Дата документу Справа № 236/1107/14-к
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження №11-кп/778/1106/14 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія ст.185 ч.3 КК України Саржевська І.В.
Доповідач у 2-й інстанції
Бойков Ю.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2014 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:
головуючого Бойкова Ю.В.
суддів Фоміна В.А., Мульченка В.В.
при секретарі Воронько С.Г.
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014050420000001, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 26 травня 2014 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, з неповною середньою освітою, не одружений, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:
1) 13.10.1989р. Краснолиманським міським судом Донецької області за ст.ст.17/215-3 ч.2, 215-3 ч.2, 140 ч.2, 141 ч.2, 42 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 10.01.1992р. по відбуттю покарання;
2) 26.01.1995р. Артемівським райсудом Донецької області за ст.140 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі; звільнений 20.04.1998р. по відбуттю покарання;
3) 29.12.1998р. Краснолиманським міським судом Донецької області за ст.140 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі; звільнений 12.10.2000р. по відбуттю покарання;
4) 15.01.2003р. Краснолиманським міським судом Донецької області за ст.185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі; звільнений 15.07.2005р. умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 22 дні;
5) 16.02.2009р. Краснолиманським міським судом Донецької області за ст.ст.185 ч.3, 71 ч.1 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі; звільнений 16.10.2009р. по відбуттю покарання,
засуджений за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.
Строк відбування покарання постановлено обчислювати з моменту фактичного затримання.
Доля речових доказів вирішена відповідно до ст.100 КПК України.
Учасники судового провадження:
прокурор Стоматова В.П.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок скасувати, оскільки не дивлячись на те, що він перебуває на обліку у лікаря психіатра, йому як в ході досудового розслідування, так і під час судового розгляду провадження не був призначений захисник. Крім того, зазначив, що обставини кримінального провадження не відповідають дійсності.
Згідно вироку, ОСОБА_3 будучи особою, яка раніше неодноразово судима за корисні кримінальні правопорушення, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став та знов вчинив кримінальні правопорушення, за наступних обставин.
31.12.2013р., приблизно, о 21 год. 30 хв. у ОСОБА_3, який знаходився по пров.Запорізькому м.Красний Лиман Донецької області, та помітив, що у б.№33 вимкнене освітлення, впевнившись, що мешканці зазначеного будинку відсутні вдома, виник умисел на викрадення чужого майна.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 через паркан проник на подвір'я вищезазначеного будинку, де за допомогою раніше знайденої металевої пластини, шляхом віджиму, відчинив метало-пластикове вікно в спальній кімнаті, через яке таємно проник у будинок, та з зальної кімнати, повторно, навмисно, з корисливих мотивів викрав чуже майно, яке належало ОСОБА_4, чим завдав останньому матеріальні збитки на суму 354,99 грн. З місця правопорушення ОСОБА_3 зник, вкраденим розпорядився на власний розсуд.
В той же день, 31.12.2013р., приблизно, о 22 год. 30 хв., ОСОБА_3, знаходячись по вул.Пролетарській м.Красний Лиман Донецької області, помітивши, що у б.№13 вимкнене освітлення, та впевнившись, що мешканці зазначеного будинку відсутні вдома, вирішив викрасти чуже майно.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 через незаперту вхідну хвіртку, проник у подвір'я вищезазначеної домобудівлі, де за допомогою раніше знайденої металевої пластини, шляхом віджиму, відчинив метало-пластикове вікно в кухонній кімнаті, через яке проник у будинок, звідки повторно, навмисно, з корисливих мотивів, таємно викрав майно, яке належало ОСОБА_5, чим завдав останньому матеріальні збитки на загальну суму 3 958,87грн. З місця правопорушення зник, вкраденим розпорядився на власний розсуд.
Крім того, 09.03.2014р., приблизно, о 21 годині ОСОБА_3, знаходячись у неогородженому подвір'ї, навпроти багатоквартирного будинку №1 по вул.Театральній м.Красний Лиман Донецької області, з метою вчинення крадіжки, за допомогою металевого предмету пошкодив кріплення навісного замку вхідної двері, та потрапив у приміщення сараю, звідки повторно, навмисно, з корисливих мотивів таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_6, чим завдав останній матеріальну шкоду на суму 408,33 грн. З місця правопорушення зник, вкраденим розпорядився на власний розсуд.
В судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор заперечувала проти апеляційної скарги та просила відмовити в її задоволенні.
Вислухавши доповідача, прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження у суді першої інстанції, та вироку суду розгляд справи відносно ОСОБА_3 відбувався відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, тобто за згодою учасників судового провадження, в тому числі і за згодою обвинуваченого, було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому головуючий не тільки належним чином з'ясував чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, але й роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, що не заперечується і в апеляційній скарзі обвинуваченого.
У зв'язку з тим, що відповідно до ч.2 ст.394 КПК України судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу, доводи обвинуваченого в апеляційній скарзі про те, що фактичні обставини кримінального провадження не відповідають дійсності, перевірці в апеляційному порядку не підлягають.
Доводи обвинуваченого в апеляційній скарзі про те, що не дивлячись на те, що він перебуває на обліку у лікаря психіатра, йому не був призначений захисник, є необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно довідки комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласна психіатрична лікарня м.Словянська» ОСОБА_3 психіатрична допомога не надавалася, дані про надання психіатричної допомоги в інших психіатричних установах відсутні (т.1 а.с.127).
Крім того, під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 пояснював, що він ніякими хронічними захворюваннями не страждає і клопотань про призначення йому захисника не заявляв.
За таких обставин колегія суддів не вбачає порушень права обвинуваченого на захист.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження ним буде подано доповнення до апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.4 ст.395 КПК України протягом строку апеляційного оскарження суд зобов'язаний надати учасникам судового провадження за їх клопотанням можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, поданій 25.06.2014р. тобто в межах строку апеляційного оскарження, заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи, що обвинуваченому ОСОБА_3 за вироком суду запобіжний захід не обирався, обвинувачений не був позбавлений можливості з'явитися до суду для ознайомлення з матеріалами провадження, тим більше, що матеріали кримінального провадження перебували в суді до 16.09.2014р., після чого були надіслані до суду апеляційної інстанції.
Однак обвинувачений ОСОБА_3, за відсутності до цього перешкод, не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, обставин, що пом'якшують покарання: щире каяття, добровільне відшкодування потерпілим завданих збитків, а також обставин, що обтяжують покарання.
Враховуючи вищезазначене колегія суддів підстав для скасування вироку суду за доводами, наведеними в апеляційній скарзі, не вбачає.
Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 26 травня 2014 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
Ю.В. Бойков В.А. ФомінВ.В. Мульченко