УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2014 року Справа № 9104/33598/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Большакової О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання виплатити недоплачену разову щорічну допомогу, як учаснику війни,-

В С Т А Н О В И В :

06.05.2011 року позивач звернулася до суду з позовом в якому просила визнати відмову відповіда протиправною, зобов'язати останнього виплатити недоплачену суму разової щорічної допомоги, як учаснику війни, відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007-2010 роки всього 5942 грн.

Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2011 року адміністративний позов задоволено частково, визнано відмову управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області протиправною, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу разову грошову допомогу до 5 травня відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007-2010 роки з врахуванням виплачених сум, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову оскаржив відповідач, в апеляційній скарзі покликається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову та закрити провадження по справі. Вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги», передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 18.02.2004 р. № 177 передбачено установити, що Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» у розмірах, установлених законом про державний бюджет на відповідний рік, і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення.

Також зазначає, що суд першої інстанції прийняв рішення, не враховуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач в запереченні наголошував, що згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.03р. (із змінами Законом України №2505-«V від 25.03.05 р.), де вказано ,що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом. Відповідно до п.3 ст.28 Закону України №1058-ІV від 09.07.03 встановлюється, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті застосовується виключно для визначення пенсій, призначених згідно з цим Законом. (статтю 28 доповнено частиною третьою згідно із Законом України №2505-ІV від 25.03.2005). Тому, виплата щорічної разової допомоги до 5 травня проводилась згідно чинного законодавства на момент виплати, тобто в квітні поточного року.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є учасником війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Галицьким управлінням праці та соціального захисту населення від 12 червня 2003 року.

Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 355-ХІІ щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Однак, розглядаючи спір суд першої інстанції не врахував вимоги ч. 2 ст. 99 КАС України згідно якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчисляється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а згідно ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом (06.05.2011 року), колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги слід залишити без розгляду.

З врахуванням вище наведеного судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 4 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст. 203, ст.205, ст.206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області задовольнити частково, постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2011 року у справі № 2а-2136/11 - скасувати, та постановити ухвалу, якою позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

О.О. Большакова