ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2014 р. Справа № 923/1291/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона", м. Херсон

до: Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон

про зобов'язання до вчинення певних дій.

за участю представників сторін:

від позивача - Собчук О.В., дов. № 01/04-08/1940 від 05.09.14 р.; Боднар О.Г., дов. № 01/04-08/2664 від 17.12.2013 р.; Глоба К.М., дов. № 01/04-08/841 від 18.04.2014 р.;

від відповідача - Бєрьозка Ю.В., представник за дорученням № 07/2605-14 від 27.12.2013р.

Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (відповідач) з позовом, в якому просить визнати незаконним приєдання субабонентів від технологічних електричних мереж ТП-270 та зобов'язати відповідача привести схему електропостачання КНС-1А у відповідність до Договору №591 про постачання електричної енергії від 14.05.2003 р.

У судовому засіданні, яке відбулося 07.10.2014р., оголошувалась перерва до 16.10.2014р., після чого розгляд справи було продовжено.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ) зазначено, що договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст прав і обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Матеріалами справи підтверджується, що між Публічним акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» (відповідач) та Міським комунальним підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона» (позивач) 14.05.2003 року було укладено договір про постачання електричної енергії №591.

28.07.2011 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії №591 від 14.05.2003 р., в якій у зв'язку з внесенням змін та доповнень до Правил користування електричною енергією, керуючись вимогами постанови НКРЕ від 17.10.2005 №910, сторони досягли згоди привести Договір про постачання електричної енергії №591 від 14.05.2003 р. у відповідність до чинних Правил користування електричною енергією шляхом укладення його та додатків до нього єдиним змістом з відповідними змінами та доповненнями у редакції Додатку №1 до Додаткової угоди.

Також між сторонами укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж №591 від 14.05.2011 р. по наступним об'єктам:

- ТП-270 А (субабонент ПАТ «Херсонгаз»);

- КНС-3 (субабонент ФОП Ярема);

- КНС-12 (субабонент ПП «Жилсервіс», субабонент «БМУ-7»);

- Арт.свердловина «Автовокзал» (субабонент ПП Щур, субабонент ФОП Каплін);

- ТП-386 (субабонент Людоговська);

- ТП-254 (субабонент житлові будинку в с. Антонівка);

- КНС-2 (субабонент ПП «Регіонтрансагро», субабонент ПАТ ХКХП);

- ТП-361 (субабонент ДК «Укртрансгаз»);

- Міські очисні споруди (субабонент житловий будинок с.Камишани);

- КНС-4 (субабонент ПП «Корнет-Стиль»);

- ГНСК (субабонент ФОП Назаревич);

- КНС-5 (субабонент ФОП Соколов);

- ВНС-3 (субабонент ФОП Темников).

Матеріалами справи підтверджується, що в Додатку №5а до Договору про постачання

електричної енергії №591 від 14.05.2003 року та в Договорі про спільне використання технологічних електричних мереж №591 від 14.05.2011 року відсутні субспоживачі від ТП-270.

Як вбачається зі схеми 1 електропостачання (а.с.53), субабоненти від ТП-270 відсутні, тому, за твердженням позивача, ТП-270 відсутня в договорі про спільне використання технологічних електричних мереж №591 від 14.05.2011 року. В схемі 2 (а.с.54) після видалення зі схеми електропостачання підстанції «Комбайнова» з'являються субспоживачі, а саме: ТП-704, ТП-100, ТП-279, ТП-625, ТП-627, ТП-543, ТП-432, які до цього часу були транзитними.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач жодних технічних умов на приєднання до ТП-270 вищевказаних субабонентів не надавав та не надавав погоджень на підключення до власних технологічних електричних мереж.

Згідно приписів п.1.2. Правил приєднання електроустановок до електричних мереж транзитна електроустановка - електроустановка, якою електрична енергія, окрім як власнику цієї електроустановки, передається іншим споживачам електричної енергії та/або електропередавальній організації.

Згідно п.1.2. Правил користування електроенергією субспоживач - особа, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.

За умовами договору про постачання електричної енергії №591 від 14.05.2003 року КНС-1А є споживачем першої категорії надійності електропостачання.

Згідно приписів п.1.2.17 Правил улаштування електроустановок до електроприймачів першої категорії відносяться електроприймачі, перерва електропостачання яких може спричинити небезпеку для життя людей, значний збиток народному господарству, пошкодження дорогого основного обладнання, масовий брак продукції, розлад складного технологічного процесу, порушення функціонування особливо важливих елементів комунального господарства. Згідно п.1.2.18 вищевказаних правил перерва в електропостачанні електроприймачів першої категорії при порушенні електропостачання від одного з джерел живлення може бути допущена лише на час автоматичного відновлення живлення.

Пунктом 4.1. Правил користування електроенергією передбачено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальна організація) забезпечує рівень надійності електропостачання відповідно до узгодженої в договорі категорії з надійності електропостачання.

