Справа № 160/315/14-к Провадження №11-кп/773/390/14 Головуючий у 1 інстанції:Кідиба Т. О.

Категорія: ч. 1 ст.263-1 КК України Доповідач: Бешта Г. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2014 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Бешти Г.Б.,

суддів - Хомицького А.М., Оксентюка В.Н.,

при секретарі - Гладкому В.В.,

з участю прокурора - Васьовчика І.В.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_1 на вирок Локачинського районного суду від 19 серпня 2014 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною вищою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше несудимого, визнано винним та засуджено за ч. 1 ст. 263-1 КК україни і призначено покарання у виді позбавлення волі на 3 (три) роки 3 (три) місяці.

На підставі ст. ст. 75,76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти дану інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено попередній - особисте зобов'язання.

Вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат, -

в с т а н о в и в:

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що в листопаді 2013 року поблизу с. Бубнів Локачинського району на орендованій ОСОБА_2 земельній ділянці, в сторожовій, будучи власником мисливської нарізної зброї марки ІЖ-18 МН, калібру 7, 62мм, заводський номер НОМЕР_1, та маючи у своєму розпорядженні елементи до набоїв калібру 7,62 мм, а саме: гільзи, мисливський порох та елементи до мисливських набоїв, зокрема, жевело, за допомогою плоскогубців, штангель-циркуля, ножа, лінійки, електронних ваг, а також шляхом лиття куль із металу сірого кольору, без передбаченого законом дозволу, саморобним способом, незаконно виготовив 41 патрон калібру 7, 62 мм до нарізної зброї, які згідно із висновком експерта №266 від 11.04.2014р. є переснарядженими саморобним способом шляхом зменшення ваги метального заряду, спорядженням в якості метального снаряду саморобної кулі та частинки паралону із заміною капсуля в 11 патронах до мисливських патронів калібру .308 Win та відносяться до боєприпасів.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі просить вирок суду щодо ОСОБА_2 скасувати, а кримінальне провадження закрити за відсутністю в діях останнього складу кримінального правопорушення.

Вказує на неповноту судового слідства та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що висновок експерта від 11.04.2014р. є сумнівним та необгрунтованим, оскільки методика, якою експерт керувався при проведенні експертизи боєприпасів, застосовується до бойової зброї, а не до мисливської. Крім того, ні досудовим, ні судовим слідством не встановлено, чи відносяться вилучені у ОСОБА_2 патрони до бойових чи до мисливських припасів.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2, які просили задовольнити апеляційну скаргу, прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфікував за нормами кримінального закону. Його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263-1 КК України, повністю стверджується зібраними досудовим слідством і перевіреними у суді першої інстанції доказами, яким суд дав належну оцінку.

Доводи в апеляції захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_1 щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження не заслуговують на увагу і повністю спростовуються наявними у справі доказами.

З протоколу огляду місця події від 03 квітня 2014 року з фототаблицями до нього та з покаань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у суді першої інстанції підтверджено факт вилучення у ОСОБА_2 під час огляду сторожової будки, що знаходиться біля водойми поблизу с. Бубнів Локачинського району, де він тимчасово перебував, мисливської нарізної зброї ІЖ-18 МН та патронів до неї калібру 7,62 мм, частина з яких виготовлена саморобним способом, що вбачалося з їх вигляду, та не заперечувалося самим обвинуваченим. Крім того, 04 квітня 2014 року обвинувачений добровільно надав слідчому знаряддя, за допомогою яких виготовляв патрони, а саме: штангель-циркуль, ніж, лінійку та плоскогубці, що підтверджується наданою ним розпискою.

