11-кп/775/8/2014(м)

264/1698/13-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого : Шаліної Т.О.

суддів:Топчій Т.В., Меленчук В.С.

при секретарі:Чекаревій Н.

за участю прокурора:Максименко Н.Г.

захисників: ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі кримінальне провадження з апеляційними скаргами та доповнення до них захисника ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_7, обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 серпня 2013 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець села Максимівка, Волноваського району Донецької області, не працюючий; раніше не судимий; проживаючий за адресою: АДРЕСА_4.

засуджений за ст. 115 ч.2, п.п.6,12,13 до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ст. 187 ч.4 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка міста Чапаєвська, Самарської області, має на утриманні двох неповнолітніх дітей; не працююча; раніше судима 10 грудня 2003 року Першотравневим районним судом Донецької області за ст.. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки; постановою Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 13 грудня 2005 року іспитовий строк скасований та направлена для відбування призначеного покарання, звільнилась 07травня 2008 року на підставі акту про помилування, проживаюча за адресою: АДРЕСА_4; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5..

засуджена за ст. 115 ч.2, п.п.6,12,13 до 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю, за ст. 187 ч.4 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ст.185ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 14 позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнані винними і засуджені за вчинення кримінальних правопорушень при наступних обставинах.

26 листопада 2012 року о 15 год.30 хв. обвинувачений ОСОБА_7 за попередньою змовою у групі осіб із своєю співмешканкою обвинуваченою ОСОБА_8, яка з вересня 2010 року по червень 2012 року працювала на посаді поштарки у 24 відділенні зв'язку м. Маріуполя та була обізнана із звичками, матеріальним становищем та обставинами побуту осіб похилого віку, які мешкали на території, яку вона обслуговувала в силу своїх професійних обов'язків у вигляді виплати пенсій, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, а ОСОБА_8 - повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшли за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою АДРЕСА_1. Згідно із попередньою домовленістю та діючи за попередньо розробленим планом обвинувачена ОСОБА_8 залишилась на сходовому майданчику між 2 та третім поверхами третього під'їзду вказаного будинку, де спостерігала за обстановкою, а обвинувачений ОСОБА_7, достовірно знаючи, що двері квартири ОСОБА_9 в силу його звички не зачинені, шляхом вільного доступу через відкриті двері проник до квартири, де був застигнутий на місці вчинення злочину потерпілим ОСОБА_9, у наслідок чого обвинувачений ОСОБА_7 вирішив вийти за межі попередньої домовленості з ОСОБА_8 та вчинити розбійний напад на ОСОБА_9,поєднаний із заподіянням тілесних ушкоджень, та протиправне заподіяння смерті з корисливих мотивів. Реалізуючи свій злочинний намір, діючи з користі та бажаючи настання смерті потерпілого, ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_9, який знаходився при вході до жилої кімнати та напав на останнього, під час чого із значною силою схопив шию потерпілого руками та сильно стиснув її, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть ОСОБА_9 В цей час обвинувачена ОСОБА_8 через тривалу відсутність ОСОБА_7 вирішила увійти до квартири потерпілого з метою сприяти ОСОБА_7 у вчиненні злочину. Увійшовши до квартири та зачинивши за собою вхідні двері, ОСОБА_8 побачила, що ОСОБА_9 лежить на підлозі і зрозуміла, що ОСОБА_7 вийшов за межі попередньої домовленості між ними на вчинення крадіжким, а його дії переросли у розбійний напад. Свідомо допускаючи можливість того, що ОСОБА_7 вчинив умисне вбивство ОСОБА_9, вона вирішила підтримати ОСОБА_7 у вчиненні ним зазначених злочинів. Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, з користі, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заволоділи грошовими коштами у розмірі 400 грв. та продуктами харчування, які не мають матеріальної цінності.

Після вчинення цього кримінального правопорушення, розуміючи той факт, що при його вчиненні не виникло складності, обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7. вирішили продовжити свої злочинні дії, спрямовані на вчинення у подальшому корисливих злочинів, будучи при цьому готові вчинити розбійні напади, а при необхідності - вбивства людей.

Реалізуючи свій злочинний намір, 6 грудня 2012 року приблизно о 16 год. обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8, діючи умисно, з корисливих спонукань, за попередньою змовою у групі осіб, а ОСОБА_7 будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство та розбій, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння прийшли за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою АДРЕСА_2, проникли у цю квартиру, де вчинили напад на потерпілу під час якого ОСОБА_7 схопив обома руками потерпілу за шию, із значним зусиллям здавив її, повалив потерпілу на підлогу, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження та тримав її таким чином до тих пір, доки вона не перестала подавати ознаки життя. ОСОБА_8 у цей час заволоділа грошима у сумі 620 грв., тонометром для вимірювання тиску, продуктами харчування, та засобом для миття посуду «Гала».

