УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 року Справа № 876/3686/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Кухтея Р. В., Яворського І. О.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року про закриття провадження по справі №2а - 0770/1002/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області про визнання дій неправомірними та скасування нарахованої заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області, у якому просив: визнати дії управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області неправомірними; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області скасувати нараховану позивачу заборгованість.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області про визнання дій неправомірними та скасування нарахованої заборгованості закрито у зв'язку з відмовою від позову.

З таким судовим рішенням не погодився позивач і подав до Львівського апеляційного адміністративного суду на вказану ухвалу суду першої інстанції апеляційну скаргу, у якій з посиланням на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення по суті позовних вимог про задоволення позову у повному обсязі.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на ті обставини, що закриття провадження у справі за вказаною в ухвалі суду підставою можливе у випадку відмови позивача від адміністративного позову. Разом з цим, судом першої інстанції взято до уваги відмову відповідача від позовних вимог.

Крім цього зазначає, що відповідачем неправомірно нараховано йому, як працюючому інваліду - суб'єкту підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування, заборгованість по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України в сумі 733 гривні 26 коп.. Закон України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набув чинності із 17 липня 2010 року, проте відповідачем заборгованість по сплаті збору розраховано, починаючи із 01 липня 2010 року. Також, відповідачем такі дії вчинено всупереч положенням ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно якої фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є інвалідами та отримують відповідно до закону соціальну допомогу.

Особа, яка подала апеляційну скаргу (позивач) в судове засідання не прибула, а також не направив в судове засідання представника відповідач, хоча сторони були належним чином та у встановленому законом порядку були повідомлені про дату, час та місце судового засідання у справі.

Також, від вказаних осіб відсутні клопотання про розгляд справи за їх участі чи участі їх представників.

У зв'язку з цим та у відповідності до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване рішення та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що 28 березня 2013 року до канцелярії Закарпатського окружного адміністративного суду подано заяву Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області подано заяву від 28 березня 2013 року за №3015/01, якою відповідач просив прийняти відмову від позову у даній адміністративній справі про сплату боргу у зв'язку із погашення позивачем заборгованості перед Управлінням Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області. У зв'язку з наведеним відповідач просить закрити провадження у справі.

З огляду на те, що позивач відмовився від позовних вимог і за висновком суду така відмова не суперечить чинному законодавству, не порушує чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси, суд прийшов до висновку, що провадження у справі слід закрити з підстав, передбачених ст. 157 ч. 1 п. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте колегія судів апеляційного суду не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з урахуванням наступного.

Статтями 2, 4, 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено завдання адміністративного судочинства та порядок реалізації права на судовий захист у сфері публічно правових відносин. Зокрема, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій. Кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права та інтереси і на вказаний спір поширюється юрисдикція адміністративних судів. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена.

Як убачається з матеріалів справи, 28 березня 2013 року до суду першої інстанції надійшла заява Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області №3015 від 28 березня 2013 року про закриття провадження у справі у зв'язку із сплатою позивачем боргу в сумі 733 гривні 26 коп. згідно Вимоги про сплату боргу №103 від 25 листопада 2010 року.

Заяви позивача про відмову від адміністративного позову чи про закриття провадження у справі з будь - яких підстав в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 157 ч. 1 п. 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмова прийнята судом. Виходячи із змісту вказаної правової норми, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу і на те, що закриття провадження у справі із зазначеної підстави обумовлене не тільки поданням відповідної заяви позивачем, але і прийняттям такої відмови судом.

Тобто, виходячи із наявних у справі матеріалів в даному випадку зазначені вище підстави для закриття провадження у даній адміністративній справі відсутні.

Відповідно до вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає вищевказаним вимогам, при її постановленні не дотримані процесуальні норми, якими врегульовано порядок та підстави закриття провадження у справі, а також висновки суду першої інстанції про наявність відповідних заяв про закриття провадження у справі не відповідають фактичним обставинам справи.

Порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи та невідповідність висновків суду обставинам справи згідно ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Разом з цим суд апеляційної інстанції при вирішенні апеляційної скарги на ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, не наділений повноваженнями по розгляду справи по суті пред'явлених позовних вимог.

Тому, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення: оскаржувану ухвалу суду слід скасувати, а матеріали справи - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 200, 204, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року про закриття провадження по справі №2а - 0770/1002/11 скасувати.

Матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області про визнання дій неправомірними та скасування нарахованої заборгованості направити до Закарпатського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Р. В. Кухтей

І. О. Яворський