Справа №295/15277/14-ц

Категорія 33

2/295/3660/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2014 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді Полонця С.М.,

секретаря с/з - Хитрич А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, як законного представника неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_3, як законного представника неповнолітньої ОСОБА_4, в якому просить стягнути з відповідача на користь неповнолітньої ОСОБА_4 завдану моральну шкоду в розмірі 150000 грн., посилаючись на те, що внаслідок ДТП, що мала місце 24.07.2006 року, з вини відповідача загинула дружина ОСОБА_3 та мати неповнолітньої ОСОБА_4 - ОСОБА_6, чим неповнолітній дочці заподіяно велику моральну травму, яка буде відбитком в її душі на все майбутнє життя. Дитина втратила спокійний сон, часто питає маму. Заподіяну дитині моральну шкоду позивач оцінює в 150000 грн.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_3 підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позову у повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.07.2006 року о 21 год. 15 хв. на 142км. + 500м. автодороги Київ-Чоп, поблизу с. Сонячне Житомирського району, ОСОБА_5 керуючи у стані алкогольного сп'яніння автомобілем Шевролет-Еванда, державний номерний знак НОМЕР_1, виїжджаючи з другорядної на головну дорогу і виконуючи лівий поворот в напрямку м. Києва, порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3-б, 2.9-а, 10.1, 10.2, 10.5, 16.11 Правил дорожнього руху України в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-21013, державний номерний знак 53262ВВ під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався в зустрічному напрямку по головній дорозі, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, а пасажир автомобіля - ОСОБА_6 - тілесні ушкодження, від яких загинула на місці ДТП.

Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 26.02.2013 року ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком тривалістю 2 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2, 3 ч.1 ст.76 КК України.

Вироком апеляційного суду Житомирської області від 14.03.2014 року вищезазначений вирок суду першої інстанції скасовано в частині призначеного ОСОБА_5 покарання і призначив йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років і 2 місяць із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.06.2014 року вирок апеляційного суду Житомирської області від 14.03.2014 року щодо ОСОБА_5 змінено, вважати засудженим ОСОБА_5 за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3 ст.76 КК України. У решті вирок залишено без зміни.

Позивач ОСОБА_3 є чоловіком померлої 24.07.2006 року ОСОБА_6, та вони є батьками неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 під час ДТП перебував у стані алкогольного сп'яніння, вчинив злочин з необережності, знехтував Правилами дорожнього руху, вперше був притягнутий до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, батька-інваліда 3 групи, матір, яка перебуває на обліку в Житомирському обласному онкологічному диспансері, щиро розкаявся у вчиненому злочині, публічно вибачився перед потерпілими, має незадовільний стан здоров'я.

Вказані обставини також встановлені Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.06.2014 року.

ОСОБА_5 в добровільному порядку відшкодував завдану внаслідок злочину шкоду в розмірі 80000 грн., в тому числі ОСОБА_3 в сумі 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої неповнолітній ОСОБА_4, про що в судовому засіданні не заперечував представник позивача ОСОБА_2

Частиною 2 ст.1167 ЦК України, зокрема, передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. із змінами, передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог, залежно від характеру заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

З огляду на ту обставину, що неповнолітній ОСОБА_4 спричинено глибокі душевні страждання загибеллю близької людини - матері, враховуючи характер та обсяг страждань і немайнових втрат, яких зазнала ОСОБА_4, та виходячи із засад розумності і виваженості, а також з огляду на обставини ДТП та встановлені в судовому засіданні факти, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди та стягує з відповідача на користь ОСОБА_3, як законного представника неповнолітньої ОСОБА_4, моральну шкоду в розмірі 80000 грн.

Також відповідно до ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.23 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. із змінами, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, як законного представника неповнолітньої ОСОБА_4, моральну шкоду в розмірі 80000 грн.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір в розмірі 800 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: