АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Апеляційне провадження №22-ц/796/11755/14 Головуючий в 1 інстанції - Кривов`яз А.П.
Доповідач - Желепа О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Кабанченко О.А., Рубан С.М.
при секретарі Осмолович В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 серпня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах недієздатної ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спільне майно подружжя, та визнання права власності в порядку спадкування, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 звернулась до суду в інтересах ОСОБА_4 з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на обов`язкову частку у спадковому майні, посилаючись на те, що ОСОБА_4 має право на обов`язкову частку у спадщині після смерті її чоловіка, проте оформити належним чином спадщину не має змоги, оскільки в неї відсутній правовстановлюючий документ на спадкову квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оригінал якого знаходиться у відповідача і той відмовляється надати зазначений документ на вимогу нотаріальної контори.
Також позивачка просила суд визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, так як вказана квартира була придбана під час шлюбу на ім`я її чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 07 серпня 2014 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, набуту у спільну сумісну власність під час шлюбу з ОСОБА_5.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частину вказаної квартири в порядку спадкування за законом за померлим чоловіком ОСОБА_5.
Не погодившись з таким рішенням , відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову. В скарзі посилався на невідповідність рішення вимогам ст. 213 ЦПК України. Суд не врахував, що спірна квартира була придбана під час роздільного проживання подружжя, за особисті кошти ОСОБА_5, які той отримав від продажу 30 червня 2004 року квартири АДРЕСА_4. Також за домовленістю подружжя була придбана на ім`я позивачки квартира АДРЕСА_5. Так як позивач була непрацездатною, доходу не мала, а тому спірна кватира є особистою власністю покійного. Суд помилково визнав за позивачем право власності на ј спірної квартири, як на обов`язкову частку , при цьому не врахував, що за висновками суду спадковим майном є лише Ѕ частина вказаної квартири., а відповідно до ст. 1241 ЦК України, обов`язковою часткою може бути половина майна, яку б успадкував спадкоємець, в разі якби не було заповіту, тобто 1/8, а не ј частину. Також скарга містить посилання на безпідставне не залучення до розгляду справи 12 нотаріальної контори.
В судовому засіданні представник відповідача доводи скарги підтримав.
Представник позивача заперечував проти задоволення скарги.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Відповідно до ст.. 60 СК України, майно набуте за час шлюбу належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності не залежно від того, що один з них не мав з поважної причини самосійного заробітку (доходу).
Задовольняючи позов суд вважав встановленими такі обставини.
ОСОБА_4 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 30.10.1993 року.
В період перебування у шлюбі, подружжя придбало квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, право власності на яку було зареєстровано за ОСОБА_5
Квартира була придбана за договором купівлі-продажу від 01.07.2004 року (а.с. 19) у шлюбі, тому частка ОСОБА_4 у спільному сумісному майні подружжя складає 1/2 частина.
ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловік ОСОБА_4, ОСОБА_5, на ім'я якого була зареєстрована квартира, помер (а.с. 12).
За час свого життя ОСОБА_5 склав заповіт на ім'я ОСОБА_2, відповідача по справі, який є племінником померлого.
ОСОБА_4 на час смерті чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_2 була визнана інвалідом 2 групи, тобто, на час смерті спадкодавця вона належала до категорії непрацездатних громадян за станом здоров'я.
Тому ОСОБА_4 має право на обов'язкову частку у спадщині.
Як встановлено судом, у встановлені законом строки ОСОБА_4 звернулась до 12 Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
Проте, оформити належним чином спадщину на майно ОСОБА_4 не має змоги, оскільки правовстановлюючий документ на спірну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у відповідача.
ОСОБА_4 неодноразово зверталась до 12 Київської державної нотаріальної контори з заявами про втрату правовстановлюючого документу та видачу його дублікату.
Із відповіді державного нотаріуса вбачається, що правовстановлюючий документ знаходиться у спадкоємця за заповітом, який умисно порушуючи всі строки передбачені законодавством утримує у себе правовстановлюючий документ та перешкоджає оформленню спадщини.
Державним нотаріусом 12 Київської державної нотаріальної контори була винесена постанова про відмову у вчинення нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_4 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на квартиру, що належала ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними.
Висновок суду про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання права власності на спільне майно придбане у шлюбі відповідає цим обставинам та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги з приводу придбання спірної квартири під час окремого проживання та за особисті кошти спадкодавця є недоведеними, ґрунтуються лише на припущеннях.
Посилання на відсутність у позивача коштів для придбання спірної квартири правового значення не мають, так як майно придбане під час шлюбу є об`єктом права спільної сумісної власності в тому числі і у випадку, коли один з подружжя з поважних причин не мав доходу.
Доводи з приводу не залучення до розгляду справи 12 нотаріальної контори на правильність висновків не впливають .
Суд вирішуючи спір в частині визнання права власності на частку у спільному майні подружжя, повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку.
Рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги в повному обсязі відсутні.
Разом з тим обґрунтованими є доводи з приводу не вірного визначення судом обов`язкової частки.
Позивачка в разі спадкування за Законом успадкувала б лише 1/8 частину спірної квартири, (половину Ѕ частки померлого) тому, що окрім неї до спадкоємців першої черги відноситься також син покійного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією актового запису про народження останнього, дослідженого та витребуваного апеляційним судом.
Так, як районним судом ці обставини були встановлені не повно, рішення суду , в частині визнання права власності на обов`язкову частку необхідно змінити, зазначивши обов`язкову частку позивача 1\8 замість 1\4 частини спірної квартири.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 серпня 2014 року в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на 1/4 частину вказаної квартири в порядку спадкування за законом за померлим чоловіком ОСОБА_5 змінити, виклавши цей абзац рішення таким чином:
Визнати за ОСОБА_4 право власності на обов`язкову частку 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_5.
.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді: