ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 року Справа № 924/943/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.

суддівБондар С.В. (доповідач), Грека Б.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від позивача: Іванкіна Ю.Б. від відповідача: не з'явились

на рішенняГосподарського суду Хмельницької області від 14.07.2014 року

та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 року

у справі№ 924/943/14

за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

доКомунального підприємства "Ізяславтепломережа"

простягнення 1 392 543 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі позивач) звернулось з позовом до Комунального підприємства "Ізяславтепломережа" (далі відповідач) про стягнення 1 065 799 грн. - основного боргу; 180 029 грн. - пені; 54 199 грн. - 3% річних; 92 515 грн. - інфляційних витрат.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.07.2014 року позовні вимоги задоволені частково. З відповідача підлягає стягненню 1 065 799 грн. - основного боргу; 29 534 грн. - пені; 85 335 грн. - інфляційних нарахувань; 24 705 грн. - 3 % річних. В частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 154 495 грн. та 3% річних в сумі 29 150 грн. - відмовлено.

Як вбачається з рішення, суд прийшов до висновку про те, що позивачем безпідставно нараховане 3 % річних та пеню за період січень - квітень 2013 року. В рішенні суду зазначено, що прострочка платежу виникла у відповідача лише з 14.10.2013 року, оскільки акти приймання - передачі підписані 26.09.2013 року. Суд дійшов до висновку, що позовні вимоги, в частині стягнення пені, обґрунтовані в розмірі 59 068 грн.

При винесенні рішення, суд першої інстанції скористався своїм правом передбаченим п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України та зменшив розмір пені, яка підлягала стягненню з відповідача на 50% (29 534 грн.)

В рішенні суду також зазначено, що він враховує фінансове становище позивача та вважає, що розмір заявленої до стягнення пені є неспіврозмірним розміру стягнутої заборгованості.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 року апеляційні скарги сторін у справі залишені без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін, оскільки, суд апеляційної інстанції погодився з висновками викладеними в рішенні Господарського суду Хмельницької області від 14.07.2014 року.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення, в частині відмови у стягненні пені, в сумі 150 495 грн. та 3% річних в сумі 29 150 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити зазначені позовні вимоги, в яких було відмовлено.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

28.12.2012 року між сторонами укладений договір купівлі-продажу природного газу №13/3043-ТЕ-34 (далі Договір ( а.с. 17-22)), за умовами якого позивач як продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а відповідач як покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей газ на умовах даного договору ( п.1.1.Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору позивач зобов'язався передати відповідачеві з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року газ обсягом до 2311,0тис.куб.м. згідно графіку. З графіку наведеному в Договорі вбачається, що поставка газу здійснюється помісячно.

Згідно з п.3.3 Договору приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу, підписаним згідно з п. 3.4 Договору. Акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. (п.3.4). Згідно з п. 5.2 договору ціна за 1000куб.м. газу становить 1309,20 грн. з ПДВ, а згідно з п. 5.5 договору загальна вартість договору становить 3025561,20 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Умови п. 6.1 Договору свідчать про те, що оплата переданого газу здійснюється помісячно, до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 7.2 Договору у разі невиконання вимог п.6.1 Договору відповідач у безспірному порядку зобов'язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Як встановлено судами, на виконання умов Договору позивачем передано відповідачу природний газ на загальну суму 2 752 231,66 грн., що підтверджується актами приймання-передачі газу від 26.09.2013 року за газ, спожитий у січні 2013 року на суму 565734,12 грн., у лютому 2013р. на суму 446 426,73грн., у березні 2013 року на суму 561633,71 грн., у квітні 2013 року. на суму 148899,24 грн., та актами приймання-передачі газу від 31.10.2013 року за газ, спожитий у жовтні 2013 року на суму 183695,16 грн., від 30.11.2013 року за газ, спожитий у листопаді 2013 року на суму 329897,44 грн., від 31.12.2013 року за газ, спожитий у грудні 2013 року на суму 515945,26 грн. (а.с.23-29).

Зібрані у справі матеріали свідчать про те, що у відповідача виникла заборгованість за поставлений газ у розмірі 1 065 799 грн.

Пункт 6.1 Договору не пов'язує обов'язок відповідача сплачувати помісячно за отриманий газ до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу з датою оформлення відповідного акту приймання - передачі природного газу. Тобто, прострочка грошового зобов'язання відповідача за Договором не пов'язана з часом підписання відповідного акту.

Враховуючи викладене, у судів не було підстав для висновку про те, що час підписання сторонами у справі відповідного акту впливає на момент виникнення прострочки за грошовими зобов'язаннями відповідача.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно зменшення пені з 59 068 грн. до 29 534 грн. (на 50%), судова колегія зазначає, що як в рішенні суду першої інстанції, так і в постанові апеляційної інстанції не дано належного обґрунтування підстав для зменшення пені на 50% . Судами не дано оцінки виробничої діяльності відповідача.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення прийняті у справі підлягають скасуванню, в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 150 495 грн. та 3% річних в сумі 29 150 грн.

При новому розгляді справи, судам необхідно дати належну оцінку умовам Договору, укладеному сторонами у справі, визначити момент настання прострочки виконання грошового зобов'язання за Договором у відповідача, а також дати належну оцінку підставам для зменшення розміру пені по відношенню до відповідача.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.07.2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 року прийняті у справі № 924/943/14 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, щодо стягнення пені в сумі 150 495 грн. та 3% річних в сумі 29 150 грн. Направити в цій частині, справу № 924/943/14 на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області, в іншому складі суду

3. В іншій частині рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.07.2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 року у справі № 924/943/14 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

Б.М.Грек