ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2007 р. | № 2/5/2146 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Удовиченка О.С. –головуючого |
Яценко О.В. (доповідач у справі) |
Панової І.Ю. |
розглянувши касаційну скаргу | Державного підприємства “Науково-дослідний інститут безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості” |
на ухвалу | господарського суду Запорізької області від 10.07.2006р. |
у справі за позовом до заінтересована особа про в судовому засіданні взяли участь представники сторін від ДП "НДІБПГ" від ВАТ “Запорожкокс” | №2/5/2146 господарського суду Запорізької області Прокурора Центрально-міського району м. Кривий Ріг в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України в особі Державного підприємства “Науково-дослідний інститут безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості” ВАТ “Запорожкокс” Державна виконавча служба у Заводському районі м. Запоріжжя стягнення 7500,00грн. Велегура М.І. дов. №14/45 від 11.01.2007р. Косаревська О.М. дов. "19/7 від 01.01.2007р. |
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.07.2006р. (суддя Даценко Л.І.) у справі №2/5/2146 клопотання позивача задоволено. Проведено процесуальне правонаступництво. Кредитором у справі №2/5/2146 вважати Державного підприємства “Науково-дослідний інститут безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості". Наказ господарського суду Запорізької області від 02.01.2003р. по справі №2/5/2146 про стягнення з ВАТ " Запорожкокс” на користь Державного підприємства “Науково-дослідний інститут безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості" 7500, 00грн. основного боргу, 193,00грн. судових витрат визнано таким, що не підлягає виконанню.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою Державне підприємство “Науково-дослідний інститут безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості” подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.07.2006р. по даній справі, як прийняту з порушенням норм матеріального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку, про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
16.06.2006р. Відкрите акціонерне товариство “Запорожкокс” подало заяву про визнання наказу господарського суду від 02.01.2003р. по справі №2/5/2146 про стягнення на користь Українського державного науково-дослідного інституту безпеки праці та екології в гірничорудній та металургійній промисловості 750000грн. основного боргу, 75,00грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу таким, що не підлягає виконанню, оскільки це є вимоги до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ “Запорожкокс” і вважаються погашеними.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.07.2006р. у справі №2/5/2146 наказ господарського суду Запорізької області від 02.01.2003р. по справі №2/5/2146 про стягнення з ВАТ " Запорожкокс” на користь Державного підприємства “Науково-дослідний інститут безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості" 7500, 00грн. основного боргу, 193,00грн. судових витрат визнано таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала господарського суду мотивована тим, що відповідно до п. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі - Закон) вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
В ухвалі господарського суду Запорізької області від 23.12.2002р. - 05.02.2003р. у справі № 5/5/213 зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.
Заява Українського державного науково - дослідного інституту безпеки праці та екології в гірничорудній та металургійній промисловості з майновими вимогами до ВАТ "Запорожкокс" до господарського суду не подавалась.
Отже, згідно з ч. 2 ст. 14 вищезазначеного Закону грошові вимоги Державного науково - дослідного інституту безпеки праці та екології в гірничорудній та металургійній промисловості вважаються погашеними, оскільки його вимоги виникли до порушення господарським судом Запорізької області 02.08.2002р. провадження у справі про банкрутство ВАТ "Запорожкокс" і не заявлені в процедурі банкрутства.
Проте, такий висновок прийнятий за неповно досліджених обставин справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому про цесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно умов ч. 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу Украї ни касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстан ції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні чи постанові господарського суду.
Разом з тим, оскаржуване рішення прийняте за неповно встановлених обставин справи, без здійснення належної юридичної оцінки тих обставин справи, які встановлені судом.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.11.2002р. у справі №2/5/2146 позовні вимоги стягувача задоволені, з ВАТ “Запорожкокс” на користь Українського державного науково-дослідного інституту безпеки праці та екології в гірничорудній та металургійній промисловості стягнуто суму 7500грн. основного боргу, на користь державного бюджету України суму 75грн. державного мита та на користь ДП “Судовий інформаційний центр” –суму 118грн. інформаційних послуг, 02.01.2003р. видані відповідні накази.
Частиною 1 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Законів України від 30 червня 1999 року № 784-ХІУ, від 18 січня 2001 року № 2238-ПІ (надалі - Закону) установлено місячний строк для звернення кредиторів до господарського суду з письмовими заявами про грошові вимоги до боржника. Проте законодавець не визначав цей строк як присічний і не пов'язував з пропуском цього строку настання такого наслідку, як припинення права або невиконаного обов'язку.
Відповідно до ч. 5 ст. 31 вищезазначеного Закону, вимоги, заявлені після закінчення строку для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними, але Запорізький господарський суд не дав системного аналізу цій нормі в порівнянні з іншими нормами Закону.
Так, згідно з ст. 4 цього Закону до боржника застосовуються такі судові процедури:
- розпорядження майном боржника;
- мирова угода;
- санація;
- ліквідація банкрута.
Кожна із зазначених процедур здійснюється за правилами, визначеними цим Законом. Зокрема, ст. 31 міститься у розділі III Закону - "Ліквідаційна процедура". Судом не враховано, що провадження по справі про банкрутство ВАТ “Запорожкокс” припинено ухвалою від 22.08.2005 року у зв'язку з затвердженням мирової угоди між боржником та кредиторами, а не у зв'язку з ліквідацією боржника (т. 1, а.с. 95).
Господарський суд Запорізької області не дослідив коли саме мали спірні правовідносини між ВАТ “Запорожкокс” та Державним підприємством “Науково-дослідний інститут безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості”. Зазначений вище Закон набрав чинності з 14 липня 2002 року.
Згідно з ст. 1 Закону термін "погашені вимоги кредиторів" визначено як задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну зобов'язання, або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними. Отже, необхідно дослідити чи передбачено діючим законодавством на період спірних правовідносин погашення заборгованості в разі, коли не заявлені вимоги в процедурі банкрутства.
Крім того, ч. 5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
П. 9 ст. 127 Конституції України встановлено, що однією з засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
У відповідності з ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Матеріали справи свідчать, що виконавче провадження відкривалось на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 04.11.2002 року у справі №2/5/2146.
На виконання вказаного рішення суду, яке є чинним, видано наказ, який не виконано .
Господарським судом Запорізької області зазначені вище вимоги закону не були взяті до уваги, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи слід врахувати наведене і вирішити спір відповідно до закону.
Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державного підприємства “Науково-дослідний інститут безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості” на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.07.2006р. у справі №2/5/2146 задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.07.2006р. у справі №2/5/2146 скасувати. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді О.В. Яценко
І.Ю. Панова