МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2014 р. Справа № 370/957/14-ц

06 листопада 2014 року Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Устимчук М.Ю., при секретарі Лизі Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Макарів, справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог орган опіки та піклування Макарівської районної державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Макарівського районного суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування Макарівської РДА про усунення перешкод у спілкуванні та виховання дитини, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною посилаючись на те, що після розірвання шлюбу відповідачка залишилась проживати разом з сином, проте незважаючи на існування рішення та рекомендацій комісії з питань захисту прав дитини при Макарівській РДА відповідачка перешкоджає спілкуванню з сином , в добровільному порядку бачитись з дитиною не дозволяє, рішення комісії з питань захисту прав дитини не виконує, як наслідок, за захистом своїх прав вимушений звернутися до суду, просив зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у вихованні та вільному спілкуванні з сином, встановити час та дні його зустрічей з сином, встановити можливість щорічного спільного відпочинку позивача з сином .

У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги відповідно до ст. 31 ЦПК України , подавши відповідну письмову заяву, позовні вимоги підтримав, викладене у заяві підтвердив.

Відповідачка позовні вимоги не визнала, вказавши що жодним чином не чинить перешкоди у спілкуванні позивача з сином, ОСОБА_1 намагається відвідувати дитину у дні визначені ним особисто, а не за графіком встановленим рішенням Макарівської РДА.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги заперечив.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Макарівської районної державної адміністрації Шумак Т.В. у судовому засіданні позов підтримала частково, вказала, що відповідно до норм Сімейного кодексу України батьки мають рівні права щодо виховання дитини.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові матеріали справи судом було встановлено, що 28 липня 2007 року між сторонами було укладено шлюб, який зареєстрований виконкомом Забуянської сільської Ради Макарівського району Київської області, актовий запис № 2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 28 липня 2007 року. Від даного шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 10.01.2008 року, який проживає разом з відповідачкою.

За рішенням Макарівського районного суду, шлюб між сторонами було розірвано , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 18.05.2010 року.

26 жовтня 2010 року комісією з питань захисту прав дитини при Макарівській районній державній адміністрації за заявою ОСОБА_1 було винесено Рішення №16 , яким було вирішено призначити для відвідування спілкування та відпочинку батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 певний графік, який є обов'язковим до виконання.

29 лютого 2012 року комісією з питань захисту прав дитини при Макарівській районній державній адміністрації за заявою ОСОБА_1 щодо перегляду графіку спілкування було винесено Рішення №4 , яким було вирішено призначити для відвідування спілкування та відпочинку батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 новий графік, який є обов'язковим до виконання, а саме: починаючи з 29.02.2012 року проводити кожного місяця вихідні дні через тиждень, забирати дитину з 9 год. 00 хв. у суботу та зобов'язати повернути дитину о 17 год. 00 хв. у неділю відповідного тижня.

Згідно актів депутатів Забуянської сільської ради ОСОБА_6., Савченко К.М. складених в присутності позивача ОСОБА_1 від 07.11.2012 , 21.04.2012, 19.05.2012 , 14.07.2012, 07.04.2013 року та 21.04.2013 року відповідно, за адресою: АДРЕСА_1, його сина по місцю реєстрації не було вдома, він знаходився в колишньої тещі позивача, ОСОБА_8 по АДРЕСА_2, яка відмовила надати рідного сина батьку. Колишньої дружини не було вдома.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що з 2004 року він являється депутатом Забуянської сільської ради Макарівського району. Неодноразово йому як депутату телефонував ОСОБА_1 та просив допомоги, оскільки колишня дружина ОСОБА_2 не давала йому дитину. Так складались акти по місцю проживання ОСОБА_1 , які писав сам позивач, він лише їх підписував. Був свідком як до позивача приїзджали працівники міліції щоб забрати дитину.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила , що вона є матір"ю позивача і бабусею малолітнього ОСОБА_5 . Неодноразово її син позивач по справі намагався побачитись з своїм сином , але відповідачка та її рідні створюють перешкоди, викликають міліцію. Крім того, відповідачка багато разів змінювала місце свого проживання.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що вона є рідною сестрою відповідачки ОСОБА_2 Їй відомо, що позивач постійно влаштовує скандали коли приходить за сином, але він приходить не у ті дні, як зазначено у графіку, більш того два останні роки ОСОБА_1 за сином взагалі не приходить.