Умовами п.2.2.2. договору №591 від 14.05.2003 року про постачання електричної енергії передбачено, що постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання.

Пункт 10.1.8 Правил користування електроенергією передбачає, що споживач електричної енергії має право на приєднання до власних мереж субспоживачів у межах величини потужності, дозволеної до використання відповідно до договору з постачальником електричної енергії Пунктом 8.1.5. договору про постачання електричної енергії, який є типовим і викладений як додаток №3 до вищевказаних правил, передбачає, що споживач має право приєднувати нових субспоживачів до власних технологічних електричних мереж у межах дозволеної потужності нових субспоживачів. Таким чином, відповідно до додатку 6.11. до договору про постачання електроенергії №591 від 14.05.2003 та додатку 7.11 до договору про постачання електроенергії №591 від 14.05.2003 р., - дозволена до використання потужність КНС-1А складає 577,5 кВт, тобто після приєднання субспоживачів з дозволеною потужністю 3220 кВт, дозволена потужність КНС-1А повинна складати: 577,5 кВт - 3220 кВт=-2642,5 кВт, що є неможливим та неприпустимим.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звертався до інспекції Держенергонагляду в Херсонській області за роз'ясненням щодо порядку приєдання субспоживачів до технологічних електричних мереж основного споживача та правомірності дій ПАТ «ЕК «Херсонобленерго». Листом №16/9-49/В-6 від 24.01.2014 р. інспекція Держенергонагляду в Херсонській області направила відповідь позивачу, в якій зазначено, що без погодження з Міським комунальним підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона» енергопостачальна компанія не має права приєднувати до технологічних електричних мереж водоканалу електричні мережі інших суб'єктів господарювання. Позивач також звертався до сектору НКРЕ в Херсонській області за роз'ясненням щодо порядку приєднання субспоживачів до технологічних електричних мереж основного споживача та правомірності дій ПАТ «ЕК «Херсоноблеенерго». У відповіді сектором НКРЕ в Херсонській області зазначено, що без погодження з Міським комунальним підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона» енергопостачальна компанія не має права підключати інших споживачів до технологічних електричних мереж водоканалу.

Під час розгляду справи судом встановлено, що всупереч п.1.5. Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 р. №32 та за відсутності погодження з Міським комунальним підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона» відповідач виконав приєднання субабонентів від технологічних електричних мереж ТП-270.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» привести схему електропостачання КНС-1А у відповідність до Договору №591 про постачання електричної енергії від 14.05.2003 року є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню, а заперечення відповідача, викладені у відзиві та письмових поясненнях, не спростовують факти, встановлені судом.

У відзиві на позов відповідач просить застосувати до вимог про зобов'язання ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» привести схему електропостачання КНС-1А у відповідність до Договору №591 про постачання електричної енергії від 14.05.2003 року позовну давність, оскільки з моменту 14.05.2011 спливло більше ніж три роки.

Згідно приписів ст.256 ЦК України - позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частиною 3 ст.261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Суд відмовляє відповідачу в задоволенні заяви про застосування строку позовної давності, оскільки, виходячи із фактичних обставин справи, неможливо визначити початковий момент перебігу позовної давності. На думку суду, в даній справі має місце триваюче правопорушення, оскільки відповідач здійснював відповідні приєднання субабонентів протягом певного періоду часу.

Позивач просить також визнати незаконним приєднання субабонентів від технологічних електричних мереж ТП-270.

Суд відмовляє в задоволенні вищевказаних позовних вимог з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу ст. 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічні положення містяться в ст. 20 ГК України.

Порушення цивільного права є результатом протиправних дій порушника, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю чи частково.

Предметом позову може бути матеріально - правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. При цьому, захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Звертаючись з позовом до суду, позивач на свій розсуд обирає спосіб захисту порушеного права, в той час як на суди покладено обов'язок перевірки відповідності обраного позивачем способу захисту приписам ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Так, предметом позову є матеріально - правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

У поданій позовній заяві позивач просить визнати незаконним приєднання субабонентів від технологічних електричних мереж ТП-270.

На думку суду, обрання позивачем невірного способу захисту, який не відповідає встановленим законом способам захисту, унеможливлює задоволення такої позовної вимоги.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст..43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» (73000, м.Херсон, вул..Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638) привести схему електропостачання КНС-1А у відповідність до Договору №591 про постачання електричної енергії від 14.05.2003 р.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» (73000, м.Херсон, вул..Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638) на користь Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопроввідно-каналізаційного господарства міста Херсона» (73000, м.Херсон, пл..ім.Ю.Тутушкіна, 9, р/р 26007002018457 в АТ «Дельта Банк», МФО 380236, код ЄДРПОУ 03355726) 1218,00 грн. судового збору.

4.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "17" листопада 2014 р.

Суддя В.В.Литвинова