УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року Справа № 9104/5386/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

з участю секретаря судового засідання Баранкевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

20.04.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання відмови протиправною, зобов'язання виплатити недоплачену суму разової щорічної допомоги як учаснику війни, відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007-2010 роки в сумі 5942 грн. Вимоги обґрунтовані тим, що їй виплачувалась допомога не в повному обсязі.

Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 травня 2011 року позов задоволено частково, поновлено позивачу строк звернення до суду, визнано протиправною відмову відповідача, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок позивачу разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007-2010 роки з врахуванням виплачених сум, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову оскаржило управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, в апеляційній скарзі покликається на порушення судом чинних нормативно-правових актів законодавства, які регулюють порядок призначення і виплати разової допомоги до 5 травня, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову та закрити провадження по справі. Вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 18.02.2004 р. № 177 передбачено установити, що Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни .гарантії їх соціального захисту» у розмірах, установлених законом про державний бюджет на відповідний рік, і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення. Також зазначає, що суд першої інстанції прийняв рішення, не враховуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач в запереченні наголошував, що згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1У від 09.07.2003 р. (із змінами Законом України №2505-1У від 25.03.2005 р.), де вказано, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом. Відповідно до п. 3 ст. 28 Закону України №1058-1У від 09.07.2003 р. встановлюється, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті застосовується виключно для визначення пенсій, призначених згідно з цим Законом. (статтю 28 доповнено частиною третьою згідно із Законом України №2505-1У від 25.03.2005 р.). Тому вважає, що виплата відповідачем щорічної разової допомоги до 5 травня проводилась згідно чинного законодавства на момент виплати, тобто в квітні поточного року.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є учасником війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Галицьким управлінням праці та соціального захисту населення від 14 листопада 2002 року.

Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 355-ХІІ щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Згідно ч. 4 статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Листом від 25.03.2011 року (вих. № 769/01-26/09) відповідач повідомив позивача про виплату йому грошової допомоги в розмірах, визначених Верховною Радою України у законі про Державний бюджет України на відповідний календарний рік.

Проте, розглядаючи спір суд першої інстанції не врахував вимоги ч. 2 ст. 99 КАС України згідно якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчисляється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а згідно ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи вище викладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом (20.04.2011 року), колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги слід залишити без розгляду.

З врахуванням вище наведеного судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 196, п. 4 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 1 ст. 203, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області задовольнити частково, постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 травня 2011 року у справі № 2а-1897/11 - скасувати, та постановити ухвалу, якою позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 04 листопада 2014 року.