Справа № 369/6400/14-ц Головуючий у І інстанції Ковальчук Л.М.

Провадження № 22-ц/780/6284/14 Доповідач у 2 інстанції Сушко

Категорія 12.11.2014

УХВАЛА

Іменем України

12 листопада 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Лащенка В.Д.,

при секретарі: Горошук І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобов'язання укласти договір та стягнення неустойки (штрафу),-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобов'язання укласти договір та стягнення неустойки (штрафу) в розмірі 61500,00грн..

У вересні 2014 року позивачі подали до суду заяву про забезпечення позову, в якій просили накласти арешт на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1236 га, кадастровий номер 3222484200:03:002:0051, оскільки є підстави вважати, що відповідачі ухиляються від виконання взятих на себе обов'язків відповідно до укладених попередніх договорів від 12 грудня 2012 року та можуть відчужити належне їм майно, а саме вищевказану земельну ділянку.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 вересня 2014 року заяву задоволено та накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1236 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222484200:03:002:0051, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати посилаючись на її незаконність, порушення судом норм процесуального права. Вважає, що суд не з'ясував чи були взагалі нею порушені права позивачів, оскільки вона ніяких договорів з позивачами не підписувала, ніяких осіб на їх підписання не уповноважувала, грошей від позивачів не отримувала, а тому не повинна відповідати перед позивачами за інших осіб.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивачів про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1, виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити або ускладнити виконання рішення суду.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1,3ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно з ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно договору купівлі - продажу земельної ділянки власниками земельної ділянки площею 0,1236 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222484200:03:002:0051, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_4 та ОСОБА_1.

Суд першої інстанції, застосувавши вимоги зазначеного законодавства, жодним чином не порушив прав апелянта чи охоронюваних законом, його інтересів.

Крім того, враховуючи, що позивачем пред'явлено цивільний позов до суду про стягнення неустойки (штрафу) в розмірі 61500,00грн., предметом якого є грошові зобов'язання, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність накладення арешту на вказану земельну ділянку, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що апелянт права позивачів не порушувала, оскільки вона ніяких договорів з позивачами не підписувала, ніяких осіб на їх підписання не уповноважувала, грошей від позивачів не отримувала, а тому не повинна відповідати перед позивачами за інших осіб, не заслуговують на увагу, оскільки питання встановлення тих обставин, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивачів, а якщо були, то чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це, вирішуються безпосередньо під час судового розгляду справи по суті позовних вимог, а не при вирішенні питання про забезпечення позову.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ухвалу суду постановлено з додержанням норм процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: