ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 року Справа № 69845/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючої-судді: Хобор Р.Б.,

суддів: Попка Я.С., Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

30.05.2011 року позивач звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача, в якому просив поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, визнати відмову відповідача щодо виплати спірної допомоги протиправною та зобов'язати його виплатити недоплачену суму щорічної разової допомоги як члену сім'ї загиблого військовослужбовця.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідно до ст.ст. 10,15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є членом сім'ї загиблого військовослужбовця та має право на виплату щорічної разової допомоги до 5 травня за 2007-2011 роки в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до вказаного Закону.

Оскарженою постановою, прийнятою в порядку письмового провадження, поновлено строк звернення до суду, частково задоволено адміністративний позов, визнано відмову відповідача протиправною та зобов'язано його здійснити позивачу перерахунок разової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого військовослужбовця відповідно до ст.ст. 10, 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007-2010 роки та з 01.01.2011 року по 22.07.2011 року з врахуванням виплачених сум.

Управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, не погодившись з таким рішенням суду, оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням чинних нормативно-правових актів законодавства, а тому просить її скасувати та закрити провадження по справі з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.197 КАС України розгляд даної справи судом апеляційної інстанції здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити, скасувавши постанову суду та прийнявши нову постанову про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 є членом сім'ї загиблого військовослужбовця.

Право позивача на одержання разової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого військовослужбовця відповідачем не оспорюється та доказуванню не підлягає у відповідності до ст.72 ч.3 КАС України.

Згідно п.1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач являється членом сім'ї загиблого військовослужбовця.

Відповідно, до ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Згідно, вимог ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Законом України від 19.06.2003 року № 968-IV Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» доповнено ст. 17-1 відповідно до ч. 4 якої, особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Як вбачається, із ч. 2 ст. 95 Конституції України, виключно Законом про Державний бюджет України, визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги для учасників бойових дій, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.

Статтею 22 Конституції України, передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Законом України «Про Державний бюджет на 2004 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» обмежувалась дія статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Рішеннями Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 і від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнавались неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2004, 2007 і 2008 роки», якими зупинялись на ці роки дія статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно, до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на це, оскільки норми Законів, якими обмежувалась дія ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визнані неконституційними і втратили свою чинність, то у 2007-2011 роках ст. 15 цього Закону діяла у редакції відповідно до якої, щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Крім того, при нарахуванні та виплаті щорічної одноразової грошової допомоги слід виходити із розміру мінімальної пенсії за віком встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої. мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

У відповідності до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду за захистом порушеного права лише 30.05.2011 року, як на підставу пропущення строку звернення до суду посилається на ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Проте, застосування до спірних правовідносин ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на думку колегії суддів є необґрунтованим. Так, оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року прийнятий пізніше ніж Закон України «Про пенсійне забезпечення», то він має пріоритет над останнім, а тому у вказаних правовідносинах застосовуються положення ст.46 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за яким пенсія виплачується за минулий час лише нарахована.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду.

Відтак суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст. 99 КАС України, оскільки такий позивачем пропущено без поважних причин, а судом першої інстанції без достатніх правових підстав поновлено такий строк і задоволено позовні вимоги поза межами шестимісячного строку, а тому в цій частині позовні вимоги належить залишити без розгляду.

Таким чином, позовні вимоги щодо виплати щорічної разової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого військовослужбовця є обґрунтованими та підлягають задоволенню лише за 2011 рік.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 160, 195, ч.1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області задовольнити частково, постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23 червня 2011 року по справі № 2а-2369/11 скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області щодо відмови провести перерахунок ОСОБА_2, виплаченої у 2011 році разової щорічної грошової допомоги до 5 травня відповідно до ст.ст. 10, 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов`язати управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області здійснити на користь ОСОБА_2 перерахунок та виплату за 2011 рік недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 5 травня відповідно до ст.ст. 10, 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, розмір яких визначається відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум.

Адміністративний позов в частині вимог про перерахунок та виплату недоплаченої суми щорічної разової допомоги як члену сім'ї загиблого військовослужбовця за 2007-2010 роки залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча-суддя : Хобор Р.Б.

Судді : Попко Я.С.

Сапіга В.П.