Справа № 296/8866/14-к

1-кп/296/384/14

Вирок

Іменем України

14 листопада 2014 року Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді: Скрипка О.В.,

при секретарі: Батюх А.М.,

за участю прокурора: Жук О.В.,

захисника: ОСОБА_1,

обвинуваченого: ОСОБА_2,

потерпілого: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12013060020001369 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Житомира, освіта середня-спеціальна, не працюючого, не одруженого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20.12.2013 року близько 23 години ОСОБА_2 перебував поблизу буд. 22 по вул. 1 Травня в м. Житомирі, де за попередньою змовою з невстановленої слідством особою, щодо якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, вирішили здійснити розбійний напад з метою заволодіння чужим майном на раніше невідомого чоловіка ОСОБА_3, який проходив в цей час неподалік вищевказаного будинку.

Реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для здоров'я особи, ОСОБА_2 за попередньою змовою з невстановленою особою, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, діючи в межах злочинної змови, згідно розподілених ролей прослідували за ОСОБА_3 до буд. №22 по вул. 1-го Травня в м. Житомирі, де ОСОБА_2 спільно з невстановленою слідством особою підбігли до ОСОБА_3, якому ОСОБА_2 наніс один удар по спині. Від нанесеного удару ОСОБА_3 впав обличчям на асфальт, в результаті чого отримав тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лобно-тім'яної ділянки голови справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи №2144 від 17.09.2014 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Подолавши в такий спосіб волю потерпілого ОСОБА_3 до опору, згідно розподілених ролей невстановлена слідством особа підійшла до потерпілого та оглянувши кишені, викрала мобільний телефон марки «LG» сірого кольору, ІМЕІ НОМЕР_1, НОМЕР_2, вартістю 550 грн. та гроші в сумі 550 грн., а ОСОБА_2 в це час спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у разі появи сторонніх осіб повідомити про це.

Після цього ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, спільно з ОСОБА_2 з викраденим майном місця скоєння злочину втекли.

Таким чином, ОСОБА_2, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для здоров'я ОСОБА_3 та заволоділи його майном, а саме: мобільним телефоном марки «LG» сірого кольору, IМЕІ НОМЕР_1, НОМЕР_2 вартістю 154,80 гривень та гроші в сумі 550 гривень, чим заподіяли останньому матеріальної шкоди на загальну суму 704 грн. 80 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся і підтвердив, що дійсно 20 грудня 2013 року близько 23 год. 00 хв. поблизу буд. №22 по вул. 1-го Травня в м. Житомирі, спільно з особою на ім'я ОСОБА_5, на пропозицію останнього, здійснили розбійний напад на невідомого чоловіка та викрали у нього мобільний телефон та гроші. Матеріальну шкоду потерпілому він відшкодував через грошовий переказ УДППЗ «Укрпошта», моральну шкоду визнає частково та готовий відшкодувати її в сумі 1000 гривень.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 20.12.2013 р. близько 23 год. він повертався додому та коли проходив поблизу буд. 22 по вул. 1-го Травня в м. Житомирі, до почув позаду себе швидкі кроки, а потім удар в спину, від якого він впав на асфальт. Після цього одна невідома особа вихопила з його рук мобільний телефон марки «LG», вартістю 154,80 гривень, а інша особа з кишені викрала гроші в сумі 550 гривень. Через заподіяння тілесних ушкоджень знаходився на лікуванні. Заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі.

Крім показань потерпілого, винуватість обвинуваченого також стверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні слідуючими доказами, а саме:

- протоколом прийняття заяви ОСОБА_3 від 20.12.2013 р. про вчинення на нього розбійного нападу (а.с.8);

- протоколом огляду місця пригоди від 21.12.2013 р., згідно якого було оглянуто ділянку місцевості поблизу буд. 22 по вул. 1-го Травня в м. Житомирі, на яку вказав потерпілий ОСОБА_3, що саме там на нього було вчинено розбійний напад (а.с. 9-10);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 14.02.2014 р., згідно якого потерпілий ОСОБА_3 серед пред'явлених для впізнання осіб вказав на ОСОБА_2 як на особу, яка спільно з іншою особою вчинили на нього розбійний напад (а.с.25-30);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.02.2014 р. за участю ОСОБА_2, який на місцевості вказав та пояснив про обставини вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 31-33);

- протоколом огляду місця події від 14.02.2014 р., згідно якого у свідка ОСОБА_4 був вилучений мобільний телефон «LG» сірого кольору, IМЕІ НОМЕР_1, НОМЕР_2, який належить потерпілому ОСОБА_3 та був у нього викрадений під час розбійного нападу 20.12.2013 р. (а.с. 34);

- висновком експерта №135/14-25 від 26.02.2014 р., згідно якого ринкова вартість мобільного телефону марки «LG» модель GX200 серійний номер НОМЕР_3, ідентифікаційний електронний номер (ІМЕІ) 1: НОМЕР_1, ідентифікаційний електронний номер (ІМЕІ) 2: НОМЕР_2, країна походження товару Китай, станом на 20.12.2013 р. могла складати 154 гривні 80 копійок (а.с. 37-49);

- протоколом огляду речових доказів від 06.03.2014 р., згідно якого було оглянуто мобільний телефон марки «LG» модель GX200 (а.с.62);

- постановою про виділенні матеріалів в окреме провадження від 19.03.2014 р. відносно особи, за попередньою змовою із якою ОСОБА_2 вчинив розбійний напад на потерпілого ОСОБА_3 (а.с.67-68);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 16.09.2014 р. за участю ОСОБА_2, який на місцевості вказав та пояснив про обставини розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 117-119);

- висновком експерта №2144 від 17.09.2014 р., згідно якого у потерпілого ОСОБА_3 виявлено забійну рану лобно - тім'яної ділянки голови справа, яка утворилася від дії тупого твердого предмету, можливо в результаті падіння й удару головою до асфальту після нанесеного удару в спину, за обставин та в термін, що вказані в медичних документах та постанові про призначення експертизи і є легким тілесним ушкодженням з короткочасним розладом здоров'я (а.с.122).

За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 187 КК України, як умисні дії, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб.

Потерпілим ОСОБА_3 було заявлено цивільний позов, у якому він просить суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 заподіяну йому матеріальну шкоду у розмірі 1550 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

При вирішенні питання про задоволення цивільного позову потерпілого в частині стягнення матеріальної шкоди, суд приймає до уваги п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 р. "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна", відповідно до якого, вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд керується відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.

Згідно ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частиною 4 статті 174 ЦПК України при визнанні відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що обвинуваченим визнано позовні вимоги в частині стягнення з нього матеріальної шкоди в розмірі 1550 грн. на користь потерпілого ОСОБА_3, які обвинувачений сплатив через грошовий переказ до відділення УДППЗ «Укрпошта» м. Житомира на ім'я потерпілого (квитанція №0139 від 25.09.2014 р. (том.2 а/с №137) та квитанція №0377 від 13.11.2014 р. (том.1 а/с №42), що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині.

Вирішуючи питання щодо відшкодування потерпілому моральної шкоди, суд приймає до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", де вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при рішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні. Суд зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт спричинення позивачу моральних або фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин або якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі або в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду і з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення спору.

За змістом ч.1, 2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичної білі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Таким чином, суд вважає, що потерпілий ОСОБА_3 має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що йому в результаті протиправних дій обвинуваченого було заподіяно моральну шкоду, що не заперечується обвинуваченим.

Між тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

В судовому засіданні були досліджені матеріали кримінальної справи №12013060020001369 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187 КК України, згідно висновку судово-медичного експерта №2144 від 17.09.2014 року потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лобно-тімяної ділянки голови справа, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, в зв'язку з чим перебував на лікарняному в період з 21.12.2013 р. по 29.12.2013 р., що підтверджується листком непрацездатності серії АВЯ №895784 від 21 грудня 2013 року (том.2 а/с №123).

З огляду на вищевикладені обставини, враховуючи характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав потерпілий, зважаючи невелику тяжкість завданих тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, завданих потерпілому, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає за необхідне визначити розмір відшкодування моральної шкоди, що належить до стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого в сумі по 2000 грн., розмір якої відповідає ступеню моральних страждань та переживання потерпілого, пов'язаних із вчиненням щодо нього неправомірних дій обвинуваченим.

При вирішенні питання про вид та міру покарання суд виходить з того, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд згідно з вимогами ст. ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, який виховувався без матері, має нормальний стан здоров'я та загального розвитку, є особою молодого віку, характеризується з позитивної сторони, належно себе поводить у побуті, працюючий, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, до кримінальної відповідальності він притягається вперше. Крім того, суд приймає до уваги і те, що до вчинення злочину його схилила інша особа.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове усунення заподіяної шкоди, а також і самі обставини вчиненого ним злочину, а саме незначний розмір привласненого чужого майна, характер застосованого до потерпілого насильства, яке не потягло тяжких наслідків. Крім того, додатковими обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, суд визнає повне і добровільне відшкодування матеріальної шкоди потерпілому. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено та не найшли своє підтвердження при розгляді справи.

Перелічені обставини суд визнає такими, що в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, а тому, беручи до уваги ці обставини та враховуючи наведені дані про особу винного, суд знаходить можливим в даному конкретному випадку виправлення та перевиховання винного ОСОБА_2 можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання за ст. 187 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі, але, застосувавши правила ст. 69 КК України - більш м'якого покарання, ніж це передбачено санкцією даної статті, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання винного та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, із застосуванням правил ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна на підставі ст. 77 КК України, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нового злочину.

Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого витрати на проведення експертизи.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69, 75, 76 КК України, ст. ст. 181, 368, 373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 69, 77 КК України без конфіскації майна.

Застосувати до ОСОБА_2 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у виді домашнього арешту, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілого задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1550 гривень та моральної шкоди в розмірі 2000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати в сумі 490 гривень за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Речові докази: мобільний телефон марки «LG» модель GX200 серійний номер НОМЕР_3, ідентифікаційний електронний номер (ІМЕІ) 1: НОМЕР_1, ідентифікаційний електронний номер (ІМЕІ) 2: НОМЕР_2, після набрання вироком чинності повернути потерпілому ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя О. В. Скрипка