад керівних працівників залізничного транспорту, призначення яких здійснюється на умовах контракту, і звільнення на які проводиться наказами Генерального директора Укрзалізниці.

01 жовтня 2013 року ОСОБА_1 підписав та подав Генеральному директору Укрзалізниці заяву, з якої вбачається, що у зв'язку з внесенням змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо контрактної форми трудового договору з керівником державного закладу охорони здоров'я.

У відповідності до наказу №714/00 від 02 жовтня 2013 року, виданого Державною адміністрацією залізничного транспорту України, вирішено укласти контракт з головним лікарем Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль» ДТГО «Львівська залізниця» ОСОБА_1 строком на один рік: з 02 жовтня 2013 року по 01 жовтня 2014 року включно.

01 жовтня 2013 року між Державною адміністрацією залізничного транспорту України, з одного боку, та головним лікарем Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль» ДТГО «Львівська залізниця» ОСОБА_1, з другого боку, укладено контракт №24 на термін з 02 жовтня 2013 року по 01 жовтня 2014 року включно.

У відповідності до пункту 5.2 контракту цей контракт припиняється з ініціативи Укрзалізниці до закінчення строку дії контракту у випадках, передбачених цим контрактом (п.5.2.3), з інших підстав, передбачених законодавством та цим контрактом (п.5.2.4).

Пункт 5.3.11 контракту № 24 встановлює додаткову підставу дострокового припинення дії цього контракту та звільнення працівника з посади, а саме працівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Укрзалізниці, у тому числі за пропозицією начальника залізниці, у межах якої розташований заклад, до закінчення терміну його дії у разі недотримання фінансового та бюджетного законодавства, а також незабезпечення виконання в установлені строки законних вимог Державної фінансової інспекції та суб'єктів внутрішнього фінансового контролю.

Відповідно до п.5.3 контракту цей контракт може бути розірваний з ініціативи Укрзалізниці за пропозицією начальника залізниці.

Згідно наказу начальника ДТГО «Львівська залізниця» №280/Н від 06 червня 2014 року начальнику служи контролю та внутрішнього аудиту ОСОБА_13, начальнику медичної служби ОСОБА_12 наказано на протязі червня-вересня 2014 року організувати проведення документальних перевірок з питань правильності нарахування та виплати заробітної плати, відповідності тарифікаційних списків та штатних розписів працівників, інших питань фінансового-господарської діяльності медичних навчальних закладів залізниці.

На виконання наказу ДТГО «Львівська залізниця» №280/Н від 06 червня 2014 року видано вказівку про призначення документальної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДЗ «Відділкова лікарня ст. Тернопіль» до 20 червня 2014 року.

В доповнення до вказівки від 06 червня 2014 року №Н-04-202в начальником залізниці запропоновано продовжити термін проведення комплексної ревізії фінансово-господарської діяльності ДЗ «Відділкова лікарня ст. Тернопіль» в термін до 27 червня 2014 року.

23 червня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до старшого ревізора служби контролю та внутрішнього аудиту ДТГО «ЛЗ» із листом №830, в якому зазначає, що термін перевірки тривав до 20.06.2014 року. Оскільки 20.06.2014 року перевірка продовжена не була, ОСОБА_1 просить надати йому результати проведеної документальної перевірки ДЗ «ВКЛ ст.Тернопіль ДТГО «ЛЗ» у період згідно посвідчення 06.06.2014 року по 2006.2014 року. Вказівка від 23.06.2014 року №Н-04/217в «Про продовження терміну ревізії фінансово-господарської діяльності ДЗ «Відділкова лікарня ст. Тернопіль» була видана після завершення документальної перевірки, тому не може продовжувати її термін.

Згідно листа ОСОБА_1 №833 від 24 червня 2014 року, направленого заступнику головного бухгалтера ДЗ «Відділкова лікарня станції Рівне ДТГО «ЛЗ», через ненадання письмових підстав до проведення перевірки термін перевірки закінчився 20.06.2014 року. Вказівка від 23.06.2014 року №Н-04/217в «Про продовження терміну ревізії фінансово-господарської діяльності ДЗ «Відділкова лікарня ст. Тернопіль» була видана після завершення документальної перевірки, тому не може продовжувати її термін.

24 червня 2014 року начальник служби контролю та внутрішнього аудиту ДТГО «Львівська залізниця» подав начальнику ДТГО «Львівська залізниця» доповідну записку, в якій просить у зв'язку з перешкоджанням проведення ревізії розглянути питання доцільності перебування на займаній посаді головного лікарня Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль» ДТГО «Львівська залізниця» ОСОБА_1

09 липня 2014 року начальник Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» звернувся до генерального директора Укрзалізниці із поданням про вирішення питання щодо доцільності перебування на займаній посаді головного лікаря Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль» ОСОБА_1 у зв'язку з перешкоджанням проведенню перевірки.

Наказом Укрзалізниці від 23 липня 2014 року № 1105/ос, ОСОБА_1 звільнений 24 липня 2014 року з посади головного лікаря ДЗ «ВКЛ ст.Тернопіль» на підставі пункту 8 частини 1 статті 36 КЗпП України та пункту 5.3.11 контракту № 24 за невиконання умов контракту, яке полягає внезабезпеченні виконання позивачем ОСОБА_1 у встановлені строки законних вимог суб'єктів внутрішнього фінансового контролю залізниці, дію контракту № 24 - припинено.

Частиною 3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З урахуванням вимог КЗпП України у справах, в яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Відповідно до ч.3 ст.21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, у якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі достроково, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

На контрактну форму трудового договору не поширюється положення ст.9 КЗпП України про те, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними.

Таким чином, виходячи з особливостей зазначеної форми договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, при укладенні контракту закон надав право сторонам встановлювати їхні права, обов'язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами Кодексу законів про працю України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання договору.

Згідно з п.8 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що вирішуючи позови про поновлення на роботі, осіб, звільнених за п.8 ст.36 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 01 жовтня 2013 року і до звільнення 23 липня 2014 року працював на посаді головного лікаря ДЗ «Відділкова лікарня ст. Тернопіль», який підпорядковується Державній адміністрації залізничного транспорту України, на умовах контракту №24, укладеного строком на один рік з 02 жовтня 2013 року по 01 жовтня 2014 року. Відповідно до положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року, Укрзалізниця є органом управління залізничним транспортом, підвідомчим Міністерству інфраструктури, до сфери управління якого входить Львівська залізниця. Вказаним положенням також визначено повноваження Укрзалізниці щодо укладення і розірвання контрактів з керівниками. Вказане свідчить про те, що трудові відносини мали місце між ОСОБА_1 та Державною адміністрацією залізничного транспорту України. Доказів на підтвердження того, що позивач перебував у трудових відносинах з Міністерством інфраструктури України в матеріалах справи немає та в судовому засіданні їх не здобуто, їх відсутність підтвердив і сам ОСОБА_1, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ДЗ «Відділкова лікарня ст. Тернопіль» підпорядковується безпосередньо Міністерству інфраструктури України, що суперечить наказу Міністерства інфраструктури України від 26 липня 2013 року №536. За таких обставин, суд вважає, що позивач мав виконувати умови контракту №24 від 01 жовтня 2013 року.

Звільнення ОСОБА_1 мотивовано тим, що він не виконав вимог суб'єктів внутрішнього фінансового контролю залізниці (п.5.3.11 контракту), чинив перешкоди у проведенні ревізором ОСОБА_4 та робочою групою в складі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 і ОСОБА_10 ревізії ДЗ «Відділкова лікарня ст. Тернопіль». Вказані особи допитувались в судовому засіданні в якості свідків та підтвердили те, що ОСОБА_1 не допустив їх для продовження проведення ревізії ДЗ «Відділкова лікарня ст. Тернопіль», мотивуючи свою відмову закінченням термінів її проведення, а не відсутністю належно оформлених документів, які дають право на проведення ревізії, як про це позивач вказує у своїй позовній заяві. Позивачем не доведено, що накази і вказівки начальника Львівської залізниці щодо проведення та продовження термінів проведення ревізії ДЗ «Відділкова лікарня ст. Тернопіль», а також розпорядження начальника медичної служби Львівської залізниці про створення робочої групи для участі у складі ревізійної комісії по продовженню терміну проведення ревізії вказаної лікарні є неправомірними, суперечать вимогам чинного законодавства та нормативним документам Укрзалізниці, а тому суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 з підстав, визначених п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України та п.5.3.11 контракту № 24 від 01 жовтня 2013 року, відбулося з дотримання вимог закону.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної адміністрації залізничного транспорту України, Міністерства інфраструктури України, третя особа - Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця», про встановлення факту перебування на посаді на умовах безстрокового трудового договору, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі слід відмовити.

Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 64, 160, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної адміністрації залізничного транспорту України, Міністерства інфраструктури України, третя особа -Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця», про встановлення факту перебування на посаді на умовах безстрокового трудового договору, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча О.Герчаківська