2-6144/14

760/20074/14-ц

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2014 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Кицюк В.С.,

при секретарі Грінченко Є.С.,

за участю позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Сосенко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Фінексбанк» про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вищезазнченим позовом, мотивуючи свої вимоги наступним. Так, з 09 червня 2008 року він працює на посаді заступника начальника адміністративно-господаського відділу ПАТ «Фінексбанк».

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача народилося двоє дітей. Оскільки дружина займається підприємницькою діяльністю, позивачем було прийнято рішення взяти відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, однак, відповідач такої відпустки позивачу не надав. Вважаючи такі дії відповідача незаконними, просить суд зобов`язати відповідача надати йому таку відпустку.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, акцентував увагу суду на тому, що його дружина є приватним підприємцем, з 20 серпня 2014 року виконує функціональні обов`язки перукаря, у зв`язку з цим орендує приміщення в ТОВ «Будинок торгівлі» в м. Ірпінь Київської області. При цьому, зазначав, що дружина не перебуває з жодною особою у трудових відносинах, але фактично працює.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, наполягав на тому, що відповідач норми трудового законодавства не порушував. Коли позивач звернувся до нього із відповідною заявою, то йому було роз`яснено, що такий наказ буде видано виключно в разі надання довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дітей про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за ними їй припинено (із зазначенням дати).

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.11 ЦПК України)

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

З наданих позивачем доказів вбачається, що 29.11.2003 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області (а.с.19)

Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 народилося двоє синів - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.17-18)

Згідно наказу від 09 червня 2008 року ОСОБА_2 було прийнято на посаду заступника начальника адміністративно-господарського відділу з оплатою згідно штатного розпису (а.с.16) На час розгляду справи позивач перебуває у трудових відносинах із відповідачем і це не заперечується сторонами.

08.07.2014 ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 20 серпня 2014 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9)

11.07.2014 ПАТ «ФінексБанк» за підписом голови правління Шафоростова Ю.Ф. надав відповідь, з якої вбачається, що згідно ст. 20 Закону України «Про відпустки» така відпустка буде надана позивачу на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати)

Відповідно до статті 18 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі - Закон № 504) та статті 179 КЗпП відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може використати повністю або частинами також батько дитини, баба, дід чи інший родич, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, та один із прийомних батьків.

Згідно з частиною четвертою статті 20 Закону № 504 підставою для надання такої відпустки згаданим вище особам є довідка з місця роботи (служби, навчання) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення строку відпустки для догляду за дитиною і виплату їй допомоги по догляду за дитиною припинено (із зазначенням дати).

Отже, лише за умови надання довідки з місця роботи матері дитини згідно з установленими законодавством вимогами статтею 2 Закону № 504 гарантовано право, зокрема, батька дитини, який фактично доглядає за дитиною, на отримання відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги).

Аналіз вищенаведених норм закону дає підстави вважати, що право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку батька дитини є похідним від права матері на таку відпустку, тобто мати може делегувати своє право на відпустку вище переліченим особам.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем, при цьому у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначено, що основним видом її економічної діяльності є надання послуг перукарнями та салонами краси (а.с.29)

ОСОБА_4 знаходиться на обліку в ДПІ в Києво-Святошинському районі як платник податків з 08.04.2002 року, перебуває на спрощеній системі оподаткування. Згідно поданої декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2013 рік сума отриманого доходу від підприємницької діяльності становить 104886,00 грн. (а.с.30)

Разом з тим згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) задля досягнення економічних і соціальних результатів і одержання прибутку.

Статтею 2 Закону № 504 визначено, що право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями будь-якої форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Відповідно до зазначеного, дружина позивача, як приватний підприємець, не має права на будь-який вид відпусток, зокрема і на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки вона не перебуває ні з ким в трудових відносинах.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для надання працівникові ОСОБА_2 (батькові дитини) за викладених вище обставин відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відтак суд не бере до уваги надані позивачем докази, а саме довідку №10 від 03.10.2014, видану директором ТОВ «Будинок торгівлі» про те, що ОСОБА_4 орендує певні приміщення згідно договору оренди від 01.08.2014 року та приступила до своїх функціональних обов`язків перукаря, працює з 20.08.2014 року згідно з графіком роботи, затвердженим ТОВ «Будинок торгівлі», сам договір оренди нежитлових приміщень, тому що дані, які в них містяться не спростовують вищенаведені висновки суду і не заперечується самим позивачем, що його дружина із жодною особою в трудових відносинах не перебуває (а.с.23, 24-26).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 20 Закону України «Про відпустки», ст. ст. 179, 181 КЗпП України, ст. ст. 3, 11, 60, 208, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Суддя В.С. Кицюк