ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2007 р. |
№ 05-5-26/9905 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
Остапенка М.І. (головуючий), |
|
Харченка В.М., Борденюк Є.М. |
розглянувши у відкритому зза участю представника позивача: касаційну скаргу |
судовому засіданні у м. Києві ОСОБА_1 Суб`єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 |
на постанову |
від 11.10.2006 |
Київського апеляційного |
господарського суду |
у справі |
№ 05-5-26/9905 |
господарського суду |
міста Києва |
за позовом |
Акціонерного комерційного банку “ТАС-Комерцбанк” |
до |
Товариства з обмеженою відповідальністю “Селтон”, Суб`єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 |
про |
стягнення 10000,00 грн. |
Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2006 № 05-5-26/9905 позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 3, п. 6 ст. 63 ГПК України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2006 вищезазначену ухвалу скасовано. Позовні матеріали направлено до господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду від 11.10.2006, а ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2006 залишити без змін. Зокрема, скаржник посилається на те, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права, а саме ст.ст. 57, 63, 81, 95, 97, 101 ГПК України.
Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського суду України не надіслав.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено апеляційним судом, повертаючи позивачу позовні матеріали на підставі п. 3, п. 6 ст. 63 ГПК України, господарський суд першої інстанції посилався на незазначення в позовній заяві обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; ненадання доказів, що підтверджують викладенні в заяві обставини з підстав відсутності відмітки про засвідчення копій доданих документів, а також, що в наданому позивачем касовому чеку на підтвердження факту надсилання відповідачам копій позовної заяви зазначено, що рекомендовані листи направлені самому позивачу.
Згідно зі ч. 2 ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Як вбачається зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований, розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Наведеному апеляційний суд дав належну оцінку і скасовуючи ухвалу суду першої інстанції правомірно виходив з того, що позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, послався у цьому зв`язку на певні обставини та надав в якості доказів до позовної заяви відповідні документи, які на його думку обґрунтовують його позовні вимоги. У цьому зв`язку, апеляційний суд правильно зазначив, що у разі необхідності суд може витребувати у сторони оригінали наданих документів. Крім того, апеляційним судом обґрунтовано зазначено, що висновок суду першої інстанції про ненадання доказів надсилання позовної заяви відповідачам спростовується доданим до позовної заяви реєстром рекомендованих відправлень із зазначенням повного найменування та адрес відповідачів з відміткою поштового відділення про прийняття до відправлення та оригіналом поштової квитанції.
У цьому зв`язку висновки апеляційного суду щодо передачі позовної заяви до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позову до розгляду, є правильними.
Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції відповідає вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Суб`єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2006 у справі № 05-5-26/9905 залишити без змін.
Головуючий Остапенко М.І.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.