З висновку судової балістичної експертизи № 266 від 11 квітня 2014 року, виявлені та вилучені у ОСОБА_2 108 патронів відносяться до калібру .308 Win та є боєприпасами, з них: 67 патронів - виготовлені промисловим способом, 41 патрон являється переснарядженими саморобним способом шляхом зменшення ваги метального заряду, спорядженням в якості метального снаряду саморобної кулі із частинкою паралону та заміни капсуля в 11 гільзах до мисливських патронів калібру .308 Win, та є придатними для стрільби. Із наданих на дослідження 44 куль, що були виявлені та вилучені під час огляду 03 квітня 2014 року у сторожовій будці в с. Бубнів Локачинського району у ОСОБА_2, 42 кулі є саморобними, виготовленими по типу мисливських куль калібру .308 Win і 2 є мисливськими кулями калібру .308 Win, всі виявлені кулі можуть використовуватися для виготовлення патронів калібру .308 Win.

Безпідставним є твердження захисника в апеляції про те, що ні досудовим слідством, ні під час судового розгляду не встановлено, чи відносяться вилучені у ОСОБА_2 патрони до бойових чи до мисливських припасів.

Так, відповідно до п.п.8.2,8.8 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року N 622, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 1998 р. за N 637/3077 далі - Інструкція) вогнепальна зброя - це зброя, яка призначена для ураження цілей снарядами, що одержують спрямований рух у стволі (за допомогою сили тиску газів, які утворюються в результаті згоряння метального заряду) та мають достатню кінетичну енергію для ураження цілі, що знаходиться на визначеній відстані. Мисливська вогнепальна зброя - це вогнепальна зброя, призначена для ураження тварин і птахів під час полювання.

Пунктом 8.8.1 Інструкції передбачено, що до мисливської вогнепальної зброї належать: мисливські гвинтівки, карабіни та штуцери, гладкоствольні рушниці, гладкоствольні рушниці із свердловиною "парадокс" з нарізами 100 - 140 мм на початку або в кінці ствола, мисливські рушниці зі свердловиною "сюпра", комбіновані рушниці, що мають поряд з гладкими і нарізні стволи.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що належна обвинуваченому ОСОБА_2 зброя є мисливською рушницею, призначена для полювання та належить до мисливської вогнепальної нарізної зброї, а патрони до належної обвинуваченому зброї відносяться до бойових припасів, що підтверджується і висновком судової балістичної експертизи у справі.

Належність до мисливської вогнепальної нарізної зброї рушниці марки ІЖ-18 МН, калібру .308 Win стверджується і паспортом до неї.

Крім того, діяльність, пов'язана із виготовленням вогнепальної зброї невійськового призначення та боєприпасів до неї підлягає ліцензуванню у відповідності до вимог п.1 ч.3 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», а передбаченого законом дозволу на виготовлення боєприпасів до нарізної зброї із зміною їх характеристик обвинувачений не мав.

Як вбачається з п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 3 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» під незаконним виготовленням холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв потрібно розуміти умисні, вчинені без передбаченого законом дозволу дії по їх створенню чи переробленню, внаслідок чого вони набувають відповідних характерних властивостей.

Факт виготовлення ОСОБА_2 патронів до мисливської нарізної вогнепальної зброї шляхом їх перероблення, внаслідок чого вони набули відповідних властивостей та придатні до стрільби, підтверджено в ході судового розгляду поясненнями експерта та показаннями самого обвинуваченого.

За таких обставин, дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.263-1 КК України як умисне незаконне виготовлення бойових припасів до нарізної зброї, без передбаченого законом дозволу.

У відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким, дані про особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується позитивно, має непрацездатних батьків похилого віку, від вчиненого тяжких наслідків не наступило, відсутність обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.

Разом з тим, також судом враховано й те, що обвинувачений у вчиненому не розкаявся, своєї вини не визнав, тому суд обрав ОСОБА_2 покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 263-1 КК України, але зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Саме таке покарання необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_2 та попередження нових злочинів.

За таких обставин, апеляційна скарга захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст. 376, ст.ст. 404, 407, 408, 418 КПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Локачинського районного суду Волинської області від 19 серпня 2014 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: