УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 р. Справа № 876/4379/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Кухтея Р. В., Яворського І. О.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Львівського міського голови ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 03 квітня 2014 року про залишення позовної заяви без розгляду по справі №461/13273/13 - а, за адміністративним позовом Львівського міського голови ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали, -

УСТАНОВИВ:

Львівський міський голова ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду м. Львова з адміністративним позовом до Львівської міської ради і просив визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 18 липня 2013 року №2542 «Про звіт про роботу виконавчих органів міської ради за 2012 рік».

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03 квітня 2014 року справу за адміністративним позовом Львівського міського голови ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали залишено без розгляду.

Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції і подав на ухвалу суду першої інстанції до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, у якій з посиланням на незаконність та обґрунтованість ухвали, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги посилається на ті обставини, що суд першої інстанції внаслідок неправильного застосування положень ст. ст. 128, 155 Кодексу адміністративного судочинства України прийшов до помилкового висновку про неповажність причин неявки позивач в судове засідання та про зловживання процесуальним правом. Зокрема, позивач зазначає, що 20 грудня 2013 року представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі. 06 лютого 2014 року розгляд справи було відкладено у зв'язку з неприбуттям в судове засідання відповідача. 11 березня та 03 квітня 2014 року позивачем подавалися клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в судових засіданнях представника позивача.

Тобто, вважає, що причини неприбуття в судове засідання позивача (представника позивача) були поважними.

Особа, яка подала апеляційну скаргу (позивач) в судове засідання не прибула, а також не направив в судове засідання представника відповідач, хоча сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, а також від них відсутні клопотання про розгляд справи за участі їх представників. У зв'язку з наведеним та у відповідності до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто судом в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі матеріали та докази, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, перевіривши правильність оцінки судом першої інстанції обставин справи та застосування норм процесуального права, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване судове рішення та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що в судові засідання, призначені на 20 грудня 2013 року, 11 березня 2014 року, 03 квітня 2014 року позивач не прибув, а представник позивача подавала клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із зайнятістю в інших судових засіданнях. Тому, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач зловживає своїми процесуальними правами, а відтак, визнав причини неявки неповажними. Також суд першої інстанції врахував, що позивач мав можливість забезпечити явку іншого представника в судове засідання.

Проте колегія суддів апеляційного суду не погоджується із висновками суду першої інстанції з урахуванням такого.

Відповідно до ст. 155 ч. 1 п. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин і якщо від нього не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наслідки неприбуття в судове засідання осіб, які беруть участь у справі. Зокрема, суд відкладає розгляд справи у разі неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, а у випадку повторного неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин і також якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Тобто, повторне неприбуття позивача (представника позивача) в судове засідання без поважних причин, як підстава залишення його позовної заяви без розгляду відповідно до ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, пов'язана з належним повідомленням позивача про дату, час і місце судового розгляду.

Як убачається з матеріалів справи, розгляд справи було призначено на 16.00 годину 20 грудня 2013 року. Представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим судом 20 грудня 2013 року було постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 12.00 годину 06 лютого 2014 року. При цьому, дані про отримання особами поштової кореспонденції відсутні.

Згідно журналу судового засідання від 06 лютого 2014 року розгляд справи відкладено на 12.00 годину 11 березня 2014 року. При цьому представника позивача було повідомлено про дату, час та місце судового засідання цього ж дня під розписку.

11 березня 2014 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 12.00 годину 03 квітня 2014 року у зв'язку з неявкою в судове засідання позивача. У відповідності до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилася.

Також на підтвердження повідомлення сторін про судове засідання 03 квітня 2014 року в матеріалах справи є копія повідомлення. Проте, згідно його змісту суд першої інстанції повідомляє сторін про судове засідання в цивільній справі, а також відсутні дані про отримання позивачем цього повідомлення.

Крім цього згідно із ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, здійснюється рекомендованою кореспонденцією, кур'єром із зворотною розпискою за адресою їх місця проживання чи місця перебування. Якщо особа, яка бере участь у справі, відсутня за такою адресою, слід вважати, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їй належним чином. Не вручення з поважних причин протягом п'яти календарних днів після надходження до об'єкта поштового зв'язку призначення рекомендований лист повертається до суду із зазначенням причин невручення.

Стаття 35 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає порядок вручення повістки. Зокрема, повістка вручається під розписку, а особа, яка вручає повістку, зобов'язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи. Тобто, вказаною нормою Кодексу адміністративного судочинства України передбачено випадок, коли факт вручення повістки презюмується, незалежно від фактичного ознайомлення з повісткою.

Якщо особа, яка бере участь у справі, відсутня за адресою, не повідомила про зміну адреси вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їй належним чином.

В контексті положень ст. ст. 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів також зазначає, що в матеріалах справи відсутні дані, що судова повістка (повідомлення) про судові засідання 20 грудня 2013 року та 03 квітня 2014 року надсилалася і доставлялася за адресою місця проживання чи місця перебування позивача. Крім цього судовим повідомленням від 11 березня 2014 року позивача повідомлено про розгляд 03 квітня 2014 року цивільної справи, що також є обставиною, яка підлягає врахуванню у даному випадку.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи на судовий захист в порядку, передбаченому цим Кодексом і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена. Тобто, залишення адміністративного позову без розгляду, як обмеження права особи на розгляд її справи в порядку адміністративного судочинства, повинно бути обґрунтованим і належним чином мотивованим.

При таких обставинах висновок суду першої інстанції про повторну неявку належним чином повідомленого позивача в судове засідання без поважних причин, на думку колегії суддів, не підтверджений матеріалами справи.

Тобто наявні у справі матеріали не підтверджують обставин, на які посилається суд першої інстанції, як на підставу прийняття оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи. Згідно ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України у мотивувальній частині ухвали зазначаються мотиви, з яких суд дійшов до певних висновків, і закон, яким керувався суд при постановленні ухвали.

Тобто, висновок суду першої інстанції про повторну неявку належним чином повідомленого позивача в судове засідання без поважних причин, на думку колегії суддів, не підтверджений матеріалами справи.

Порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання та невідповідність висновків суду обставинам справи згідно ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Тому, колегія суддів вважає, що ухвалу з наведених вище мотивів слід скасувати, а матеріали справи за вказаним адміністративним позовом - направити до Галицького районного суду м. Львова для продовження її розгляду.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 204, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Львівського міського голови ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 03 квітня 2014 року про залишення позовної заяви без розгляду по справі № 461/13273/13 - а скасувати.

Матеріали справи за адміністративним позовом Львівського міського голови ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали направити до Галицького районного суду м. Львова для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Р. В. Кухтей

І. О. Яворський