ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.11.2014 Справа № 5021/1922/2011

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми

До відповідача: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії, м. Суми

про стягнення 430029,85 грн.

Суддя В.М. Моїсеєнко

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, довіреність від 13.11.2014р.

від відповідача - Коротенко М.М.

За участю секретаря судового засідання - Л.М. Сорока

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 430 029,85 грн. - сума сплаченої орендної плати та витрат на поліпшення майна, з якої: 149 161,30 грн. плата за оренду нежитлового приміщення, 252 886 ,22 грн. витрати понесені на капітальних ремонт нежитлового приміщення, а також стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом справи.

Відповідач подав відзив від 25.06.2012р. № 01/07-306, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки згідно ухвали господарського суду Сумської області по справі №5021/1722/2011 від 13.10.2011 року рішення господарського суду Сумської області від 03.10.2011 року роз'яснено та зазначено що договір оренди нерухомого майна товариства № 436-598107 від 12.10.2009 р., укладений між ФОП ОСОБА_1 та ПАТ "Укртелеком" в особі Сумської філії ПАТ "Укртелеком" визнається недійсним на майбутнє, а саме з моменту набрання рішенням господарського суду Сумської області від 03.10.2011 року по справі №5021/1722/2011 законної сили, тобто з 17.10.2011р. Також в ухвалі від 13.10.2011 року про роз'яснення рішення зазначено: "зі змісту договору оренди нерухомого майна товариства №436-598107 від 12.10.2009р., укладеного між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", який визнано недійсним рішенням господарського суду Сумської області від 03.10.2011р., випливає, що застосувати двосторонню реституцію до такого правочину неможливо, оскільки неможливо повернути вже здійснене користування орендованим майном. У зв'язку з цим суд прийшов до висновку щодо визнання вищевказаного договору оренди нерухомого майна недійсним на майбутнє." Крім того, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2011 року по справі №5021/1722/2011 ухвала господарського суду Сумської області від 13.10.2011р. залишена без змін. Та постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2012 року по справі №5021/1722/2011 судова постанова Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2011 року залишена без змін.

Відповідач також зазначає, що позивач (орендар по договору) повинен був виконати ремонт приміщення за власні кошти, у зв'язку з чим він був повністю звільнений від сплати орендної плати на період проведення ремонтних робіт з 12.10.2009р. по 31.01.2010р. за всю орендовану площу 216 кв.м. та частково звільнений від сплати орендної плати за період з 01.02.2010р. по 31.12.2010р. за частину приміщення площею 128,6 кв.м. Сума не отриманих доходів відповідачем по орендній платі з позивача за період з 12.10.2009р. по 31.12.2010р. становить 192950,38 грн., що підтверджується доданими до відзиву розрахунком ( т.1, а.с.89), тобто позивач 01.02.2010р. підписав акт приймання-передачі нежитлового приміщення площею 216 кв.м., про що сам зазначає позивач в позовній заяві.

Відповідач подав пояснення від 07.07.2012р. ( т.2 а. с. 132-133), в яких зазначає, що позивач , підписавши договір та скріпивши його печаткою, погодився з умовами договору ( т.1 а.с.132-137),зокрема, з п.12.5 , яким передбачено, що у разі розірвання чи закінчення терміну дії договору поліпшення орендованого майна, які можуть бути відокремлені без його пошкодження та здійснені орендарем за рахунок власних коштів з дозволу орендодавця, визнаються власністю орендаря. Вартість поліпшень орендованого майна, які зроблені орендарем і які неможливо відокремити без його пошкодження, не підлягає компенсації орендодавцем.

Роботи, які проводилися орендарем , були пов'язані з особливостями його власної діяльності та не мали ніякого відношення до поліпшення орендованого майна . Відповідач також подав додаткові пояснення від 20.11.2013р. (т.3 , а.с. 62) , в яких зазначає, що доводи позивача про те, що п.12.5 Договору оренди містить умову, яка суперечить положенням частини 3 ст.778 Цивільного кодексу України, не відповідають дійсності, оскільки умова про те, що вартість поліпшень орендованого майна, які зроблені орендарем і які неможливо відокремити без його пошкодження, не підлягає компенсації орендодавцем , передбачає зарахування вартості ремонтних робіт в рахунок орендної плати за користування приміщенням.

