17.11.2014 1-о/127/27/14

Справа № 127/1-19/10

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2014 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бернади Є.В.

при секретарі Бондарчук А.В.,

за участю прокурора Хоменка П.Л.,

адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

представника потерпілих ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про перегляд судового рішення від 13.04.2010 р. у кримінальній справі № 1-19/10 за нововиявленими обставинами, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться заява ОСОБА_2 про перегляд судового рішення від 13.04.2010 р. у кримінальній справі № 1-19/10 за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що 13.04.2010 р. Староміським районним судом м. Вінниці ухвалено вирок, згідно з яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна. Відповідно до ухвали Верховного Суду України від 14.12.2010 р., вищевказаний вирок змінено в частині призначеного покарання - призначене покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На кваліфікацію злочину вплинуло твердження потерпілих, згідно з яким останні отримали у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредит в сумі 204 тис. доларів США, після чого ОСОБА_5 довіреністю № 262071562703001 від 09.06.2008 р. уповноважила його на здійснення операцій з її рахунком № 262071562703, на якому знаходились грошові кошти в сумі 204 тис. доларів США.

Від працівників банку йому стало відомо, що 17.07.2014 р. Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 127/2428/14-ц, відповідно до якого кредитний договір № 014/035-43/60272 від 09.06.2008 р., укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5, визнано недійсним. Вказане рішення суду набуло законної сили на підставі ухвали апеляційного суду Вінницької області від 11.08.2014 р.

Таким чином, на думку ОСОБА_2, судовими рішеннями встановлено факт, що ОСОБА_5 не укладала кредитного договору № 014/035-43/60272 та не отримувала кредитних коштів, якими він в подальшому заволодів.

ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у заяві. При цьому ОСОБА_2 суду також пояснив, що ОСОБА_5 надавала йому довіреність на користування її банківським рахунком і не заперечував факту отримання на підставі вказаної довіреності з рахунку ОСОБА_5 грошових коштів у сумі 200 тис. доларів США. 4 тис. доларів США було витрачено на банківські послуги. Кошти в сумі 200 тис. доларів США він справді позичив для закінчення будівництва будинку з метою його подальшого продажу.

Захисник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 - заяву підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у заяві.

Прокурор вважає, що заява ОСОБА_2 не може розглядатись, оскільки кримінальна справа за обвинуваченням останнього була направлена до суду та розглянута за правилами КПК України (1960 року), за яким правом на звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення наділений лише прокурор. Також вважає, що підстави для задоволення заяви про скасування судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні, оскільки факт отримання ОСОБА_2 грошових коштів з банківського рахунку не заперечувався останнім як під час розгляду кримінальної справи, так і під час перегляду судового рішення у кримінальній справі за нововиявленими обставинами.

Представник потерпілих - адвокат ОСОБА_3 - вважає, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 відсутні.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінальної справи та подані до заяви копії документів, суд приходить до наступного висновку.

Твердження прокурора щодо неможливості здійснення розгляду заяви ОСОБА_2, оскільки останній був засуджений за правилами КПК України (1960 року) суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до п. 2 Прикінцевих положень КПК України з моменту набрання ним чинності КПК України (1960 року) втрачає чинність. Застережень у перехідних положеннях щодо неможливості здійснення розгляду заяви за КПК України (2012 року) судом встановлено не було.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що 13.04.2010 р. Староміським районним судом м. Вінниці ухвалено вирок, згідно з яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна. Згідно з вказаним вироком ОСОБА_2 отримав від потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 грошові кошти на загальну суму 1172200 грн. (грошові кошти, отримані ОСОБА_2 07.04.2008 р. у потерпілих через ОСОБА_7 в сумі 20000 доларів США, що станом на 07.04.2008 р. становило 101000 грн.; грошові кошти в сумі 20000 доларів США, отриманих 10.04.2008 р. через сина потерпілих, що еквівалентно 101000 грн.; а також грошові кошти в сумі 204000 доларів США, що еквівалентно 970200 грн., отримані 09.06.2008 р. ОСОБА_2 з банківського рахунку № 262071562703 на підставі довіреності № 262071562703001 від 09.06.2008 р.). На обґрунтування обставин, викладених у вироку, суд посилався на те, що 09.06.2008 р. ОСОБА_5 уклала договір іпотеки № 014/035-43/60272 в базовому відділенні ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» і під заставу власного будинку, розташованого за адресою: вул. Кооперативна, 19 в м. Вінниці, отримала кредит в сумі 204 тис. доларів США, якими в подальшому розпорядився ОСОБА_2 на підставі довіреності № 262071562703001 від 09.06.2008 р.

Вищевказаний вирок суду набув законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 24.08.2010 р. Згідно з ухвалою Верховного Суду України від 14.12.2010 р. кваліфікацію та фактичні обставини справи визнано доведеними і в цій частині вирок залишено без змін, однак змінено призначене покарання: ОСОБА_2 визнано засудженим за ч. 4 ст. 190 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

В заяві про перегляд судового рішення у кримінальній справі за нововиявленими обставинами ОСОБА_2 посилався на те, що 17.07.2014 р. Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалене рішення, відповідно до якого кредитний договір № 014/035-43/60272 від 09.06.2008 р., укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5, визнано недійсним. Вказане судове рішення набуло законної сили на підставі ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 11.08.2014 р. Разом з тим, суд приймає до уваги, що під час судового розгляду кримінальної справи, у якій ухвалено вирок від 13.04.2010 р., ОСОБА_2 факту отримання грошових коштів у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в сумі 200 тис. доларів США на підставі виданої йому довіреності не заперечував. Також даної обставини ОСОБА_2 не заперечував під час здійснення судового розгляду його заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Таким чином, суд відповідно до ч. 4 ст. 466 КПК України вважає за недоцільне досліджувати обставини щодо отримання ОСОБА_2 грошових коштів на підставі довіреності № 262071562703001 від 09.06.2008 р., оскільки останні не заперечувались учасниками судового процесу і фактично були підтверджені ОСОБА_2 під час здійснення розгляду його заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. При цьому суд враховує, що ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувалась лише підстава отримання ОСОБА_5 грошових коштів, якими він в подальшому розпорядився відповідно до вищевказаної довіреності. Також суд враховує, що правова підстава отримання ОСОБА_5 грошових коштів на банківських рахунок № 262071562703 не була предметом дослідження у кримінальній справі. Посилання ОСОБА_2 на те, що органами досудового розслідування розпочато кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 за ознаками завідомо неправдивого повідомлення про злочин та за фактом непогашення заборгованості перед банком суд до уваги не приймає.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 467 КПК України заяву ОСОБА_2 про скасування судового рішення (вироку) від 13.04.2010 р. у кримінальній справі № 1-19/10 за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 371, 467 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд (скасування) судового рішення від 13.04.2010 р. у кримінальній справі № 1-19/10 за нововиявленими обставинами, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 7 діб з дня її проголошення.

Суддя: