ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2014 р. Справа № 908/2164/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.

при секретарі Катренко І.С.

за участю представників:

заявника скарги - не з'явився,

боржника - не з'явився,

ліквідатора - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (вх. №3563 З/2-8) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.09.14 у справі №908/2164/13

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство "Будкомплекс", м. Запоріжжя

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.09.2014 р. у справі №908/2164/13 (суддя Дьоміна А.В.) у задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання кредиторських вимог у сумі 18507,00 грн. відмовлено повністю.

Зазначена ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що згідно з абз. 4 п. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом у останнього не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Оскільки поточні кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області у розмірі 18 507,00 грн. виникли після винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, вони задоволенню не підлягають.

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області не погодилась з зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.09.2014 р. у справі №908/2164/13 та прийняти нове рішення, яким її заяву про визнання кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство "Будкомплекс" задовольнити, розглянути справу за участю її представника.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник зазначає, що законом обмежено строк подання заяв кредиторів, грошові вимоги яких виникли під час проведення процедур банкрутства, двома місяцями з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Такі грошові вимоги включаються до четвертої черги, за винятком грошових вимог, черговість задоволення яких визначена Законом (забезпечені вимоги, вимоги щодо виплати заробітної плати, вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів тощо) та грошових вимог, що становлять штрафні санкції, які підлягають включенню у відповідну чергу. Вимоги кредиторів, які у встановлений строк не звернулися до господарського суду, погашаються в шосту чергу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2014 р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.11.2014 р.

Ліквідатор банкрута надіслав відзив на апеляційну скаргу (вх. №10319 від 11.11.2014 р.), у якому вважає ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.09.2014 р. обґрунтованою та такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого підлягає залишенню без змін, а апеляційну скаргу - безпідставною, тому вона підлягає залишенню без задоволення.

Так, ліквідатор вважає хибними твердження заявника скарги про порушення місцевим господарським судом вимог Податкового кодексу України, оскільки частиною 2 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону №4212-УІ від 22.12.2011 р. унормовано, що цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є спеціальними по відношенню до норм інших нормативно-правових актів, в тому числі, і до норм Податкового кодексу України, в зв'язку з чим до спірних правовідносин повинні застосовуватись спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Також ліквідатор просить апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області розглядати без його участі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2014 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.11.2014 р.

В судове засідання 13.11.2014 р. заявник скарги свого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи факт належного повідомлення судом всіх учасників судового процесу про час та місце розгляду апеляційної скарги, клопотання ліквідатора про розгляд справи без його участі, а також те, що явка представників учасників процесу не була визнана судом обов'язковою, та приймаючи до уваги встановлений ч. 2 ст.102 ГПК України 15-денний термін для розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також відсутність клопотання заявника скарги про продовження строку розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області за відсутності його представника та ліквідатора за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали апеляційного оскарження, викладені в апеляційній скарзі доводи заявника, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали господарського суду Запорізької області від 29.09.2014 р. у справі №908/2164/13, постановою господарського суду Запорізької області від 22.10.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство "Будкомплекс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Плецьку Ю.В.

30.10.2013 р. в газеті "Голос України" №203 було здійснено публікацію відповідного оголошення.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.12.2013 р. Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області визнано кредитором банкрута на суму 19974,68 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.12.2013 р. було визнано кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області у даній справі на суму 575283,61 грн.

15.09.2014 р. Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулась до господарського суду Запорізької області з заявою про визнання кредиторських вимог на загальну суму 18507,00 грн.

В обґрунтування своєї заяви Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області посилалась на підпункт 16.1.4 пункту 16.1 ст. 16, пункт 46.1 ст. 46, пункти 57.1, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Місцевим господарським судом було встановлено, що вищезазначені кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області виникли на підставі поданих підприємством-банкрутом декларацій з нарахування податку на додану вартість за період грудень 2013 р. - червень 2014 р. у розмірі 18 337,00 грн. та податкового повідомлення-рішення №0007708-26-22-11 від 04.04.2014., згідно з яким ТОВ ВТП "Будкомплекс" нараховані штрафні санкції у сумі 170,00 грн.

29.09.2014 р. господарським судом Запорізької області у справі №908/2164/13 була винесена оскаржувана ухвала, якою у задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання кредиторських вимог у сумі 18507,00 грн. відмовлено повністю з підстав, викладених вище.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду та, надаючи правову кваліфікацію обставинам, викладеним в ухвалі від 29.09.2014 р., зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У зв'язку з набранням чинності 19.01.2013 р. Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011. №4212-VI викладено в новій редакції Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 1 вказаного Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Імперативною нормою - частиною 2 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є спеціальними по відношенню до норм інших нормативно-правових актів, в тому числі, і до норм Податкового кодексу України, в зв'язку з чим до спірних правовідносин повинні застосовуватись спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Таким чином, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обмежено строк подання заяв поточних кредиторів двома місяцями з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Як вже було зазначено, публікацію про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство "Будкомплекс" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було здійснено 30.10.2013 р.

Отже, граничним строком подання поточними кредиторами своїх заяв із грошовими вимогами до банкрута є 30.12.2013 р.

Оскільки поточні грошові вимоги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області виникли на підставі поданих підприємством-банкрутом декларацій з нарахування податку на додану вартість за грудень 2013 - червень 2014 р. у розмірі 18337,00 грн. та податкового повідомлення-рішення №0007708-26-22-11 від 14.04.2014 р. про нарахування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн., а заява Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області подана до господарського суду 15.09.2014 р., тобто, після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, то, згідно з абзацами 3, 4 частини першої статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав, а у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, зазначені грошові вимоги були нараховані Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області в порушення приписів ст. 38 вказаного Закону, в зв'язку з чим були правомірно відхилені господарським судом першої інстанції.

Стосовно поточних грошових вимог Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області у вигляді штрафних санкцій та пені у загальному розмірі 170,00 грн., то висновки суду першої інстанції відповідають вимогам чинного законодавства України про банкрутство, в зв'язку з чим є законними та обґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Згідно з частиною 3 вказаної статті Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Як вже було зазначено, господарським судом Запорізької області при порушенні провадження у справі №908/2164/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - торгове підприємство "Будкомплекс" згідно з нормами статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Зі змісту заяви Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області та доданих до неї матеріалів вбачається, що штрафні санкції у розмірі 170,00 грн. нараховані під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі №908/2164/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - торгове підприємство «Будкомплекс», внаслідок чого в силу приписів статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" були обґрунтовано відхилені судом першої інстанції.

Відповідно до частини 8 статті 41 Закону про банкрутство кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.

Статтею 45 Закону про банкрутство передбачена черговість задоволення вимог кредиторів. У другу чергу задовольняються вимоги, що виникли внаслідок зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Таким чином, у відповідності до статей 38, 41, 45 Закону про банкрутство, у ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених Законом про банкрутство. Такими випадками є зобов'язання з оплати комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (частина 8 статті 41 Закону).

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд вірно застосував норми матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, а апеляційна скарга позбавлена належного правового обгрунтування, тому ухвала господарського суду Запорізької області від 29.09.2014 р. у справі № 908/2164/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області має бути залишена без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.09.2014 р. у справі №908/2164/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 18.11.2014 р.

Головуючий суддя Гетьман Р.А.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Плахов О.В.