Справа № 0907/2-а-731/2011
Провадження № 2-а/344/711/14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2014 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовський С.О., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про перерахунок пенсії державного службовця, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську та з урахуванням уточнених позовних вимог просила зобов»язати відповідача провести перерахунок пенсії з 10 вересня 2008 року, включивши в суму заробітної плати для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення та на соціально-побутові потреби, які були отримані до виходу на пенсію і з яких сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; перерахунок провести з дня отримання довідки про підтвердження нарахування та виплату цих видів оплати праці, тобто з 10 вересня 2008 року та в подальшому здійснювати нарахування пенсії з врахуванням виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та на соціально-побутові потреби. В позові зазначено, що позивачу з 10.09.2008 року призначено пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу". При визначенні розміру пенсії відповідачем не враховано матеріальну допомогу на соціально-побутові потреби та на оздоровлення, отриману нею за період 2006-2008 р.р. в розмірі 19136,07 грн. На її заяву про перерахунок пенсії із урахуванням сум отриманої матеріальної допомоги, відповідач своїм листом від 12.08.2010 р. відмовив у зарахуванні отриманих сум матеріальної допомоги в суму заробітної плати для обчислення розміру пенсії, мотивуючи тим, що така не є складовою заробітної плати державного службовця. Таку позицію відповідача вважає неправомірною, оскільки матеріальна допомога за вказаний період носила постійний характер, в обов'язковому порядку виплачувалась не більше одного разу на рік та з неї утримано збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідач у визначений законом строк не подав суду письмових заперечень.
Дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено, що публічно-правовий спір між сторонами виник з приводу того, що відповідач при розрахунку пенсії до складу заробітної плати позивачки не включив матеріальної допомоги на оздоровлення та на матеріально-побутові потреби.
Так, ОСОБА_1, являється пенсіонером та з 10.09.2008 року отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Вказана обставина сторонами не оспорюється, тому з урахуванням положення ч. 3 ст. 72 КАС України не потребує доказування в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Однак, відповідачем при розрахунку пенсії не включено до складу її заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення та на матеріально-побутові потреби, внаслідок чого пенсія виплачується в меншому розмірі, ніж повинна бути.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Згідно ч. 6 ст. 33 Закону України «Про державну службу», державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про державну службу» передбачено виплату державним службовцям допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки.
У ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про оплату праці», встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений орган виплачує працівникові за виконану роботу. Ст. 2 даного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить - основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
З довідки про складові заробітної плати (а.с.- 5) вбачається, що ОСОБА_1 виплачувалась матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань. На суми проведено нарахування та утримання страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових потреб входила до системи оплати праці державного службовця.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплат праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України « Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`якове державне пенсійне страхування. Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того чи входять вони до структури заробітної плати.
Закон України «Про оплату праці» та Закон України «Про державну службу» ж загальними по відношенні до даних правовідносин, в той час як перевагу мають спеціальні норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В своїй постанові від 20 лютого 2012 року Верховний Суд України усуваючи неоднакове застосування норм матеріального права, вважає неправильними висновки суду про те, що оскільки матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, не включається до складу заробітної плати державного службовця, то вона не враховується при обчисленні розміру його пенсії.
Частиною 1 статті 244-2 КАС України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, є обов`язковими для всіх судів України.
Щодо вимоги позивачки про вказання відповідачеві в подальшому нараховування пенсії здійснювати з врахуванням виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та на соціально-побутові потреби, то в задоволенні такої слід відмовити, оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів. Право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушене у майбутньому і щодо якого не відомо, буде воно порушене чи ні.
Також, суд вважає, що для повного захисту прав позивачки слід також зобов'язати відповідача виплатити позивачці недоплачену суму пенсії з урахуванням фактично отриманих нею сум.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську слід задовольнити частково.
На підставі викладеного, відповідно до, ст. ст. 33, 35, 37 Закону України «Про державну службу», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про оплату праці», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 6-12, 72, 183-2, 244-2 КАС України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,
У Х В А Л И В :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, ідентифікаційний код - 20550895, провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії державного службовця з дня її призначення тобто з 10 вересня 2008 року, з врахуванням сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань та виплатити недоплачену суму пенсії з урахуванням фактично отриманих нею сум.
В решті вимог позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, але якщо апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Бородовський С.О.