Справа № 347/1920/13-ц
Провадження № 22-ц/779/2049/2014
Категорія 47
Головуючий у 1 інстанції Цалин Б.М.
Суддя-доповідач Горейко М.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Горейко М.Д.
суддів: Проскурніцького П.І., Бойчука І.В.
секретаря Драганчук У.М.
з участю позивачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, представника відповідача за зустрічним позовом Річківської сільської ради Ковчук М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та повернення її з незаконного користування і за позовом ОСОБА_5 до Річківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, Реєстраційної служби Косівського районного управління юстиції, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень Річківської сільської ради від 07.09.2009 року та від 24.01.2011 року за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2014 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2014 року задоволено позов ОСОБА_2. Зобов'язано ОСОБА_5 повернути ОСОБА_2 з незаконного користування земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1, площею 0,7233 га, призначену для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби та не чинити перешкод в її користуванні.
В задоволенні позову ОСОБА_5 до Річківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, Реєстраційної служби Косівського районного управління юстиції, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень Річківської сільської ради від 07.09.2009 року в частині надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів на земельну ділянку площею 0,7233 га, що на АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства та від 24.01.2011 року про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,7233 га - сінокіс, на АДРЕСА_1 відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Зокрема апелянт зазначає, що розглядаючи справу суд першої інстанції не дослідив всесторонньо всі обставини справи та не дав належної оцінки поданим ОСОБА_5 письмовим доказам, чим допустив порушення ст.ст. 212, 213 ЦПК України, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.
З наведених мотивів просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_5 задовольнити, а в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Позивач - третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 в засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги заперечила, просила її відхилити. Рішення суду першої інстанції вважала законним та обґрунтованим.
Представник відповідача за зустрічним позовом Річківської сільської ради в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечила. Рішення суду першої інстанції вважала законним та обґрунтованим
Апелянт та його представник та представник Реєстраційної служби Косівського районного управління юстиції в судове засідання не з'явилися, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
З урахуванням положення ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши доповідача, пояснення позивачки, її представника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.
Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки незаконність набуття права власності ОСОБА_2 на виділену їй у приватну власність земельну ділянку площею 0,7233 га - сінокіс, на АДРЕСА_1 в судовому засіданні не встановлена, відповідач ОСОБА_5 перешкоджає їй в користуванні земельною ділянкою, яка передана їй у приватну власність, що проявляється у випасанні останнім своїх коней на сінокосі, то позовні вимоги ОСОБА_2 з приводу усунення перешкод в користуванні цією земельною ділянкою підлягають до задоволення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
В силу дії ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Судом першої інстанції установлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 перебувала в шлюбі із ОСОБА_7, який доводиться рідним братом дружини відповідача-позивача у справі ОСОБА_5 - ОСОБА_8. У 1996 році шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було розірвано. Від даного шлюбу у ОСОБА_2 та ОСОБА_7 народилася дочка, яка знаходиться на утриманні і вихованні ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 24.03.2008 року (а.с. 19 в т. 1).
З довідки Річківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області (а.с. 16 в т. 1) вбачається, що згідно записів в погосподарській книзі №2, особовий рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_8, 1973 р.н., числиться головою двору з 28.08.2003 року згідно рішення виконкому №26. До цього часу головою двору була її мати - ОСОБА_9, яка була постійною жителькою с. Річка Косівського району. ОСОБА_7 був зареєстрований до господарства його матері - ОСОБА_9 до 25.11.1992 року, після чого був зареєстрований до господарства його дружини ОСОБА_2, де проживав до 1996 року. З часу розірвання шлюбу (з 1996 року) ОСОБА_7 вибув з господарства дружини та був зареєстрований до господарства матері до 03.10.2006 року. Згідно поданої ним заяви рішенням виконкому №30 від 03.10.2006 року ОСОБА_7 було відкрито окремий погосподарський номер в АДРЕСА_1.
Згідно довідок Річківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області від 01.04.2008 року №№584, 585 (а.с. 18 в т. 1) померлий ОСОБА_7 фактично проживав в господарстві своєї сестри ОСОБА_8 до дня смерті, при чому остання власним коштом похоронила брата, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до довідки Річківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області від 31.07.2014 року №32 (а.с. 19 в т. 2) спірна земельна ділянка площею 0,7233 га - сінокіс, що в АДРЕСА_1, знаходилась в користуванні ОСОБА_7. З 01.04.2008 року вказана земельна ділянка переведена в землі запасу сільської ради.
Рішенням Річківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області від 07.09.2009 року №36 (а.с. 20 в т. 1) ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку на АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням Річківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області від 24.01.2011 року №19 (а.с. 97 в т. 1) ОСОБА_2 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та передано у власність земельну ділянку площею 0,7233 га - сінокіс в АДРЕСА_1.
Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,7233 га з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби в АДРЕСА_1 зареєстроване у встановленому законом порядку, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.04.2013 року (а.с. 4 в т. 1).
Судом також встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, актом земельної комісії від 24.05.2013 року №04 (а.с. 6 в т. 1), актом земельної комісії від 02.07.2013 року №05 (а.с. 12 в т. 1) та листом виконкому Річківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області від 18.07.2014 року №120 (а.с. 16 в т. 2), що відповідач-позивач ОСОБА_5 чинить перешкоди ОСОБА_2 у користуванні її земельною ділянкою, що проявляється у випасанні ним своїх коней на сінокосі.
Факт випасання коней на земельній ділянці, яку на думку відповідача-позивача ОСОБА_5 незаконно передано у приватну власність ОСОБА_2, не заперечувався і ним самим в судових засіданнях суду першої інстанції.
За наведених обставин та з урахуванням норм матеріального права, які регулюють дані спірні правовідносини, а саме ст. 391 ЦК України, ст.ст. 152, 212 ЗК України, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про підставність позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання ОСОБА_5 повернути їй з незаконного користування земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1, площею 0,7233 га, призначену для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, та не чинити перешкод в її користуванні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що ні відповідачем-позивачем ОСОБА_5, ні його представником не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог про визнання недійсними та скасування рішень Річківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, прийнятих з приводу спірної земельної ділянки. При прийнятті оскаржуваних ОСОБА_5 рішень сільська рада діяла в межах своїх повноважень, визначених ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому підстав для задоволення вказаних вимог не вбачається.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно виписки з протоколу засідання земельної комісії від 07.11.2008 року №7 (а.с. 29 в т. 2), даною комісією вирішено відмовити ОСОБА_5 у наданні земельної ділянки в АДРЕСА_1. Комісія рекомендувала сесії сільської ради дати дозвіл на виготовлення технічної документації на дану земельну ділянку ОСОБА_2, матері неповнолітньої дочки покійного ОСОБА_7 - ОСОБА_9
Також з матеріалів справи вбачається, що рішенням Річківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області від 19.03.2009 року (а.с. 99 в т. 1) відмовлено ОСОБА_8 у наданні дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку на АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, що згідно п. 4 ст. 116 ЗК УКраїни вона вже використала своє право безоплатної приватизації земельної ділянки, внаслідок чого на неї виготовлено 4 Державних акти в Річківській сільській раді від 17.06.2004 року на загальну площу 1,0188 га. Відомості про оскарження цього рішення в матеріалах справи відсутні.
Рішенням Річківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області від 24.01.2011 року №19 (а.с. 97 в т. 1) земельну ділянку площею 0,7233 га - сінокіс в АДРЕСА_1 передано у приватну власність ОСОБА_2
Відповідно до положень п. 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Статтею 12 ЗК України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. За змістом пунктів «а», «б» даної статті до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян відповідно до цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що ні відповідачем-позивачем ОСОБА_5, ні його представником не доведено, що оскаржувані рішення Річківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області від 07.09.2009 року та від 24.01.2011 року є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки сільська рада при прийнятті оскаржуваних рішень діяла в межах наданих їй повноважень згідно Конституції України, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ЗК України.
Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.
Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційні скарги не містять посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано, висновки суду є правильними, оскільки відповідають обставинам справи та узгоджуються з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Відтак, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313- 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Горейко М.Д.
Судді: Проскурніцький П.І.
Бойчук І.В.