Справа №2-1152/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

м.Запоріжжя                                                                                                            17.12.2008

Комунарський районний суд  м. Запоріжжя у складі:

Головуючого, судді                                                      Кухаря С.В.

при секретарі                                                                 Курман А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Континент» про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду в інтересах своєї неповнолітньої доньки, 1998 року народження,  з позовом в якому просив суд: стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який проживає за адресою АДРЕСА_1 на користь малолітньої ОСОБА_2 5000 (п'ять тисяч) гривень моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я.

В обґрунтування свого позову позивач пояснив, що 10.12.07 о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ВАЗ 21140» державний номер НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху України та під час проїзду нерегульованого пішохідного переходу по вул. Новокузнецькій в м. Запоріжжі скоїв наїзд на ОСОБА_2, 1998 року народження.

Одразу після дорожньо-транспортної пригоди потерпіла була доставлена до 5-міської клінічної лікарні, де перебувала на стаціонарному лікуванні з 10.12.07 по 25.12.07, що підтверджується Довідкою від 25.12.07. Крім того, у довідці записано, що ОСОБА_2 після виписки з лікарні потребує амбулаторного лікування. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2, відповідно до Думки-спеціаліста № 3340-А від 11.01.08 отримала легкі тілесні ушкодження, а саме: струс головного мозку, крововилив на білковій оболонці правого ока, синець біля нижніх вік, повний травматичний вивих 2, 3, 4-го зубів на верхній челюсті зліва та інші.

Відповідно до п. 4 зазначеної Думки-спеціаліста вказані тілесні ушкодження спричинені тупими предметами та могли утворитися під час ударів виступаючими частинами легкового автомобіля під час руху, з наступним падінням потерпілої на дорожнє покриття в умовах ДТГТ.

За наслідками цієї перевірки 19.12.07 винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 на підставі ст. 6 п. 2 КПК України.

В постанові, зокрема, йдеться про те, що причиною дорожньо-транспортної події стало порушення водієм ОСОБА_3 п.п. 18.4 Правил дорожнього руху України, в якому закріплено, що «якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», що перебуває в прямому причинному зв'язку з ДТП та його наслідками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1199 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я малолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов'язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.

На вимогу до Відповідача відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, за ушкодження здоров'я ОСОБА_2, ОСОБА_3 шляхом грошового переказу перерахував 1000 (одну тисячу) гривень, чим відшкодував лише спричинену матеріальну шкоду.

Проте, Відповідачем не прийнято до уваги, що ОСОБА_2 спричинено і моральну шкоду, оскільки вона будучи малолітньою дитиною пережила дорожньо-транспортну пригоду, перелякалася, опинилася в лікарні, де внаслідок черепно-мозкової травми не могла функціювати, як би це вона робила в нормальних умовах життя, була позбавлена нормального спілкування з ровесниками. Також моральні страждання ОСОБА_2 виявилися в тому, що їй робили хірургічну операцію на обличчі (зашили губу), що відповідно до висновків лікарів вона лишилася трьох зубів і відтепер потребує постійного лікування у стоматолога (дослідження три рази на рік) та у лікаря-ортодонта.

Таким чином, ОСОБА_2 зазнала моральної шкоди, яка оцінюється у розмірі 5000 гривень та яка виявилася у вищенаведених обставинах, у фізичному болі та взагалі у стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Визначаючи саме такий розмір моральної шкоди позивач виходить з того, що законодавчо не встановлено єдиного підходу до визначення розміру моральної шкоди, оскільки відповідно до п. 6.4. листа Міністерства юстиції України № 35-13/797 «Методичні рекомендації «Відшкодування моральної шкоди» від 13.05.04 моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Просила шкоду стягнути саме з відповідача ОСОБА_4, вказуючи, що в неї відсутні позовні вимоги до страхової компанії.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав. Однак вказав, що дійсно він не заперечує, що при вказаних обставинах він дійсно завдав шкоди здоров'ю дитині позивачки. Однак вказав на те, що він з самого початку пропонував позивачці заплатити за завдану шкоду 5000 гривень однак та вказувала на більшу суму і зараз він відмовляється її виплачувати позивачці принципово. 

