18.11.2014                                                             справа № 4-с/489/53/14

Ухвала

18 листопада 2014 року          м.Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді           Коваленка І.В.

при секретарі           Коденко К.В.

за участю:

державного виконавця           Мельник Ю.В.

представника заінтересованої особи           ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Миколаєва скаргу ОСОБА_2 на рішення державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції з оцінки майна та визання недійсними іскасування звіті та оцінки майна

встановив:

У жовтні 2014 року представник боржника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою в якій просив скасувати постанову державного виконавця Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 02.09.2014 про призначення суб’єкта оціночної діяльності; визнати недійними та скасувати висновок і звіт з оцінки нерухомого майна від 10.09.2014, складений оцінювачем ОСОБА_5

У обґрунтування вимог вказав, що на примусовому виконанні в державного виконавця знаходиться виконавчий лист Ленінського районного суду м.Миколаєва від 22.02.2013, відповідно до якого в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 08.07.2008 № 25, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ЕНЕРГОБАНК» та ОСОБА_6, звернуто стягнення на предмет іпотеки – нежитлові приміщення по пр. Миру, 4/11 у м.Миколаєві, які належать на праві власності ОСОБА_2

За результатами оцінки нерухомого майна складено звіт від 31.07.2013 за яким вартість майна становила 1226400,00 грн. Стягувач – Публічне акціонерне товариство «ЕНЕРГОБАНК» не погодився з цією вартістю та подав заяву про рецензування звіту. Однак, державним виконавцем постановою від 02.09.2013 призначено іншого оцінювача, який склав новий звіт від 10.09.2014, відповідно до якого вартість нерухомого майна стоновить 2199000,00 грн.

На думку заявника, так як передній звіт не було рецензовано, а тому визначення нової ринкової вартості майна суперечить законодавству.

У судове засідання заявник та її представник не з’явилися. Від представника заявника дійшла письмова заява про неможливість прибути в судове засідання, в якій просив розгляд скарги здійснити за його відсутності.

Державний виконавець та представник Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК» в задоволені скарги просили відмовити так як призначення і проведення нової оцінки майна пов’язано із закінченням шестимісячного строку дії попередньої оцінки.

Суд, заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, ознайомившись із матеріалами скарги та доданим до неї доказами вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду наступне.

Із матеріалів скарги встановлено, що в провадженні державного виконавця на примусовому виконанні знаходиться виконавчий лист, виданий Ленінським районним судом м.Миколаєва 22.02.2013, відповідно до якого в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 08.07.2008 № 25, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ЕНЕРГОБАНК» та ОСОБА_6, в загальній сумі становить 2981777,30 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки – нежитлові приміщення, загальною площею 235,4 кв.м., розташовані на першому поверсі житлового будинку за літ. А-5 по пр. Миру, 4/11 у м.Миколаєві, які належать на праві власності ОСОБА_2

Постановою державного виконавця від 25.06.2013 призначена оцінка нерухомого майна, яка проведена оцінювачем ОСОБА_7 та згідно звіту якого від 31.07.2013 вартість нерухомого майна склала 1226400,00 грн.

Постановою від 02.09.2014 державний виконавець залучив для участі у виконавчому провадженні експерта, суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання ОСОБА_5 з метою визначення ринкової вартості арештованого майна, для подальшої примусової реалізації.

Згідно висновку оцінювача від 12.09.2014 вартість описаного та арештованого майна склала 2199000,00 грн.

Постанова про призначення оцінки майна від 02.09.2014 та звіт оцінювача отримані боржником ОСОБА_2, що підтверджується викладеним в скарзі та доданими до неї письмовими доказами.

Із змісту скарги вбачається, що з вказаною постановою та звітом представник ОСОБА_2 не погодився, оскільки на його думку необхідно було розглянути заяву стягувача про рецензування попереднього звіту.

У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз’яснено, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов’язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом України «Про виконавче провадження», ЦК України та іншими нормативно-правовими актами), які в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Частиною третьою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Частинами другою, третьою та четвертою статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію.

У разі коли сторона виконавчого провадження не реалізувала своє право оскарження звіту суб'єкта оціночної діяльності в передбачений законом строк, цей звіт про оцінку майна набуває чинності і є підставою для реалізації майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті (частина п'ята статті 58, частина третя статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», частина друга статті 43 Закону України «Про іпотеку).

Разом із тим відповідно до частини п'ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку звіт втрачає чинність і оцінка майна проводиться повторно.

Отже, виходячи з правового аналізу зазначених норм звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Після збігу цього строку обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.

Така правова позиція відображена в постановах Верховного Суду України від 01.10.2014 по справі № 6-147цс14 та 22.10.2014 по справі № 6-124цс14, яка є обов’язковою для судів при вирішенні аналогічних спорів.

Враховуючи, що призначення оцінювача і проведення нової оцінки ринкової вартості нерухомого майна пов’язано із закінченням шестимісячного строку від дня попередньої оцінки, дії державного виконавця відповідають частині п’ятій статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», а тому скарга задоволенню не підлягає.

У зв’язку із тим, що ухвалою суду від 09.10.2014 на підставі пункту 7 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» зупинено реалізацію арештованого майна, відповідно з вирішенням скарги вказані в ухвалі заходи забезпечення підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 210, 293, 387 ЦПК України, суд –

ухвалив:

У задоволенні скарги ОСОБА_2 про скасування постанови державного виконавця з оцінки майна, визнання недійсними і скасування висновку та звіту з незалежної оцінки майна – відмовити.

Скасувати зупинення реалізації арештованого майна, а саме нежитлового приміщення, розташованого в м.Миколаєві по проспекту Миру, 4/11, встановлені ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 09.10.2014.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом п’яти днів з дня її проголошення, а особами, які були відсутні в судому засіданні при проголошенні ухвали, протягом п’яти днів з дня отримання її копії.

Суддя                    І.В.Коваленко