Копія

154/3696/13-ц

2-п/154/12/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2014 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі :

головуючого-судді Калі щука А.А.

за участю секретаря Павлович Ю.М.,

відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимир-Волинського міського суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про звернення стягнення,-.

                                        в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 13.02.2014 р. позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про звернення стягнення задоволено у повному обсязі. Вирішено передати в заклад публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк», шляхом вилучення у ОСОБА_1 заставлене майно за договором застави від 20.07.2007 р. №0707/61/ТЗ/2 - транспортний засіб марки «Фольксваген LT-46», 1998 року випуску, № кузова/шасі WV1ZZ2DZWH004138, реєстраційний номер НОМЕР_1 разом із комплектом ключів та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на даний автомобіль.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0707/61 від 20 липня 2007 року, укладеним між закритим акціонерним товариством КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 в розмірі 482952 грн. 09 коп., що еквівалентно 60421,88 долари США, ( в тому числі 17030,92 доларів США –заборгованість за кредитом, 23275,52 доларів США –заборгованість по відсотках за користування кредитом,17208,42 долари США – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, 31,28 доларів США - штраф (фіксована частина), 2875,74 доларів США - штраф (процентна складова), звернути стягнення на предмет застави - транспортний засіб марки «Фольксваген LT-46», 1998 року випуску, № кузова/шасі WV1ZZ2DZWH004138, реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом продажу транспортного засобу марки «Фольксваген LT-46», 1998 року випуску, № кузова/шасі WV1ZZ2DZWH004138, реєстраційний номер НОМЕР_1 Публічним акціонерним товариством КБ «Приватбанк» з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям даного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» по 1720 грн. 05 коп. судового збору.

Відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що не з»явилась 13.02.2014 р. в судове засідання, оскільки не отримувала судових повісток.

Також зазначила, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, транспортний засіб марки «Фольксваген LT-46», реєстраційний номер НОМЕР_1, належить їй. Жодних договорів застави на даний автомобіль вона не укладала, а тому просить скасувати заочне рішення від 13.02.2014 р. та призначити справу до розгляду в загальному порядку

Відповідач ОСОБА_1 просила задовольнити заяву. В обгрнутування пояснила, що вона не отримувала судової повістки на розгляд справи, котрий відбувся 13.02.2014 р., а тому не з»явилась на судовий розгляд. Даний транспортний засіб вона придбала за відплатним договором і є його власником. Оскільки договорів застави щодо цього транспортного засобу вона не укладала, тому просить скасувати дане заочне рішення.

Представник ОСОБА_1 просив задовольнити заяву з підстав викладених у ній.

Представник позивача на розгляд заяви не з»явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просить залишити заяву без задоволення.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, не подавав клопотань про відкладення судового розгляду, а тому суд у відповідності вимоги ч.1 ст. 231 ЦПК України проводить розгляд заяви у відсутності даного відповідача та представника позивача.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно п.1.ч 3 ст. 231 ЦПК України суд може своє ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

Разом з тим, згідно ч.1 ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з»явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З поданої заяви про перегляд заочного рішення вбачається, що підставою скасування даного рішення позивач зазначає, що вона не з»явилась 13.02.2014 р. в судове засідання, оскільки не отримувала судових повісток.

Проте, такі доводи є безпідставні, оскільки у відповідності до вимог п.5 ст. 74 ЦПК України судова повістка була направлена за адресою місця проживання (перебування) ОСОБА_1, зареєстрованого у встановленому законом порядку, котрим згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу УДМС України у Волинській області є буд. №13 по вул. Володимира-Великого в м. Володимирі-Волинському.

Дана повістка неодноразово направлялась на вищевказану адресу, однак поштові повідомлення повертались з підстав закінчення терміну зберігання.

Оскільки були відсутні заяви, відомості про зміну місця проживання або місцезнаходження, тому в черговий раз 28.01.2014 р. ОСОБА_1 направлено на останню відому адресу повістку про виклик в судове засідання на 14 год. 30 хв. 13.02.2014 р., котру згідно розписки про одержання судової повістки отримано 01.02.2014 р.

Таким чином, у справі є докази належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду справи, котрі спростовують її твердження про неналежне повідомлення.

Крім того, ОСОБА_1, як на підставу скасування заочного рішення посилається на те, що вона є власником транспортного засобу марки «Фольксваген LT-46», реєстраційний номер НОМЕР_1 і жодних договорів застави на даний автомобіль вона не укладала.

Відповідач посилається на ці обставини, як такі, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки вони не були взяті судом до уваги.

Однак дані доводи є також безпідставні, оскільки ці обставини були відомі суду на час ухвалення заочного рішення, котрі повністю з»ясовані судом та оцінені в сукупності з іншими доказами та взяті ним до уваги.

Зокрема, при розгляді справи судом встановлено, що між Закритим акціонерним

товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (надалі банк) та ОСОБА_3 20.07.2007 р. укладено кредитний договір №0707/61, зобов»язання по якому він не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 60412,88 доларів США.

З метою забезпечення виконання даного зобов”язання ОСОБА_3, 20.07.2007р. укладено договір застави №0707/61/ТЗ/2, згідно якого заставодавець ОСОБА_4 надав в заставу транспортний засіб марки «Фольксваген LТ 46», № шасі (рами) WVIZZZ2DZWH004138, 1998 р.в., котрий належав йому на праві приватної власності.

Заборона відчуження предмета застави (обтяження) внесена до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 24.07.2007 року за № 5357997.

В ході розгляду справи судом встановлено, що транспортний засіб, котрий є предметом застави, на підставі біржової угоди від 15.05.2008 р. №125409 відчужений ОСОБА_1, котра згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № 079663 є його новим власником.

Крім того, судом встановлено, що даний транспортний засіб відчужений без письмової згоди заставодержателя, за наявності обтяжень на це майно, що суперечить, як вимогам ч.2 ст. 586 ЦК України, так у умовам п.13, 17.7 договору застави.

Оскільки автомобіль, котрий наданий у заставу в забезпечення виконання кредитних зобов»язань ОСОБА_3, без припинення обтяження на це майно та згоди заставодержателя, в подальшому перейшов у власність ОСОБА_1, тому з урахуванням вимог ст. 27 Закону України «Про заставу», ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд прийшов до висновку, що застава продовжує зберігати силу і для нового власника цього майна, котрим є ОСОБА_1

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 придбала заставлене майно за відплатним договором, однак відчуження предмету застави було здійснено особою, яка не мала права його відчужувати без згоди заставодержателя та за наявності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна, тому з урахуванням вимог ч.1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» вона є недобросовісним набувачем, тому позивач має право вимоги до неї щодо передачі йому цього майна.

Так як ОСОБА_3 порушив зобов”язання по кредитному договору, котре забезпечене заставою, та беручи до уваги, що після переходу права власності на предмет застави до ОСОБА_1 застава продовжує зберігати силу і для нового власника, тому суд прийшов до висновку, що позивач має право одержати задоволення вимоги за рахунок предмета застави, котрим є автомобіль марки «Фольксваген LT-46», 1998 року випуску, № кузова/шасі WV1ZZ2DZWH004138, реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом його продажу Публічним акціонерним товариством КБ «Приватбанк», з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям даного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Оскільки відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, не подавали клопотань про відкладення розгляду справи, а представник позивача подав заяву в якій не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.77), тому ненадання відповідачами доказів в обгрунтування своїх заперечень проти позову, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що відповідає вимогам ч.1 ст. 224 ЦПК України.

При цьому, на судовий розгляд заяви про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_1 не подала жодних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто, котрі б спростували доводи позивача та встановлені судом обставини при ухваленні заочного рішення.

З огляду вищенаведеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, не з»явилась на судове засідання та не повідомила про причини неявки без поважних причин, а також не надала доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і були підставою для скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду, а тому заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.3 ст.231 ЦПК України,-

у х в а л и в:

          Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про звернення стягнення залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

          Головуючий:/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя                                                                                          А.А. Каліщук