Представник відповідача Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Континент» в судове засідання не з'явився в своїй телеграмі направленій на адресу суду просив справу розглянути без його участі, на підставі наявних в справі матеріалів.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає повному задоволенню по таких підставах.

Як встановлено судом, 10.12.07 о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ВАЗ 21140» державний номер НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху України та під час проїзду нерегульованого пішохідного переходу по вул. Новокузнецькій в м. Запоріжжі скоїв наїзд на ОСОБА_2, 1998 року народження.

Одразу після дорожньо-транспортної пригоди потерпіла була доставлена до 5-міської клінічної лікарні, де перебувала на стаціонарному лікуванні з 10.12.07 по 25.12.07, що підтверджується довідкою від 25.12.07. Крім того, у довідці записано, що ОСОБА_2 після виписки з лікарні потребує амбулаторного лікування. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2, відповідно до думки-спеціаліста № 3340-А від 11.01.08 отримала легкі тілесні ушкодження, а саме: струс головного мозку, крововилив на білковій оболонці правого ока, синець біля нижніх вік, повний травматичний вивих 2, 3, 4-го зубів на верхній челюсті зліва та інші.

Відповідно до п. 4 зазначеної Думки-спеціаліста вказані тілесні ушкодження спричинені тупими предметами та могли утворитися під час ударів виступаючими частинами легкового автомобіля під час руху, з наступним падінням потерпілої на дорожнє покриття в умовах ДТГТ.

За наслідками цієї перевірки 19.12.07 винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 на підставі ст. 6 п. 2 КПК України.

В постанові, зокрема, йдеться про те, що причиною дорожньо-транспортної події стало порушення водієм ОСОБА_3 п.п. 18.4 Правил дорожнього руху України, в якому закріплено, що «якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», що перебуває в прямому причинному зв'язку з ДТП та його наслідками.

Вказані факти відповідач ОСОБА_3 в суді не оспорював.

Відповідно до ч. 1 ст. 1199 Цивільного кодексу України у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я малолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов'язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.

Відповідач ОСОБА_3 шляхом грошового переказу перерахував 1000 (одну тисячу) гривень на користь позивача, чим відшкодував лише спричинену матеріальну шкоду. І це визнав позивач.

Проте, вказаними діями відповідача ОСОБА_2 спричинено і моральну шкоду, оскільки вона будучи малолітньою дитиною пережила дорожньо-транспортну пригоду, перелякалася, опинилася в лікарні, де внаслідок черепно-мозкової травми, була позбавлена нормального спілкування з батьками та ровесниками. Змінився її сталий образ життя. Також моральні страждання ОСОБА_2 виявилися в тому, що їй робили хірургічну операцію на обличчі (зашили губу), що відповідно до висновків лікарів вона лишилася трьох зубів і відтепер потребує постійного лікування у стоматолога (дослідження три рази на рік) та у лікаря-ортодонта.

Окрім цього шкода була завдана дитині за 2 дні до дня народження, і звісно знаходячись у лікарні святкувала свій день народження, та і всі перелічені обставини, як сам момент завдання шкоди так і знаходження в лікарні, фізичні страждання, відсутність повного видужання, яке постійно буде їй нагадувати про вказані події завдало на думку суду ще в несформованій психіці 9-тирічної дитини велику моральну шкоду.

Таким чином, ОСОБА_2 зазнала моральної шкоди, яка судом в рамках позовних вимог, виходячи з вимог справедливості, та враховуючи те, що шкода завдана дитині якій було неповних 9 років, і шкода завдане саме здоров'ю - оцінюється у розмірі 5000 гривень.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 16, 22, 23, 1166 - 1168, 1187, 1199 ЦК України, ст. ст. ст. ст. 6, 8, 10, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

            Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який проживає за адресою АДРЕСА_1 на користь малолітньої ОСОБА_2 5000 (п'ять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження з поданням її копії до апеляційного суду.

Суддя                                                                                        Кухар С.В.