Справа №11а-302, 2008р.     Головуючий в 1-й інстанції

Категорія: ст. 122 ч.1 Крюковський О.А.

КК України.    Доповідач - Вороненко Т.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року березня місяця «18» дня

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Годуна В.А.

Суддів: Вороненко Т.В., Грушицького А.А.

З участю прокурора - Литвиненка О.О.

потерпілого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від «16» січня 2008 року.

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, раніше не судимий, -

засуджений за ст. 122 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.

На нього покладено обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, навчання, роботи.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь: ОСОБА_3 -1557, 50 грн.; держави-39, 17 грн.

Як встановлено вироком, ОСОБА_1 24 червня 2004 року в вечірній час на березі водосховища, поблизу вул.  Шевченко в м. Каховка Херсонської області, в ході сварки, яка виникла на ґрунті неприязнених стосунків, умисно наніс удари по тілу та обличчю ОСОБА_3, спричинивши потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В апеляціях засуджений ОСОБА_1 та його захисник, адвокат ОСОБА_2 вказують, що ОСОБА_1 злочину не вчиняв, в цілях самозахисту наніс ОСОБА_3 один удар рукою по обличчю. Але досудове слідство та суд допустили неповноту, односторонність і необ'єктивність при розслідування і розгляді справи. Вина засудженого в умисному спричиненні тілесних ушкоджень не доказана. Просять вирок з цих підстав скасувати, а провадження по справі закрити за відсутність складу злочину.

В запереченнях на апеляцію потерпілий ОСОБА_3 зазначає, що суд прийняв законне рішення, оскільки саме ОСОБА_1 умисно вдарив його, спричинивши перелом ключиці, а події в апеляційних скаргах викривлені. Вважає, що вирок повинен залишитися без змін.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши міркування прокурора про залишення вироку без змін, потерпілого ОСОБА_3, який просив апеляцію залишити без задоволення, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягають зі слідуючих підстав.

Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчинені злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наведеними у вироку доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_3 послідовно пояснював, що ОСОБА_1 вдарив його руками по плечах, від чого він впав та почув біль в ключиці. Потім ОСОБА_1 вдарив його по щоці.

Такі покази ОСОБА_3 підтвердив на ставці віч-на-віч з засудженим, а також при відтворені обстановки та обставин події.

З перевірених належним чином показах ОСОБА_4, які він давав на досудовому слідстві вбачається, що ОСОБА_1 вдарив потерпілого двічі, по плечах та по обличчю. Ці свої покази свідок підтвердив також на ставці віч-на-віч з ОСОБА_1 та при відтворені обстановки і обставин події.

Наведені покази узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи, відповідно до якого середньої тяжкості тілесні ушкодження у ОСОБА_3 у вигляді перелому правої ключиці та крововиливу лівої щоки могли бути заподіяні 24.06.2004 року безпосередньо при ударі тупим предметом, можливо рукою.

Отримання потерпілим вказаних тілесних ушкоджень внаслідок падіння перевірялося судом першої інстанції та не знайшло свого підтвердження.

Перевіреним по справі доказам суд дав належну правову оцінку і вірно прийшов до висновку, що ОСОБА_1 умисно причинив ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто скоїв злочин, передбачений ст. 122 ч.1 КК України.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Судовою колегією не встановлено таких порушень закону, як на досудовому, так і в ході судового слідства, які б тягли зміну чи скасування вироку.

Таким чином, апеляції засудженого і його захисника не можна визнати обґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженого ОСОБА_1 і його захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

А вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 16 січня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.