Позивач подав клопотання від 12.11.2014р. , в якому просить призначити по справі судово-технічну будівельну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання : 1. Які поліпшення, що були проведені мною в орендованих приміщеннях за адресою АДРЕСА_1 відносяться до від'ємних, а які до невід'ємних; 2. Яка вартість будівельних робіт, будівельних виробів та матеріалів, що були використані для проведення від'ємних поліпшень, що були проведені мною в орендованих приміщеннях за адресою АДРЕСА_1 - станом на 2010-2011 роки; 3. Яка вартість будівельних робіт ,будівельних виробів та матеріалів, що були використані для проведення невід'ємних поліпшень, що були проведені мною в орендованих приміщеннях за адресою АДРЕСА_1 - станом на 2010-2011роки; 4. Яка вартість будівельних робіт, будівельних виробів та матеріалів, що були використані для проведення від'ємних поліпшень, що були проведені мною в орендованих приміщеннях за адресою АДРЕСА_1- станом на дату проведення експертизи; 5. Яка вартість будівельних робіт, будівельних виробів та матеріалів, що були використані для проведення невід'ємних поліпшень, що були проведені мною в орендованих приміщеннях за адресою АДРЕСА_1- станом на дату проведення експертизи., просить призначити в якості судового експерта ОСОБА_6, будь-яких доказів , що ОСОБА_6 має право на зайняття експертною діяльністю та на проведення судово- технічних будівельних експертиз, позивач не подав.

В судовому засіданні 13.11.2014р. представник відповідача заперечує проти призначення експертизи, вказує, що справа розглядається більше трьох років, в спірному приміщенні проводить підприємницьку діяльність інший орендар, який в 2013 р. зробив новий ремонт. Представник відповідача також зазначив, що в разі призначення судом експертизи проведення її слід доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса, представник позивача заперечує в судовому засіданні проти проведення експертизи експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса.

13.11.2014р. позивач подав заяву по справі в порядку ст. 22 ГПК України, в якій , зазначає що він частково відмовляється від позову в частині стягнення з відповідача на його користь 149161,30 грн. плати за оренду нежитлових приміщень, просить на підставі ч.3 ст.778 Цивільного кодексу України вартість невід'ємних поліпшень зарахувати в рахунок плати за користування нежитловими приміщеннями; на підставі ч.2 ст.778 Цивільного кодексу України та ч.1 п.12.5 Договору оренди зобов'язати відповідача повернути всі від'ємні поліпшення, що були зроблені ним в орендованих приміщеннях, зазначену заяву суд приймає до розгляду та долучає до матеріалів справи.

Позивач також подав клопотання від 13.11.2014р. про долучення документів до матеріалів справи, суд задовольняє зазначене клопотання.

По клопотанню позивача розгляд справи, порушеної 16.08.2011р. неодноразово зупинявся ( т.2 а.с.55, т.3, а. с. 39-40, т.3, а.с. 127-128).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Правовідношення сторін врегульовані договором № 436-598107 оренди нерухомого майна товариства, укладеного між сторонами 12.10.2009р.

Предметом договору є нерухоме майно, розташоване на цокольному поверсі 5-ти поверхового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 216 кв.м.

01.02.2010р. між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору, відповідно до якої, передача орендареві майна, вказаного в п.1.1 договору , в користування позивачеві здійснюється після виконання останнім робіт по ремонту приміщення. Датою початку сплати орендної плати приміщення площею 87,4 кв.м. є 01.02.2010р., а датою початку оплати оренди за приміщення площею 128,6 кв.м. є 01.01.2011р.

01.02.2010р. між сторонами був підписаний акт приймання -передачі майна, згідно якого відповідач передав, а позивач прийняв нежитлове приміщення площею 216 кв.м. у будинку АДРЕСА_1, факт підписання акту приймання-передачі підтверджує позивач в позовній заяві . Позивач вказує, що за період дії договору оренди з лютого 2010р. по лютий 2011р. ним було сплачено відповідачу 149286,26 грн. орендної плати, вважає, що сплачені ним кошти в сумі 149286,26 грн. підлягають йому поверненню в порядку ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України. Крім того, позивач зазначає, що ним був проведений капітальний ремонт орендованого приміщення на загальну суму 200000,00 грн. , що підтверджується актами виконаних робіт , копії яких додані до матеріалів позову, тому відповідно до вимог ч.3 ст.778 Цивільного кодексу України він має право на відшкодування вартості понесених ним витрат в сумі 200000,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 149161,30 грн. плати за оренду приміщення, 252886,22 грн. відшкодування вартості понесених ним витрат на капітальний ремонт нежитлового приміщення площею 216 кв.м. та 27837,37 грн. додаткових витрат на закупівлю матеріалів, а всього загальну суму 430029,85 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

