Справа №705/2300/14-ц

2/705/956/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2014 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючої - судді Горячківської Л.В.

при секретарі: Щербаковій Л.А.

за участю представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Уманського національного університету садівництва про зобов'язання вчинити дії,

В с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Уманського національного університету садівництва про зобов'язання вчинити дії, посилаючись при цьому на те, що у 2007 р. під час працевлаштування ОСОБА_3, їй як співробітнику було надано для проживання кімнату (квартиру) АДРЕСА_1, який перебуває на балансі відповідача. Згодом будинок, в якому вона проживає втратив всі ознаки гуртожитку та в ньому склалися незадовільні умови проживання. На її спільне з іншими співмешканцями прохання вирішити деякі житлові проблеми керівництво УНУС не відреагувало. Група мешканців зазначеного гуртожитку об'єдналась з метою здійснення приватизації наданих їм у користування приміщень, проте через відмову керівництва УНУС, вони звернулись до суду. На даний час ОСОБА_3 також вирішила звернутись до суду із позовом у зв'язку з тим, що постало питання поліпшення житлових умов.

В ході розгляду справи представник позивача ОСОБА_1 надала до суду заяву про уточнення позовних вимог в якій просила, зобов'язати Уманський національний університет садівництва надати дозвіл ОСОБА_3 на приватизацію житлової кімнати АДРЕСА_1

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_1 позов підтримали, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала та додатково пояснила, що майно, що закріплене за вищим навчальним закладом державної або комунальної форми власності, а також доходи від використання цього майна належить вищому навчальному закладу на правах оперативного управління.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що у 2007 р. під час працевлаштування позивача ОСОБА_3, їй як співробітнику було надано для проживання кімнату (квартиру) АДРЕСА_1, який перебуває на балансі відповідача.

Згодом будинок, в якому проживає позивач ОСОБА_3 втратив всі ознаки гуртожитку - в ньому відсутній персонал для обслуговування, будинок не укомплектовується меблями, спеціальним устаткуванням, інвентарем.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» сфера дії цього Закону поширюється на громадян, які не мають власного житла, більше п'яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них.

Відповідач ОСОБА_3 не надала жодного доказу того, що в неї відсутнє будь-яке житло та того, що вона більше п'яти років на законних підставах зареєстрована за місцем проживання.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» сфера дії цього Закону поширюється на гуртожитки, які є об'єктами права державної та комунальної власності, крім гуртожитків, що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні військових частин, закладів, установ, та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань. Утворених відповідно до закону, Міністерства внутрішніх справ України та державних навчальних закладів.

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до закону. При цьому приватизація житлових приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.ст. 23, 63 Закону України «Про вищу освіту» за вищим навчальним закладом з метою забезпечення діяльності, передбаченої його статутом, і відповідно до закону та його організаційно-правової форми власником (власниками) закріплюються на правах оперативного управління або передаються у власність будівлі, споруди, майнові комплекси, обладнання, а також інше необхідне майно.

Оскільки позивач ОСОБА_3 на законних підставах зареєстрована за місцем проживання у гуртожитку з 06.09.2012 р., тобто менше п'яти років, що не відповідає вимогам закону щодо приватизації житлових приміщень у гуртожитку.

На підставі ст..ст.11, 15, 16, 345 ЦК України, Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Уманського національного університету садівництва про зобов'язання надати дозвіл на приватизацію житлової кімнати - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 10днів з часу його проголошення.

Головуюча: Л.В. Горячківська