Як слідує з матеріалів справи , позивач ОСОБА_1 звертався до суду неодноразово про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною . Так, рішенням Макарівського районного суду від 30.05.2011 року по справі №2-244\11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа відділ Державної виконавчої служби Макарівського РУЮ , служба в справах дітей Макарівської РДА про звільнення від сплати аліментів та усунення перешкод у спілкуванні та участі у вихованні дитини у задоволенні позову було відмовлено.

Рішенням Макарівського районного суду від 01 липня 2013 року та Ухвалою апеляційного суду Київської області від 10.06.2013 року по справі № 1016\1511\12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа комісія з питань захисту дитини Макарівської РДА про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною , її вихованні та відшкодування моральної шкоди було відмовлено.

Відповідно до ст. 61 ч.3 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній , господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Проте, при розгляді спору суд врахувавши вимоги законодавства, подані до справи докази та пояснення свідків, приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.141 Сімейного Кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст.142 Сімейного Кодексу України, діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Відповідно до ст.153 Сімейного Кодексу України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ст.157 Сімейного Кодексу України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Відповідно до ч.2 ст.158 Сімейного кодексу України, рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ч.2 ст.159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Як пояснив у судовому засіданні позивач , і це не заперечувала відповідачка по справі, з 2012 року відповідач разом з малолітньою дитиною декілька разів змінювала місце проживання . Так відповідачка вказала , що проживаючи у АДРЕСА_1, згодом змінила місце проживання переїхавши до своєї матері у цьому ж селі по вулиці Короленка. У вересні 2012 року вона переїхала проживати в смт. Макарів. З 2013 року проживала у селі Липівка Макарівського району, а у жовтні 2014 року почала проживати у смт. Коцюбинське . При цьому жодного разу позивачу про зміну місця проживання не повідомляла. Вказані переїзди здійснювала для покращення умов проживання дитини.

Враховуючи покази сторін, свідків, наявність неодноразових фактів ухилення відповідачки від спілкування з батьком дитини щодо неточного графіку відвідування, не відповідність графіків виготовлених ним та виготовлених нею , виклик працівників міліції , неодноразові звернення до комісії з питань прав дитини при Макарівській РДА з відповідними заявами та скаргами , суд визначає як створення перешкод для спілкування батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_5.

На запитання головуючого щодо того, чи є у відповідачки будь-які заперечення з приводу участі батька ОСОБА_1 у виконання прав та обов'язків передбачених Сімейним кодексом України, відповідач ОСОБА_2 вказала на те, що вона не заперечує проти такого спілкування.

Суд, в ході судового розгляду , двічі оголошував перерву для можливості врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди між батьками , проте сторони маючи бажання на укладення мирової угоди, не дійшли згоди щодо її умов.

Вирішуючи вказаний спір, суд в першу чергу, виходить з інтересів малолітньої дитини, ОСОБА_5.

За дорученням суду , 28 жовтня 2014 року орган опуки та піклування прийняв Висновок «Про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною батька , який проживає окремо від дитини». Вивчивши вказаний висновок, суд вважає, що саме графік відвідування та спілкування розроблений третьою особою є доцільним та правильним для захисту прав малолітнього сина сторін, а також для захисту порушеного права батька дитини ОСОБА_1 ї

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача завчасно повідомляти належним чином позивача про зміну місця проживання або перебування дитини, то враховуючи пояснення відповідачки щодо погроз з боку ОСОБА_1 їй фізичної розправою та доданими до справи витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань , що частково підтверджують пояснення відповідачки ОСОБА_2, та пояснень свідка ОСОБА_10, суд вважає, що вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 15,60,79,88, 209,212-215,223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог орган опіки та піклування Макарівської районної державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, задоволити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановити час та дні для зустрічей ОСОБА_1 з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме з 09-00 години суботи по 19-00 годину неділі у перший та третій тиждень місяця за місцем проживання ОСОБА_1 .

Встановити можливість щорічного спільного відпочинку ОСОБА_1 з сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 для оздоровлення на території України протягом 15 календарних днів в будь-який літній місяць кожного року.

В задоволенні інших позовних вимог , відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд протягом 10 днів з часу його проголошення.

Рішення набирає чинності відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Суддя М. Ю. Устимчук