ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 року м. Львів Справа № 9104/155899/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,

з участю секретаря - Андрушківа І.Я.,

представника позивача - Шарана Р.П.,

представника відповідача - Антонюка І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року по справі № 2а-5952/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби (правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів) про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (далі - ТзОВ «ТМ «Барвінок») звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби (далі - СДПІ), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2012 року № 0000330803.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що відсутність накладних на товари у його структурних підрозділах не свідчить про порушення ним встановленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а відтак, не може бути підставою для застосування до нього штрафних (фінансових) санкції, передбачених статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

Позивач оскаржив вказану постанову суду в апеляційному порядку, посилаючись на те, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги поданої позивачем апеляційної скарги та просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі акта перевірки від 01 червня 2012 року № 005353, складеного за результатами перевірки дотримання ТзОВ «ТМ «Барвінок» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів у магазині, що розташований за адресою: вул. Бойчука, 38, м. Львів, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2012 року № 0000330803, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 61297.20 грн.

Підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій слугували висновки відповідача про порушення позивачем вимог пункту 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які обґрунтовані посиланням на порушення позивачем встановленого законодавством порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації. Податковий орган виходив з того, що під час здійснення перевірки на місці реалізації товарів були відсутні прихідні накладні в підтвердження надходження товарів на суму 30563.60 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення прийняте СДПІ на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та скасуванню не підлягає.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов'язує суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Приписами статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено застосування фінансових санкцій у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання.

Згідно з статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до пункту 8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20жовтня 1999 року № 246, придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Облік товарів на складах та/або за місцем їх реалізації здійснюється на підставі первинних документів (товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, сертифікатів, платіжних вимог-доручень, видаткових накладних тощо).

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Відповідно до частин 2, 5, 7 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.

Однак, вказаними законодавчими нормами не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб'єкта господарювання повинні знаходитись оригінали первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей, які є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» покладено на уповноважену особу.

Як видно з матеріалів справи, відповідно до наказу директора ТзОВ «Барвінок» від 28 грудня 2011 року № 30/2011 організація бухгалтерського обліку доручена бухгалтерській службі на чолі з головним бухгалтером.

Тому, відсутність первинних документів на місці реалізації товару при наявності у позивача первинних документів, що містять відомості про товари, в головному офісі, не може розцінюватися як неведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Будь-яких інших доказів, які б свідчили про те, що позивач не веде обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації відповідачем суду не надано.

Таким чином, у податкового органу були відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за неведення належним чином обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, що судом першої інстанції враховано не було.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року по справі № 2а-5952/12/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби від 19 червня 2012 року № 0000330803.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: А.І. Рибачук

Судді В.М. Багрій

Д.М. Старунський

Повний текст постанови виготовлено 10 листопада 2014 року.