В зв'язку з поданням позивачем заяви від 12.11.2014р. про часткову відмову від позову в частині стягнення з відповідача на його користь 149161,30 грн. плати за оренду приміщень, яка прийнята судом до розгляду , суд припиняє провадження у справі стосовно вимог позивача про стягнення 149161,30 грн. плати за оренду приміщення на підставі п.4ч.1 ст.80 ГПК України. Вимоги позивача про стягнення з відповідача 252886,22 грн. відшкодування вартості понесених ним витрат на капітальний ремонт нежитлового приміщення та додаткових витрат на закупівлю матеріалів в сумі 27857,37 грн. суд вважає безпідставними та такими, що суперечать наявним в справі матеріалам та поданим сторонами доказам.

Так, Договір оренди діяв між сторонами з 12.10.2009р. по 17.10.2011р., що встановлено Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2012р. по справі № 5021/1722/2011 між цими ж сторонами.

Пунктом 12.5 Договору оренди врегульований порядок відшкодування вартості поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем, зокрема, вартість поліпшень, які неможливо відокремити від нерухомого майна без його пошкодження, не підлягає компенсації відповідачем, а поліпшення орендованого майна, які можуть бути відокремлені без його пошкодження та здійснені орендарем за рахунок власних коштів, з дозволу орендодавця визначаються власністю орендаря.

Факт дії пункту 12.5 Договору в період з 12.10.2009р. по 17.10.2011р.встановлений Постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2014р. по справі № 920/2118/13 між цими ж сторонами.

Згідно вимог ч.2 ст.35 ГПК України , факти, встановлені рішенням господарського суду ( іншого органу, який вирішує господарські спори) , за винятком встановлених рішенням третейського суду , під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, тобто вимоги позивача про відшкодування йому вартості поліпшень орендованого майна, які неможливо відокремити без його пошкодження є безпідставними, такими, що суперечать наявним в справі доказам.

В судовому засіданні 13.11.2014р. представник відповідача пояснив, що з 2013р. приміщення, яке до 17.10.2011р. орендував позивач, знаходиться в оренді в суб'єкта підприємницької діяльності, який зробив в приміщенні ремонт та на даний час займається торгівельною діяльністю.

Представник відповідача також пояснив, що з 17.10.2011р. , тобто з дня вступу в законну силу судового рішення про визнання недійсним договору оренди по справі № 5021/1722/2011, позивачу була надана можливість і позивач отримав у власність всі зроблені ним поліпшення орендованого майна, які можуть бути відокремлені без його пошкодження.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 252886,22 грн. вартості понесених позивачем витрат на капітальний ремонт приміщення та 27 857,37 грн. витрат на закупівлю матеріалів.

Клопотання позивача від 12.11.2014р. про призначення по справі судово-технічної будівельної експертизи суд залишає без задоволення з огляду на наступне. По-перше, по справі може бути призначена судова будівельно-технічна експертиза, а не судово-технічна будівельна експертиза. По-друге, суд не вважає за можливе призначити експертизу судовому експерту ОСОБА_6, так як позивачем не подано будь-яких доказів, що ОСОБА_6 є судовим експертом та має необхідний досвід та дозвільні документи для зайняття експертною діяльністю, а предстааник позивача заперечує в судовому засіданні проти проведення експертизи експертами інших експертних установ. По-третє, в зв'язку із значним спливом часу - більше ніж три роки розгляду справи -проведення експертних досліджень у відремонтованих іншою особою приміщеннях може завдати шкоди інтересам особи, яка на даний час орендує приміщення, розташоване в цокольному поверсі 5-ти поверхового будинку АДРЕСА_1.

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог, суд відмовляє в задоволенні позову.

Згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49,82, 84,85 ГПК України - суд,-

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Суми - відмовити.

Повне рішення складено 14.11.2014р.

Суддя В.М. Моїсеєнко