ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2014 року о 12 год. 44 хв.Справа № 808/7477/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Семененко М.О.
за участю секретаря судового засідання Федорук І.В.
за участю позивача - ОСОБА_1,
відповідача - Гопченка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до начальника управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області Гопченка Олега Васильовича
про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
31 жовтня 2014 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до начальника управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області Гопченка Олега Васильовича (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 13.10.2014 р. №3-С «Про оголошення догани».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що надане відповідачем доручення щодо підготовки позову на дії, бездіяльність та незаконні вказівки ГУ ПФУ в Запорізькій області стосовно листів від 15.08.2014 р. вих. №5707/04, від 18.08.2014 р. вих. №5730/04, від 26.08.2014 р. вих. №3834/04, суперечило вимогам чинного законодавства. Крім того зазначає, що 26.09.2014 р. ним у письмовій формі, на ім'я начальника управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області Гопченка Олега Васильовича, було надано письмове пояснення, що для складання позову на дії, бездіяльність та незаконні вказівки ГУ ПФУ в Запорізькій області відсутні правові підстави. Позивач вказує, що ним було дотримано вимоги ч.2 ст.10 Закону України «Про державну службу», а отже у відповідача були відсутні правові підстави для притягнення відповідача до дисциплінарної відповідальності, у вигляді оголошення догани. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивачем свідомо не було виконано доручення керівника щодо підготовки позову на дії, бездіяльність та незаконні вказівки ГУ ПФУ в Запорізькій області. Крім того, відповідач вказує, що позивачем взагалі не вивчалося питання правомірності дій ГУ ПФУ в Запорізькій області при направлення підпорядкованим Пенсійним фондам листів від 15.08.2014 р. вих. №5707/04, від 18.08.2014 р. вих. №5730/04, від 26.08.2014 р. вих. №3834/04. Також відповідач зазначив, що позивач у разі, якщо він вважав доручення незаконним, повинен був невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні повідомити вищу за посадою особу, проте позивачем було надано письмові пояснення з приводу невиконання резолюції лише після того, як відповідачем було зобов'язано позивача надати таке пояснення 26.09.2014 р. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що 29 серпня 2014 року начальником управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області Гопченком О. В. надано резолюцію, відповідно до якої завідувача юридичного сектору ОСОБА_1 зобов'язано підготувати адміністративний позов на дії, бездіяльність та незаконні вказівки ГУ ПФУ в Запорізькій області стосовно листів від 15.08.2014 р. вих. №5707/04, від 18.08.2014 р. вих. №5730/04, від 26.08.2014 р. вих. №3834/04.
26.09.2014 р. та 29.09.2014 р. позивачем на ім'я начальника управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області надано письмові пояснення, в яких позивач вказав на відсутність правових підстав для підготовки адміністративного позову на дії, бездіяльність та незаконні вказівки ГУ ПФУ в Запорізькій області.
13.10.2014 р. наказом начальника управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області Гопченка О. В. №3-С оголошено догану ОСОБА_1, завідувачу юридичного сектору, за невиконання резолюції начальника управління стосовно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 29.08.2014 №5935/05.
Позивач, не погодившись з прийнятим наказом, звернувся з позовом до суду.
При розгляді справи судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став висновок відповідача про неналежне виконання позивачем посадових обов'язків, що відобразилось в невиконанні резолюції начальника що підготовки адміністративного позову.
Суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державну службу» та Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
Відповідно до ст.139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Відповідно до ст.147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Суд звертає увагу, що в при розгляді справи в суді позивачем не оскаржувався факт не виконання резолюції начальника управління щодо складання адміністративного позову, позивач вказував у письмових поясненнях та в суді на відсутність правових підстав для виконання такого доручення.
Суд зазначає, що 28.02.2014 р. начальником управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі затверджено посадову інструкцію завідувача юридичного сектору управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області (далі - посадова інструкція).
Відповідно до п.1.3 посадової інструкції завідувач юридичного сектору безпосередньо підпорядковується начальнику Управління. Згідно п.2.2 посадової інструкції з метою виконання завдань, завідувач юридичного сектору повинен, серед іншого, вести позовну роботу, представляти (захищати) у встановленому порядку інтереси Управління в судах та інших органах під час розгляду правових питань і спорів, готувати необхідні документи; виконувати поточні завдання та доручення начальника Управління.
Отже, суд дійшов висновку, що до посадових обов'язків позивача, серед іншого, входить ведення позовної роботи та підготовка необхідних до цього документів, зокрема, позовних заяв, за дорученням начальника Управління.
Суд зазначає, що відповідач, як начальник управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області, має право та зобов'язаний діяти в інтересах управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області, зокрема, у разі виникнення сумнівів щодо правомірності дій тих чи інших органів по відношенню до УПФУ в Пологівському районі Запорізької області звертатися в установленому законом порядку до судів з відповідними позовними заявами.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну службу» державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.
Під час розгляду справи судом встановлено, що начальником управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області вказівка про необхідність підготовки адміністративного позову була надана 29.08.2014 р., проте позивач повідомив відповідача про відсутність правових підстав для виконання доручення лише 26.09.2014 р.
Крім того, суд зазначає, що вказані пояснення були надані позивачем тільки після прийняття відповідачем протокольних доручень №33 від 26.09.2014 р. та №34 від 29.09.2014 р., в яких позивача було зобов'язано надати пояснення стосовно не виконання резолюції начальника управління. Доказів повідомлення позивачем, відповідно до приписів ст.10 Закону України «Про державну службу», вищих за посадою осіб про надання відповідачем незаконних доручень до матеріалів справи не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем в порядку ст.10 Закону України «Про державну службу» не повідомлено відповідача або вищих за посадою осіб про надання відповідачем незаконних доручень, та не виконано доручення начальника управління щодо складання адміністративного позову, що є неналежним виконанням позивачем посадових обов'язків передбачених його посадовою інструкцією.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області Гопченка Олега Васильовича про визнання протиправним та скасування наказу відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.О. Семененко