Крім того 31 грудня 2012 року о 15-00 год. обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8, діючи умисно, з корисливих спонукань, за попередньою змовою групою осіб, будучи особами, які раніше вчинили умисне вбивство та розбій. Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, переслідуючи мету розбійного нападу на ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_8. прийшли за місцем її мешкання за адресою АДРЕСА_3, де заздалегідь домовившись та розподіливши ролі, проникли у цю квартиру, де обвинувачений ОСОБА_7 підійшов до потерпілої ОСОБА_11 і реалізуючи їх спільний злочинний намір, спрямований на вчинення розбійного нападу та умисного вбивства потерпілої, керуючись корисливими мотивами та бажаючи настання смерті останньої, перебуваючи у коридорі вказаної квартири, скоїв на неї напад, у ході якого, схопивши обома руками потерпілу за шию, із значним зусиллям здавив її, повалив потерпілу на підлогу, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження та тримав її таким чином до тих пір, доки вона не перестала подавати ознаки життя. Обвинувачена ОСОБА_8 . під час цього заволоділа пляшкою напою «мартіні», грошима у розмірі 48 грв., мобільним телефоном «самсунгХ620» вартістю 350 грв., тонометром для вимірювання тиску, пакетом та пляшкою рослинного масла, заподівши матеріальну шкоду на загальну суму 496 грв.97 коп.

У апеляційній скарзі та доповненнях до неї захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд з тих підстав, що судом першої інстанції істотно порушені вимоги КПК та фактично не призначене покарання за вчиненні кримінальні правопорушення, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, суд вийшов за межи пред'явленого обвинувачення. Посилається на те, що як на досудовому розслідуванні, так і у суді інтереси ОСОБА_7 захищав захисник ОСОБА_12, який не надав договір, а також надав ордер, який не відповідає вимогам закону, при цьому цей захисник фактично ніяк не виконував свої обов'язки. Призначаючи покарання, суд першої інстанції, за ст.187ч.4 та ст.115 ч.2 КК України не призначив покарання за кожним епізодом, а тому порушив вимоги ст.70 та п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання». Суд визнав винним ОСОБА_7 в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, яка раніше вчинила умисне вбивство, а також за ст.187ч.4 КК України як розбійний напад, спрямований на заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для життя та здоровья особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у житло та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень. Разом з тим за епізодом відносно потерпілого ОСОБА_9, обвинуваченому ОСОБА_7 було об'явлено про підозру за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині із корисливих мотивів, а також розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя та здоровья особи, яка зазнала нападу, поєднаному з проникненням у житло та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

У апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок скасувати, асправу направити на новий судовий розгляд, оскільки він не вчиняв кримінальні правопорушення за які його засудили, а оговорив себе, оскільки був обманутий робітниками міліції та захисником про те, що якщо він визнає себе винним, то йому не буде призначене довічне позбавлення волі. Крім того, судовий розгляд по справі був проведений за участю захисник. Повноваження, якого були оформлені з порушенням закону, а тому вважає, що розгляд справи був проведений без участі захисника.

Обвинувачена ОСОБА_8 у апеляційній скарзі також просить вирок скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд. Вказує, що суд допустив однобічність та неповноту, істотно порушив КПК, не дав оцінку доказам. Не дав оцінку суд тому, що про смерть потерпілих вона узнала тільки 28.12.2012 року від ОСОБА_13 ЇЇ вина у вчинені вбивств не доведена. У мотивувальній частині суд посилається на пояснення експертів, чим порушені норми КПК. Судом не перевірена причетність інших осіб до вбивства ОСОБА_9 Крім того, суд не взяв до уваги, що захисник ОСОБА_14 фактично не захищав її, оскільки не заявляв ніякі клопотання, а тому вважає, що справа була розглянута у відсутності захисника.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_5, які підтримали доводи апеляційних скарг та доповнень до них, обвинувачену ОСОБА_8 та її захисника ОСОБА_6, які також підтримали доводи апеляційних скарг та доповнення до них, прокурора, який не погодився з доводами апеляційних скарг, дослідивши матеріали кримінального провадження, та перевіривши доводи апеляційних скарг та доповнення до них, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочинів за які вони засуджені відповідають фактичним обставинам справи, визнаними судом доведеними, та ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених судом доказів.

Викладені у апеляційних скаргах доводи про те, що судовий розгляд по справі проведено неповно, однобічно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на недосліджених доказах, є безпідставними.

Як встановлено перевіркою матеріалів кримінального провадження, досудове слідство і судовий розгляд проведені з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи. Викладені у вироку висновки про доведеність винності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчинені вказаних злочинів щодо потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_15 та ОСОБА_11 відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими у судовому засіданні і детально викладеними у вироку доказами.

Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судовому засідання повністю визнали себе винними у всіх інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях за обставин, встановлених судом. При цьому вони детально розповідали про розподіл обов'язків при вчиненні всіх кримінальних правопорушень, як проникали у житло потерпілих, як ОСОБА_7 здавлював шиї потерпілим після чого валив їх на підлогу і тримав до того, поки потерпілі переставали дихати, а також де і які речі потерпілих вони викрадали. Свої дії вони пояснювали тим, що не мали коштів і знали, що потерпілі були старі і самотні люди у яких були гроші.

Показання обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в суді щодо обставин вбивства потерпілих підтверджується даними висновками судово-медичних експертиз і поясненнями судово медичних експертів у судовому засіданні про локалізацію і характер ушкоджень та механізм їх спричинення.

Наведені у вироку докази , жодним чином доводами скарг не спростовуються.

Показання обох обвинувачених свідчать, що мотивом вбивства потерпілих була корисливість.

Дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відносно потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_11 у формі вербальної змови були цілеспрямовані і узгоджені.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 у той частині, що вона узнала, що потерпілі померли тільки 28.12.2012 року і вона ніякої участі у їх вбивстві не приймала спростовані дослідженими судом доказами, оскільки вона бачила як ОСОБА_7 позбавляв потерпілих життя і в цей час вона розшукували цінні речі та гроші, які у подальшому вони витрачали на особисті потреби разом.

Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, досліджені й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 органами досудового слідства та судом першої інстанції не допущено. Висновки суду ґрунтуються на допустимих та достатніх доказах.

Правильно проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, та давши їм оцінку, суд прийшов до обґрунтованих висновків про винність ОСОБА_7 у вчиненні ним при викладених у вироку обставинах злочинів, за які його засуджено за ч.4 ст.187, п.6,12,13ч.2ст.115 КК України, а також про винність ОСОБА_8 у вчиненні нею при викладених у вироку обставинах злочинів, за які її засуджено за ст. ч.4ст.187, п.6,12,13ч.2ст.115, 185ч.3 КК України.

Доводи апеляційних скарг у той частині, що захисники ОСОБА_12 та ОСОБА_14 не виконували свої обов'язки, а захисник ОСОБА_12 був допущений до участі у справі без надання відповідних документів є безпідставними. Так, з матеріалів справи вбачається, що на досудовому слідстві захисник ОСОБА_12 був допущений на підставі заяви підозрюваного ОСОБА_7 від 2.01.2013 року. При цьому захисник надав ордер і копію свідоцтва. ( а.с.194.195 т.1). Під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції між підозрюваним ОСОБА_7 та захисником ОСОБА_12 був укладений договір, до якого був долучений ордер, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та копія витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, тобто документи, які відповідають Рішенню Ради адвокатів України №36 від 17.12.2012 (а.с.48,48а,52 т.1). Крім того з матеріалів кримінального провадження вбачається,що як на досудовому слідстві, так і в суді обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не заявляли клопотань про відсторонення від їх захисту захисників ОСОБА_12 та ОСОБА_16, судом також відносно них не приймалось рішення про відсторонення.

Також безпідставні доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_5 у той частині, що суд вийшов за межі обвинувачення ОСОБА_7 за епізодом умисного вбивства потерпілого ОСОБА_9, оскільки вироком суду обвинувачений ОСОБА_7 за епізодом відносно потерпілого ОСОБА_9 визнаний винним у тому ж обсязі, в якому йому було оголошено про підозру.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8, суд першої інстанції дотримав вимоги ст.65 КК України, врахувавши характер і ступінь тяжкості вчинених ними декількох особливо тяжких кримінальних правопорушень, дані про їх особи та у вироку навів доводи, чому вважає, що обвинувачений ОСОБА_7 являє собою особливу небезпеку для суспільства. Рішення про призначення обвинуваченому ОСОБА_7 довічного позбавлення волі є переконливим.

Керуючись ст.407 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А

Апеляційні скарги та доповнення до них захисника ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_7, обвинуваченої ОСОБА_8 , залишити без задоволення.

Вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 серпня 2013 року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення.

Головуючий:

Судді: