ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2005 року стягувач звернувся до господарського суду Донецької області з скаргою на бездіяльність Державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції щодо виконання ухвали господарського суду Донецької  області від 19.05.2005 року про накладення арешту на майно та грошові кошти боржника, посилаючись на те, що державна виконавча служба не вживає заходів передбачених законом на виконання ухвали суду.

Під час розгляду скарги в суді першої інстанції стягувач уточнив її обгрунтування та зазначив найменування Державної виконавчої служби у містах Селидове та Новоградівка.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.02.2006 року в задоволенні скарги відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.09.2006 року зазначена ухвала суду першої інстанції залишена без змін.

У касаційній скарзі стягувач вважає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, і тому просить прийняті ним рішення скасувати та скаргу задовольнити.

Відзиви на касаційну скаргу від державної виконавчої служби та боржника до суду не надходили.

У зв’язку з хворобою судді Вовка І.В. судове засідання 13.12.2006 року не відбулося і розгляд справи було призначено на 17.01.2007 року.

Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та оскаржені судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання ухвали господарського суду Донецької області від 19.07.2005 року в даній справі про забезпечення позову постановою державної виконавчої служби від 25.07.2005 року було відкрито виконавче провадження щодо боржника.

Відповідно до ст.1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що стягувачем не доведено обставин незаконної бездіяльності державної виконавчої служби щодо виконання судової ухвали про забезпечення позову.

За вимогами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, висновок судів про відсутність правових підстав для задоволення скарги на бездіяльність державної виконавчої служби обгрунтований матеріалами справи та вимогами закону.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, оскаржена постанова апеляційного суду є законною, і підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства “Агро-Бізнес” залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.09.2006 року без змін.

Головуючий                                                                               В.Перепічай                                                               

Судді                                                                                                     І.Вовк

                                                                                         П.Гончарук